Неля Штепа

Народилася 13 вересня 1962 у Словʼянську Донецької області. В сімʼї була старшою з трьох дітей. Батько Ігор Миколайович Литвин — вчитель математики і фізики, мати Валентина Орестівна — вчителька математики. Перший час родина мешкала в бараці по вул. Фрунзе.

У 1969 році Штепа пішла до СШ № 1 Словʼянська, у 1973 році перейшла до ЗОШ № 10.

У 1979 році вступила до Словʼянського педагогічного інституту на факультет підготовки учителів математики та фізики, який закінчила у 1984 році й одразу почала карʼєру на освітянській ниві.

У 2010 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Математичне моделювання розподілу корисних копалин методами інтерлінації та інтерфлетації функцій" і отримала ступінь кандидата фізико-математичних наук.

У 1984 році Неля Штепа стала викладати математику й фізику в Покровській середній школі імені Носакова-Артемовського.

З 1985 по 1987 — обіймала адміністративні посади: завуч із навчально-виховної роботи і директор школи. Тоді ж вступила до лав КПРС.

У 1987 році працювала завідувачкою організаційним відділом у райкомі ВЛКСМ Артемівського району.

З 1989 року Неля Штепа стала другим секретарем Артемівського райкому комсомолу.

З 1990 році працювала начальником відділу збуту на взуттєвій фабриці, а у 1995 році стала директоркою з комерції цієї фабрики. На цій роботі Штепа притягалася до кримінальної відповідальності за статтею Кримінального Кодексу України "Розкрадання в особливо великих розмірах".

У 1999 — 2001 роках працювала директором з комерції на Артемівському машинобудівному заводі.

У 2003 році стала директоркою ТОВ "Енергоальянс".

У травні 2006 року працювала на посаді комерційного директора в Державному підприємстві "Науково-дослідний інститут високих напруг".

З лютого по грудень 2007 року була радником віцепремʼєр-міністра в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Тоді ж їй було присвоєно 7-й ранг державного службовця.

У січні 2008 року повернулася на Державне підприємство НДІВН Словʼянська на посаду заступника директора.

З березня по жовтень 2009 року працювала директором ТОВ "Доненергомаш".

У жовтні 2009 року стала головою наглядової ради регіонального благодійного фонду "Поспішайте робити добро".

31 жовтня 2010 року стала мером Словʼянська, набравши 60% голосів виборців.

Входила до групи впливу голови Донецької обласної державної адміністрації Анатолія Близнюка. Після призначення Близнюка міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та його виїзду з області Штепа потрапила під політичний тиск нового очільника Донеччини Андрія Шишацького.

У 2012 році Штепа підтримала на парламентських виборах сина премʼєр-міністра України Миколи Азарова Олексія Азарова, який балотувався від округу № 47, в межах якого було розташовано Словʼянськ. Це дозволило їй отримати значні кошти (за даними суперників Олексія Азарова на виборах, в 2012 році округ отримав із державного бюджету понад 100 млн гривень).

Штепа "прославилася" своїми неоднозначними висловлюваннями й нелюбовʼю до преси.

Так, на одному із засідань міськради Неля Штепа обізвала журналістку "с*кою". Пізніше, виправдовуючись, говорила, що кликала тоді електрика "Саню".

У 2011 році під час наради назвала журналістів газет і телебачення "працівниками найдавнішої професії". Очільниця міста заявила, що журналісти все вигадують, а вона, розгортаючи газету або вмикаючи телевізор, сміється. Після цього Національна спілка журналістів України внесла Штепу до списку "ворогів преси".

У 2013 році пригрозила вбити головного архітектора Словʼянська, заявивши: "Я не бʼю два рази: по морді і по кришці труни. Я відразу — по кришці труни!".

У 2013 році, коли почався Євромайдан, Штепа виступила на боці Антимайдану, засуджуючи європейські прагнення українців. Під її егідою на одній із акцій у Словʼянську навіть спалили прапор ЄС. Штепа тоді розповідала, що пенсії та зарплати вчителям на Західній Україні заробляє місто Словʼянськ, а також називала опозиціонерів відморозками.

Місцеве видання "Славянская громада" ще в червні 2010 року оприлюднило звернення голови Громадської організації "Правовий захист" Остапенка до тодішнього першого віцепремʼєра в уряді Азарова Андрія Клюєва, в якому той заявив, що Штепа неодноразово проходила стаціонарне лікування у психіатричних закладах, є неосудною і не може виконувати обовʼязки мера міста.

Під час російської інтервенції в Україну Штепа підтримала захоплення державних установ Словʼянська бойовиками 12 квітня 2014 року: "Це не якісь приїжджі з Західної України, це наші, донецькі хлопці".

9 травня 2014 року Неля Штепа на центральній площі Словʼянська привітала городян із так званим Днем Перемоги і закликала їх прийти на референдум 11 травня про самовизначення "Донецької народної республіки".

Донецьке обласне управління СБУ відкрило кримінальне провадження проти Нелі Штепи за сепаратизм. 11 липня 2014 року її затримали, а 13 липня заарештували. Штепа звинувачення в сепаратизмі відкинула, заявивши, що бойовики посадили її "на підвал", тож про жодну співпрацю не йшлося.

20 вересня 2017 року суд Харкова випустив Штепу із СІЗО під цілодобовий домашній арешт у Словʼянську.

У січні 2018 року дві колегії суддів Ленінського райсуду Харкова оголосили самовідвід, тому розгляд справи Штепи розпочали спочатку, вже впʼяте. До цього її справою займалися Червонозаводський і Комінтернівський райсуди Харкова. Справу ексмера Словʼянська передали для подальшого розгляду в Жовтневий райсуд м. Харкова. 24 жовтня 2019 року Штепа виграла справу проти України в Європейському суді з прав людини. Суд визначив, що Україна має виплатити колишній очільниці Словʼянська 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро відшкодування судових витрат.

