Нестор Шуфрич

Народився 29 грудня 1966 року в Ужгороді. Вільно володіє угорською мовою.

Нестор Шуфрич пишається своїми пращурами. В одному з інтерв’ю він розповідав, що його дід Юлій Шуфрич фактично організував банківську систему на Закарпатті. 

Його дружиною була відома тенісистка Валерія Шуфрич. Вона була чемпіонкою з тенісу Чехословаччини (до 1938 р.), Угорщини, а після 1945 року виступала за СРСР.

Батько Нестора Шуфрича Іван Шуфрич – відомий спортсмен, чемпіон України з великого тенісу. Він керував обласною організацією "Динамо". У 1991 році був призначений почесним консулом Словаччини в Ужгороді. Почесний президент ФК "Говерла".

Мати Шуфрича, Марія Петрівна, 18 років працювала в обласному відділенні "Спортлото". За деякими даними, вона відповідала за перевезення товарів в транспортній конторі. Їй належала нафтова свердловина на території Полтавської області. Померла в 2010 році від грипу. У Шуфрича є брат Олександр, якого мати народила у першому шлюбі, до того, як зустріла батька Нестора.

У 1992 році Нестор Шуфрич закінчив історичний факультет Ужгородського держуніверситету. У 2004 році захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата економічних наук за темою: "Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині" (Інститут аграрної економіки УААН).

Протягом 1985—1987 років Нестор Шуфрич служив в армії. Потім наступні два роки був перекладачем з угорської мови в одному з торгово-побутових підприємств Ужгорода.

З 1989 — радник кооперативного об'єднання "Ретро"; комерційний директор радянсько-австрійського спільного підприємства "Текоп".

У 1991 році став директором, а з 1995 до 1998 року був президентом українсько-американського СП "Вест-Контрейд" (видобуток щебеню, піску, приладобудування, постачання сировини, в тому числі і на електростанції). Шуфрич стверджує, що всі його теперішні статки — результат роботи в дев’яностих.

У 1996 році Нестор Шуфрич вступив до СДПУ (о). З 1997 року був заступником голови Закарпатської обласної організації цієї політсили, з 1998 року — членом Політради, у 2003-2005 роках — заступником голови партії, у 2005-2007 роках — першим заступником голови партії.

У 1998 році був обраний народним депутатом III скликання від СДПУ(о) за 70 округом (Закарпатська область). Був членом парламентського комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

У 1999 році став членом Національної ради з питань молодіжної політики при президентові України.

На парламентських виборах 2002 року Нестор Шуфрич поступився у Закарпатському окрузі №70 Сергієві Ратушняку, але того ж року пройшов до Верховної Ради IV скликання як самовисуванець на довиборах за 201 округом (Черкаська область).

У 2004 році був представником кандидата в президенти України Віктора Януковича в ЦВК.

У 2006 році у складі блоку "Не ТАК!" (№ 4), куди входила і СДПУ(о), Нестор Шуфрич програв вибори до Верховної Ради України та Донецької облради. Натомість його було обрано депутатом Верховної Ради АРК (№1) та депутатом Одеської міської ради. Від мандату до Одеської міськради Шуфрич відмовився.

12 грудня 2006 року Верховна Рада України призначила Нестора Шуфрича міністром із надзвичайних ситуацій.

На дострокових парламентських виборах 2007 року Шуфрич потрапив до Ради за списком Партії регіонів (під № 5).

21 грудня 2007 року призначений міністром з надзвичайних ситуацій в так званому опозиційному уряді Партії регіонів.

11 березня 2010 року Верховна Рада України призначила Нестора Шуфрича міністром із надзвичайних ситуацій.

9 липня 2010 року Шуфрича призначили на посаду заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України, а наступного дня звільнили з посади голови Міністерства надзвичайних ситуацій.

У 2012 році був обраний народним депутатом VII скликання від "Партії регіонів" під номером 27 у списку. 16 січня 2014 року голосував за так звані "диктаторські закони", які суттєво обмежували права й свободи громадян. Був одним зі 148 депутатів Ради, які підписали звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років.

Рух "Чесно" називає Шуфрича кнопкодавом.

