Ранні роки, освіта
Ірина Венедіктова народилася в 1978 році в Харкові. Її батьком був генерал-майор міліції, проректор Харківського національного університету внутрішніх справ Валентин Венедіктов. Мати, Валентина Венедіктова, кандидат юридичних наук, викладала в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого та Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Сама Ірина Венедіктова в 2000 році з відзнакою закінчила університет, в якому працювали її батьки (факультет управління та інформатики, спеціальність "Правознавство та менеджмент"), а в 2003 році захистила в юракадемії ім. Ярослава Мудрого, де викладала її мати, кандидатську дисертацію на тему "Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні". Після цього отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2013 році в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка захистила докторську дисертацію на тему "Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві".
Крім того, Ірина Венедіктова вивчала курс міжнародного комерційного арбітражу в Chartered Institute of Arbitrators.
Родина
Ірина Венедіктова одружена з Денисом Колесником. У пари є син Данило і дочка Аделіна. Денис Колесник до листопада 2019 го працював заступником начальника Слобідського управління кіберполіції — начальником відділу протидії кіберзлочинності в Харківській області. У листопаді 2019 го був переведений до Києва на посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіціі і підвищений у званні до полковника.
У Ірини Венедіктової є брат Сергій, який, за даними ЗМІ, довгий час працював юристом в так званій групі компаній "Інвестор", що була заснована сімʼєю глави МВС Арсена Авакова і депутатом ВР VIII скликання (фракція "Народний фронт") Ігорем Котвицьким.
Карʼєра
Після закінчення університету Венедіктова в 2000-2004 рр. викладала на кафедрі правознавства Харківського гуманітарного інституту Народної української академії.
У 2004 році стала доцентом кафедри правосуддя Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а з 2005 по 2019 рік працювала там на посаді завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін. У 2014 році отримала звання професора цієї ж кафедри.
При цьому Венедіктова поєднувала науково-педагогічну роботу і практичну юридичну діяльність. У різні роки вона була членом Фундації медичного права та біоетики Украіни, членом науково-консультативної ради при Верховному Суді, арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті, суддею третейського суду за медичними справах. Працювала в науково-дослідному інституті правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук. Була радником в декількох юридичних фірмах.
Венедіктова є автором понад 100 наукових і науково-методичних робіт. Спеціалізується на конституционализме, розвитку громадянського суспільства, на приватному та міжнародному праві. Має звання капітана поліції.
Політична карʼєра
Восени 2018 року Венедіктова познайомилася з нинішнім президентом України Володимиром Зеленським та увійшла в його передвиборний штаб, ставши радником з правових питань.
З Володимиром Зеленським я познайомилася в жовтні. Я хочу сказати, що ще в кінці літа мене запитали, чи не буду я виступати експертом з певних правових питань. Мені стало цікаво, і я відповіла, що виступлю. Потім він запросив мене на зустріч, я приїхала, між нами відбулася розмова, яка тривала приблизно 30 хвилин. Була досить проста розмова, не було реверансів, відразу все пішло по жорстким питанням. І з цього часу я стала радником Володимира Олександровича з правових питань.
За словами Венедіктової, в команду Зеленського її привів нинішній перший віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Ми зі Стефанчуком працюємо вже 10 років, добре знаємо один одного.
У 2019 Венедіктова стала народним депутатом від партії Слуга народу (№ 3 у партійному списку). У Верховній Раді IX скликання очолила комітет з питань правової політики.
Після вступу в силу закону про Державний бюро розслідувань, який був підписаний Зеленським 25 грудня 2019 року, все колишнє керівництво організації втратило свої повноваження, а 27 грудня президент призначив Венедіктову тимчасово виконуючою обовʼязки директора ГБР. Таким чином, Венедіктова стала першою в історії України жінкою, яка очолила державний правоохоронний орган.
Працювала в ГБР Венедіктова недовго. Зеленський вніс до парламенту подання про призначення її на посаду генерального прокурора і 17 березня 2020 року Верховна Рада підтримала цю пропозицію. "За" проголосували 269 нардепів, "проти" — 38, "утрималися" — 47.
З 13 березня 2020 року Венедіктова також входить до складу Ради національної безпеки і оборони України.
У жовтні 2020 року Зеленський заявляв, що Венедіктова може втратити посаду генпрокурора, якщо не покаже результату до кінця року. "Гучних посадок" до кінця року не відбулося, проте Венедіктова залишилася на своїй посаді.