У суді Неля Штепа скаржилася на:

• неналежне фізичне і психологічне поводження з нею під час утримання під вартою;
• погані умови утримання;
• відсутність доступу до необхідного медичного обслуговування під час тримання під вартою (у Штепи діабет).

Україна рішення ЄСПЛ оскаржити не може.

20 січня 2021 року суддя Олена Глібко Орджонікідзевського суду Харкова обрала для Штепи запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 19 березня 2021 року. Штепа звинувачена у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей) і ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи або організації) Кримінального кодексу. Розслідування справи Штепи триває.

1 серпня 2020 року Штепа заявила, що політрада політичної сили "Партія Миру та Розвитку" висунула її кандидатуру претендентом на посаду міського голови м.Словʼянська на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Свою передвиборну агітацію політикиня провадила російською мовою, що є порушенням українського законодавства. Так, у Словʼянську були розміщені білборди з написами "За мир и развитие" і портретом Штепи.

В той час жінка навіть не була офіційно зареєстрована як кандидатка. Тож "Опора" звернулася зі скаргою до Головного управління Дежспоживслужби в Донецькій області та з заявою до Уповноваженого із захисту державної мови.

25 жовтня 2020 року Штепа не пройшла до другого туру виборів міського голови м.Словʼянська. Однак вона стала депутаткою міськради. Між першим і другим туром виборів мера Словʼянська всередині "Партії миру і розвитку" стався скандал: Штепа підтримала кандидатуру від ОПЗЖ Павла Придворова. При цьому її партія підтримувала кандидата від "Опозиційного блоку" Вадима Ляха, який зрештою переобрався на другий термін. Після цього "Партія миру і розвитку" випустила заяву, в якій повідомила, що виключає Штепу зі своїх лав. Також партія ініціювала процедуру відкликання Штепи — позбавлення її депутатського мандата. Однак 11 грудня 2020 року Штепа прийшла на перше засідання, незважаючи на те, що доліковувала пневмонію після перенесеного коронавірусу. Штепа заявила, що ніякої заяви від партії не було, тож вона залишиться депутаткою.

• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (20.08.2007);
• Почесна грамота Сіверської міської ради (06.09.2008);
• Подяка від Партії Регіонів за активну громадсько-політичну діяльність (жовтень 2009);
• Почесна грамота Верховної Ради (травень 2010);
• Пʼять відомчих заохочувальних відзнак Управління освіти.

Штепа — про кандидатів у народні депутати по її виборчому округу, 2012 рік: "Я вам чесно скажу: не вийде ні в кого пропхати свого депутата. Пройде той, хто більше за всіх дасть грошей. Я стану на площі, я пройду по кожному будинку і скажу: "Ось цей депутат дав сто мільйонів". І він пройде. Якщо хочуть голожопенки пройти — мало того, що вже обкрадали місто, ще й хочуть пройти в депутати! Ні в кого нічого не вийде".

Про Путіна у 2014 році: "Я втомилася, а таке відчуття, що підійшов ангел-охоронець і сказав: "Це не твоя зупинка, живи". Я хочу, щоб цей ангел був Путін Володимир Володимирович".

Штепа після затримання українськими правоохоронцями: "Був у них (бойовиків "ДНР", — "ДС") такий собі Костянтин із позивним Великий. Так ось, дні за 4 до їхнього відходу він став часто перебувати біля мене. Я його запитала: "Чого ти все ходиш біля мене?" Він відповів: "Гіркін (колишній польовий командир бойовиків "ДНР" Ігор, — "ДС") наказав, якщо буде захоплення, щоб я тебе розстріляв". Я знаю, що з Великим хтось зустрічався з моїх знайомих, і йому заплатили 5 тисяч доларів за те, щоб мене залишили живою. Але я про всяк випадок видряпала у себе на нозі імʼя Неля Штепа і вишила на ліфчику імʼя і дату народження — щоб упізнали тіло, якщо мене викинуть кудись мертвою".

У суді, лютий 2021 року: "Ви сьогодні розглядаєте справу про сепаратизм проти справжнього патріота, єдиної жінки, яка боролася за те, щоб не було війни".

"Я знаю, що коли мене звільнили (з полону бойовиків, — "ДС"), в Словʼянську це було свято. Тому що люди розуміли, маму звільнили. Коли я виграла Європейський суд, багато людей просто як свою перемогу вдома відзначали, раділи, телефонували".

Була тричі заміжня. Перший чоловік — Сергій Васильович Огарков. З ним у Штепи є син Сергій Сергійович Огарков (1983 р.н.).

Другий чоловік — Віктор Штепа. З ним у Штепи в 1993 році народилася донька Штепа Ольга Вікторівна.

Третій чоловік — Артамонов Олексій Сергійович, колишній водій і охоронець Штепи, молодший за неї на 15 років. Розлучилися в 2013 році після отримання Штепою фото про подружню зраду чоловіка з іншою жінкою.

У 2012 році Штепа вдочерила доньку померлого друга Катерину.

У Штепи є будинок у Бахмутському районі Донецької області площею 601.1 кв. м і земельна ділянка там же (4351 кв. м.), а також квартира в Словʼянську площею 102.7 кв. м. У політика є старе авто ЗИЛ 1991 року випуску. Штепа вказала в декларації гроші, які відсудила в України в ЄСПЛ, а також 515 тисяч гривень готівкою.