За свідченням колишнього голови КМДА Олександра Попова, Шуфрич слідкував за розгоном студентів на Євромайдані 30 листопада 2013 року.

Після розвалу "Партії регіонів" став членом нового політичного утворення, що виникло на її основі — "Опозиційного блоку", та в 2014 році був обраний до Верховної Ради України VIII скликання за номером 7 у списку політсили. Входив до Комітету з питань бюджету.

18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

У листопаді 2017 року долучився до партії "За життя!" Вадима Рабіновича.

У 2019 році був обраний народним депутатом України IX скликання від партії "Опозиційна платформа — За життя" номером 7 у списку як член партії. Входить до однойменної фракції. Голова Комітету з питань свободи слова. Член Політичної Ради партії "Опозиційна платформа — За життя".

Міжфракційні об’єднання:

• Питна вода
• За ФОПів.

У Раді цього скликання, станом на листопад 2021 року, подав 5 депутатських запитів. Має 14 помічників, два з яких працюють на платній основі, решта — на громадських засадах.

У 2019 профінансував партію "ОПЗЖ" на 1,6 млн грн.

У січні 2020 разом із колегами по фракції займався поправковим спамом до законопроєкту про ринок землі. Тільки один Шуфрич подав 522 поправки до документа.

Послідовно виступає на захист російської мови, в тому числі вживає її в стінах Верховної Ради.

Шуфрича називають людиною кума президента РФ Володимира Путіна — Віктора Медведчука. Також він відомий прихильним ставленням до олігарха Ріната Ахметова.

• У 2005 році тодішній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко заявив про порушення у діяльності газодобувного підприємства у Шишацькому районі Полтавської області, яке належало родині Нестора Шуфрича. Зокрема, бізнес був оформлений на нині покійну маму Шуфрича.

За словами Луценка, на цьому родовищі нелегально видобувався конденсат. До складу злочину входило також незаконне захоплення земельної ділянки, на якій розташована газовидобувна вежа. Прибуток за два роки, як стверджував Юрій Луценко, склав 27 млн ​грн.

Нестор Шуфрич спростував цю інформацію, заявивши, що його сім'я "під тиском влади змушена була продати свою частку у підприємстві, яке видобуває газ". 

• 15 лютого 2008 року Шуфрич разом із двома депутатами-однопартійцями Володимиром Сівковичем і Владиславом Лук'яновим намагався перешкодити "етапуванню" підслідного ексміністра транспорту Миколи Рудьковського з клініки назад до СІЗО, куди його раніше відправили за рішенням суду. Внаслідок інциденту Рудьковський таки опинився в камері, а Шуфрич отримав травму ноги від зіткнення зі спецназом і певний час ходив у гіпсі й на милицях.
• 30 вересня 2014 року активісти Правого сектору, Автомайдану, Євромайдану і Самооборони привезли сміттєвий бак "для люстрації" Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії "Опозиційний блок". Нардеп намагався втекти від активістів, але був побитий і довгий час після того ходив із пов'язкою на оці. Працівники МВС встановили 14 осіб, причетних до інциденту. Після цього в мережі з’явився мем "Шуфрич не битий уже… днів".
• У жовтні 2014 року Шуфрича в Миколаєві зустріли ворожим скандуванням і закидали яйцями. Перед початком чергової сесії Миколаївської обласної ради група мітингувальників з атрибутикою партії "Опозиційний блок" і в синіх жилетах зібралися біля входу в будівлю держадміністрації, серед них був і Шуфрич, якого охорона вела під прикриттям двох парасольок. Навпроти них, через кордон міліції, перебували активісти "Правого сектору" та інших патріотичних організацій. Вони намагались не пустити Шуфрича та його посіпак до будівлі і кидали в них яйця.
• У 2015 році "Наші гроші" випустили розслідування, згідно з яким у 2009 році розпорядженнями Обухівської РДА передано у власність сімом громадянам для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 14 га (по 2 га кожному). Шуфрич купив 8 га.