Вони нікого не посадили. Вони могли не пересаджати всіх корупціонерів, я розумію, півроку — дуже мало. Але повинні бути кроки, ми повинні відповідати перед суспільством, якому ми пообіцяли, що будуть посадки. Ми це обіцяли. І якщо зараз чинний генпрокурор, новий генпрокурор, якщо вона — це вона, жінка, професійна жінка — якщо вона до кінця року не покаже свого результату, їй я дам таку ж відповідь.
Скандали
Венедіктова була кандидатом на посаду судді касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, проте вибула з конкурсу, отримавши менше за мінімальний допустимий бал за результатами іспиту. Цей факт Венедіктовій неодноразово пригадували у Верховній Раді під час голосувань за її призначення в ГБР і Офіс генпрокурора.
Незалік — це незалік. Після нього не переводять на наступний курс в університеті.
За майже три місяці, під час яких вона очолювала ГБР, Венедіктова встигла потрапити в кілька гучних скандалів. Один з них повʼязаний з призначенням на посаду першого заступника директора ДБР адвоката Олександра Бабікова, який був одним із захисників екс-президента-втікача Віктора Януковича.
Крім того, Венедіктова призначила главою департаменту у справах Майдану Олександра Буряка, який був можливим фігурантом "плівок судді Павла Вовка" і колишнім заступником Романа Труби.
Керівником відділу з розслідування "справ Майдану" в ДБР призначили Олександра Буряка, колишнього заступника директора ДБР. Того самого "Сашу", з ким на "плівках ОАСК" суддя Вовк погоджує рішення щодо судді Майдану Аблова. Нагадаю, що плівки Вовка з'явились саме зі справи Майдану по Аблову. А справа Аблова продовжує розслідуватися. Тобто у Буряка прямий конфлікт інтересів.
Також Венедіктова стала одним з головних критиків в історії зі звільненням генпрокурора Руслана Рябошапки, заявивши про нібито блокування Офісом генпрокурора понад тисячу кримінальних проваджень.
У лютому 2020 року Венедіктова заявила, що необхідно скасувати закон про недопущення переслідування і покарання учасників Майдану (амністії майданівців), оскільки це нібито заважає розслідуванню смерті 13 правоохоронців.
Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати.
Цю ініціативу Венедіктової підтримав колишній заступник голови адміністрації побіжного екс-президента Віктора Януковича Андрій Портнов.
У вересні 2020 року Венедіктова призначила заступником голови Офісу генпрокурора Максима Якубовського, який повʼязаний з главою політради проросійської партії "ОПЗЖ", кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком.
Восени 2020 року позафракційний народний депутат Гео Лерос повідомив, що Венедіктова живе в комплексі відпочинку "Пуща-Водиця" Державного управління справами в двоповерховому маєтку, до якого також належать будинок для гостей, персональне штучне озеро і тенісний корт. Також журналісти встановили, що Венедіктова платить за оренду дачі лише 63 тисячі гривень, тоді як утримання маєтку з держбюджету обходиться в 163 тисячі гривень на місяць.
Генпрокурор заявила у відповідь, що переїзд в "Пущу-Водицю" нібито був вимушений і викликаний заходами безпеки.
Перебралася я туди зовсім не тому, що я дуже хотіла поліпшити свої житлові умови. Так було необхідно зробити в той конкретний момент часу і пов'язаний цей момент був виключно з міркуваннями безпеки. Багато що відбулося за останній час, про що я розповісти не можу: від підкинутих дроном политих кров'ю мертвих птахів на балконі мого будинку до куди більш неприємних і по-справжньому небезпечних обставин, суть яких я зараз розкривати не маю наміру. У жодну, звичайно ж, змову з співробітниками ДУС або ще чого я не вступала. Розмір орендної плати я не встановлювала, а, отримавши пропозицію, просто з нею погодилася, прекрасно розуміючи, що моє перебування в цьому будинку займе лише кілька місяців, не більше.
Після цього скандалу Венедіктова зʼїхала з держдачі. А ще раніше журналісти-розслідувачі знайшли у генпрокурора, за їхніми джерелами, незадекларовану квартиру в Києві, в якій проживає її сімʼя. Тоді Венедіктова пояснювала, що ця квартира їй не належить, і пообіцяла зміни в свіоєму майновому стані відобразити в декларації.
4 травня 2020 року НАБУ відкрило щодо Венедіктової кримінальне провадження, щодо можливого недекларування майна.