Рішенням Господарського суду Київської області від 6 жовтня 2014 р. розпорядження про виділення землі були визнані недійсними. Суд дійшов висновку, що Обухівська РДА вийшла за межі своєї компетенції, оскільки вказані ділянки знаходяться в межах смт. Козин і право розпоряджатися ними належить Козинській селищній раді. Однак Шуфрич подав апеляцію, і 13 травня 2015 року суд став на його бік.

• "Наші гроші" також повідомляли, що деякі українські чиновники, судді та депутати у 2016 році задекларували подарунки, які ніяк не могли отримати. Так, син Шуфрича Олександр Шуфрич приватизував будинок на 700 квадратів у Козині у 2012 році, а 2015-го року подарував його батьку.
• Шуфрича також підозрювали у шахрайстві. Так, 17 липня 2012 року маловідома донецька фірма "Алітек" взяла кредит у "Південкомбанку" у розмірі 70 мільйонів гривень під 17% річних терміном на один рік. Трохи згодом "Алітек" узяв у банку ще 47 мільйонів. Під ці додаткові кошти Нестор Шуфрич і заклав свою ділянку площею 8 гектарів у місті Козині, виступив поручителем. У разі неповернення боргу банк може забрати землю.

Але зрештою "Алітек", який опинився на окупованій бойовиками "ДНР" території, коштів не повернув, а свою ділянку у Козині Шуфрич вивів з-під застави рішенням Апеляційного суду Київської області у 2014 році, коли у банку почалися проблеми. Таким чином банк не отримав ані грошей, ані землі Шуфрича.

• Футбольний клуб "Говерла", яким володів Нестор Шуфрич (президентом є його батько Іван Шуфрич, а віцепрезидентом — син Олександр Шуфрич) припинив своє існування після низки скандалів щодо невиплат зарплатні гравцям клубу і невиконання вимог ФФУ щодо їх погашення у 2016 році.
• У лютому 2017 року тодішній Генеральний прокурор України Юрій Луценко звинуватив Шуфрича у несплаті податків на 40 млн гривень. У серпні 2020 року Шуфрич став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування. Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті.
• У 2021 році в Шуфрича стався конфлікт зі "слугою" Миколою Тищенком. Інцидент стався під час виступу Шуфрича в Раді на засіданні парламенту 2 червня.

Шуфрич заявив, що навколо керівництва міжпарламентської групи зі зв'язків із Угорщиною розгорнулася справжня боротьба. За його словами, з 63 членів групи терміново скликали 34 представники "Слуги народу" і відкликали з посади співголів групи двох депутатів — його самого і Валерія Лунченка (група "Довіра"). При цьому Шуфрич сказав, що у нього бабуся — угорка, а в Лунченка — мама, і депутати, мовляв, добре розбираються в угорській темі і прагнуть налагодити відносини Києва з Будапештом, а їм у цьому заважають.

"Колю, ну який ти угорський? Ти ж Оболонський", — звернувся до Тищенка Шуфрич. А після цього образив Тищенка угорською мовою. Що саме сказав Шуфрич, невідомо, але в кінці він додав російською: "Давай до свидания".

• У липні 2021 року Шуфрич та Ірина Верещук ("Слуга народу") влаштували словесну перепалку в прямому ефірі одного з телеканалів, внаслідок чого Шуфрич познущався з прізвища колеги.

"Ірино, я прошу вас, я зараз знову буду згадувати незручне для вас слово. Не перебивайте! Не верещіть, я прошу вас, я знаю, що у вас дуже красиве прізвище. Але не треба верещати, коли я говорю", — сказав одіозний нардеп.

Нестор Шуфрич іще у 15-річному віці (1982) здобув звання "майстер спорту СРСР" зі стрільби з лука і навіть був кандидатом до молодіжної збірної Радянського Союзу.

У 2007 році в рейтингу журналу "Фокус" "200 найвпливовіших українців" Шуфрич посів 53 місце.

Роком пізніше в Топ-100 найвпливовіших українців, яких визначив журнал "Кореспондент", Нестор Шуфрич посів уже 61-е місце.

Має орден "За заслуги" III ступеня.

У вересні 2021 року Шуфрич став співвласником телеканалу "Перший незалежний" із контрольним пакетом акцій.