Крім того, в грудні 2020 року НАБУ відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання Венедіктової в справу заступника Офісу президента Олега Татарова, яке повʼязане з її рішенням змінити групу прокурорів у справі Татарова перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру.
У грудні 2020 року Венедіктова викликала скандал, заявивши, що є "заступником президента по справедливості" і "оком государевим".
Ви вимагаєте від нас всього. Але наша функція — публічне звинувачення на боці держави. Ми — око государеве, око держави, державна інституція.
ЗМІ пригадали їй, що слова про "око государево" незадовго до цього говорив російський лідер Володимир Путін.
Венедіктова і політичні справи
Під час роботи в ГБР Венедіктова звинуватила керівництво Генпрокуратури в нібито блокуванні розслідування ряду кримінальних справ. Зокрема, слідчі ГБР підготували проєкт підозри проти пʼятого президента України Петра Порошенка, але тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка не погодив його. Сам Рябошапка пояснив, що підозра Порошенкові було юридично необґрунтована і незаконна. За його словами, звинувачення пʼятого президента не мало під собою достатніх підстав, оскільки не було доказів. І власне юридична кваліфікація, за його словами була "фантастична" — в цих діях не можна було звинуватити президента на той час.
Кожен юрист, який хотів ознайомитися з цим документом, мав можливість це зробити, прокоментувати і власне зробити свої висновки. Те, що було запропоновано підписати, — це насправді юридичний "треш", який не витримує ніякої критики. І очевидно що мій підпис могла бути так само підставою для кримінального переслідування в мою сторону. Тому що, по-перше, документ був необгрунтованим. І, по-друге, він був незаконним.
При цьому Рябошапка не виключав, що ставши генпрокурором Венедіктова сама підпише підозру Порошенку, що і сталося згодом в справі призначення ексзаступника глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.
Виступаючи перед своїм призначенням на пост генерального прокурора у Верховній Раді, Венедіктова заявила, що розслідування проти Порошенка будуть продовжені і доведені до кінця.
У травні 2020 року адвокат Порошенка Ілля Новіков звинуватив Венедіктову в тому, що вона порушила кримінальне провадження щодо пʼятого президента через так звані "плівок Байдена" після розмови із Зеленським. Після обрання Байдена президентом США справи, повʼязані з його персоною, в Україні були закриті.
Крім цього, Венедіктова взяла участь у переслідуванні активіста Сергія Стерненка. У квітні 2020 року колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак заявив, що Венедіктова вимагала оголосити про підозру Стерненку в справі про напад на активіста, під час якого один з нападників загинув. Трепак відмовив через відсутність підстав. Згодом підозру було оголошено.
23 лютого Приморський суд Одеси визнав Сергія Стерненка винним у справі про викрадення людини (районного депутата Костянтина Щербіча, близького до одіозного мера Одеси Труханова) і засудив його до семи років і трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
Після цього Венедіктова звинуватила Стерненка в тому, що він нібито "політизував" свою справу.
Так, справа політизована, але самим підсудним ... Коли я тільки прийшла на посаду генпрокурора, відразу почалася історія протистояння, абсолютно штучного. Коли в одному з перших своїх інтерв'ю я сказала про те, яку я бачу перспективу. Я оперувала фактами, які мені надав заступник... Тоді ставилося планка на політичне замовлення, але не з боку влади.
Доходи
Згідно з декларацією, яка була подана в березні 2021 року, Венедіктова заробила 753 259 гривень в Офісі генпрокурора, 130 987 гривень у ДБР та 25 760 гривень у Верховній Раді, ще 32 640 гривень отримала від надання майна в оренду, 2072 гривні – як компенсацію за невикористану відпустку, 226 гривень відсотків у банку.
Генпрокурор тримає у банку 10 495 гривень та 5 132 євро, також 620 тисяч гривень 20 тисяч доларів готівкою.
Чоловік Венедіктової заробив у 2020 році 1 289 662 гривень. Він тримає у банку 87 123 гривні та ще 800 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою.
Венедіктова мешкає в орендованому чоловіком будинку площею 147,8 кв. м на Київщині. Її чоловік і дочка мають у спільній власності житловий будинок на 387,5 кв. м та земельну ділянку у 1500 кв.м у Харківській області.
Венедіктова також вказала, що володіє правом на знак для товарів і послуг із консультування щодо інтелектуальної власності, медіації, правничого досліджування.