Цьому передувало те, що 2 лютого президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО, яке на 5 років заборонило діяльність телеканалів, пов'язаних із кумом президента РФ Путіна Віктором Медведчуком — "112 Україна", Newsone і ZIK. Крім телеканалів, під санкції потрапив нардеп Тарас Козак, який є їхнім формальним кінцевим бенефіціаром. З 19 членів Ради національної безпеки і оборони 17 проголосували "за", один утримався, один перебував у відрядженні.

Міністр культури Олександр Ткаченко пізніше повідомив, що медіахолдинг "Новости" створив нове ТОВ з аналогічною назвою і видом діяльності. 26 лютого почав мовлення новий телеканал — "Перший незалежний". Але вже через годину після запуску його стали відключати від кабельних мереж.

У листопаді 2021 року Шуфрич став власником ТОВ "Телепростір" (телеканал UkrLive). 28 жовтня замість Владислава Багінського кінцевим бенефеціаром "Телепростору" став Нестор Шуфрич. Очолив компанію Віктор Фролов.

Зараз на каналі UkrLive транслюють програми "Першого незалежного".

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 4 листопада призначила позапланову безвиїзну перевірку телеканалу, який належить Шуфричу.

Зазначається, що під час моніторингу 29 жовтня зафіксовано трансляцію в ефірі телеканалу "UKRLIVE" передачі "Український формат". Один із її фрагментів був присвячений темі пандемії і поширенню СOVID-19. Учасниками були економічний експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко і доцент, кандидат медичних наук Валентина Маркевич.

За даними Нацради, у прямому ефірі Охріменко висловився про те, що в Україні немає епідемії COVID-19, а захворювання населення не тільки в Україні, а й в інших країнах світу спричинені сезонним грипом і мають характер історичної норми.

"Відмініть надбавки за коронавірус, відмініть боротьбу з коронавірусом – коронавірус зникне", — заявив він.

Крім того, 2 листопада в ефірі мовника зафіксовано репортаж із включенням виступу Віктора Медведчука, в якому пролунала заява щодо механізмів "зовнішнього управління" в Україні і в цілому в питаннях системи державного устрою нашої країни.

Нестор Шуфрич перебуває у третьому шлюбі. Перша дружина — Ірина, була донькою одного із секретарів Закарпатського обкому партії. Народила йому сина Олександра (1988 р. н.), який навчався в Академії адвокатури і грав у молодіжному складі ФК "Закарпаття" (Ужгород). Друга дружина — модель Наталія Ворона. З нею в Шуфрича є син Нестор 1994 року народження.

У 2017 році одружився з молодшою за себе на 19 років Катериною Майковою. Стосунки з нею до одруження тривали 6 років, і нардеп старанно приховував її від преси. Жінка родом із Харкова, працювала тележурналісткою. З нею Шуфрич виховує доньок Марію та Ганну та сина Івана.

Згідно з декларацією за 2020 рік, Шуфрич володіє п'ятьма земельними ділянками на Закарпатті, будинками в Козині на Київщині та в Ужгороді (Закарпаття), двома квартирами в Ужгороді та сімома в Києві, трьома нежитловими приміщеннями в столиці та трьома гаражами. Майковій належать дві квартири в Києві та дві в Харкові, гараж, дві земельні ділянки в Козині та одна в Ужгороді. Всього у власності родини Шуфричів — 35 об'єктів нерухомості, ще шість перебувають у процесі будівництва.

Шуфричі задекларували різноманітні актикварні вироби, колекцію зброї, картин, старовинних ікон та книжок тощо.

У родини є шість авто, два з яких Шуфрич нібито орендує і ще одним користується безоплатно.

У нардепа є акції в трьох компаніях, він передав корпоративні права в двох компаніях в управління іншим людям, іще в одній фірмі корпоративні права має його дружина.

Його дохід у 2020 році склали проценти від вкладів у банку, дохід дружини від відчуження нерухомого майна. Зарплата нардепа за минулий рік склала 540 651 гривню. Шуфрич зберігає готівкою понад 5 млн гривень, понад 2 млн євро і майже 2 з половиною мільйони доларів, Майкова — 4 тисячі доларів і 3 655 992 гривні. Також у подружжя є кошти на різних банківських рахунках, але порівняно незначні суми.