Ранні роки та освіта
Ірина Григорівна Бережна народилася 13 серпня 1980 року у Луганську. У школі носила прізвище батька — Чорнило, проте потім змінила його на прізвище матері.
Мати Ірини була юристом, і після школи Бережна вступила на юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Закінчила виш у 2002 році за спеціальністю "правознавство".
У 2007 році захистила дисертацію, здобувши ступінь доктора філософії у сфері права (за Болонською системою освіти).
Другу вищу освіту здобула у Національній академії управління при президенті України, яку закінчила у 2009 році за спеціальністю "державне управління".
Трудова діяльність
Ще під час навчання у 1999 році Бережна відкрила турфірму. Крім того, у 1999-2000 роках вона проходила стажування у Державній комісії цінних паперів та фондового ринку – працювала у відділі розслідування правопорушень на ринку цінних паперів Контрольно-правового управління.
Після закінчення університету Бережна працювала стажером у Першій нотаріальній конторі м. Києва. У січні 2004 року вона склала кваліфікаційний іспит, отримала свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
У лютому-березні 2004 року Бережна працювала заступником директора з цивільно-правових питань у фірмі "Астрая-Сервіс", а у березні зареєструвалася як приватний підприємець, відкривши приватну нотаріальну контору. До листопада 2007 року працювала нотаріусом у Києві.
Бережна вважалася одним із найбагатших нотаріусів Києва, а основу її клієнтської бази становили політики найвищого рангу. Першим VIP-клієнтом Бережної був Юрій Кармазін, народний депутат від "Нашої України – Народної Самооборони". За даними ЗМІ, він познайомився з Іриною, коли вона була студенткою. Депутат звернувся до її мами, юриста Олени Бережної, за допомогою у розвитку своєї Партії захисників Вітчизни у Луганській області. У 2003 році Ірина Бережна була помічницею Кармазіна у Верховній Раді. Також вона добре знала Андрія Портнова.
Під час навчання у Київському національному університеті ім. Шевченка у мене з'явилося багато корисних контактів. Свою професійну кар'єру я розпочала як помічник-консультант голови парламентського підкомітету з питань законотворчості, стажувалася у департаменті розслідувань Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Робота в таких органах дає не лише досвід, а й відповідні зв'язки... З багатьма політиками я була знайома з дитинства, бо вони друзі нашої родини. Але за руку мені мама нікого не приводила.
Її клієнтами також були банки "Укрсоцбанк", "ВАБанк" та банк "Мрія". Крім того, послуг Бережної вдавалися і провідні юридичні компанії, які цінували її наближеність до депутатів.
Політична кар'єра
У 2007 році Бережна була обрана народним депутатом. Склавши присягу народного депутата, передала бізнес молодшому партнеру, але стежила за станом справ у конторі та, за її словами, "допомагала порадами".
У Верховну Раду VI скликання Бережна пройшла від Партії Регіонів (№151 у виборчому списку), хоча її мама була прихильницею помаранчевого табору – була одним із лідерів Партії захисників Вітчизни Юрія Кармазіна, а на Луганщині активно координувала всі проєкти, які реалізовувала НУНС.
За часів революційних подій 2004 року дуже багато сімей у нашій країні було поділено за політичними поглядами та інтересами. Якщо пам'ятаєте, доходило і до сімейних скандалів, і навіть до розлучень. Наші з мамою політичні уподобання також розділилися, причому в діаметрально протилежних напрямках. Але при цьому наші теплі стосунки анітрохи не постраждали від цього.
У парламенті Бережна очолювала підкомітет з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусів суддів Комітету з питань правосуддя.
У 2012 році Бережна знову стала народним депутатом. Цього разу вибори вона виграла в одномандатному окрузі №169 (Харківська область). У Раді була першим заступником голови парламентського комітету з питань європейської інтеграції. Також вона вступила до Партії регіонів.
У дострокових парламентських виборах, які пройшли після Революції Гідності восени 2014 року, Бережна відмовилася брати участь. Самі вибори вона називала незаконними, оскільки в них не брали участі мешканці окупованих російськими бойовиками районів Донецької та Луганської областей.
Особисте життя
У 2009 році Бережна народила доньку Даніелу. Сама вона ніколи офіційно заміжня не була і ретельно приховувала, хто є батьком дитини. Як з'ясували ЗМІ, батьком був мільйонер Борис Фуксман — ексспіввласник телеканалу "Студія "1+1", медіамагнат та бізнесмен, який разом із сім'єю ще 1974 року виїхав з України на ПМП до Німеччини. Сам Фуксман 1947 року народження, отже, на момент народження Даніели йому було 67. Уже після смерті Бережної у 2017 році Фуксман підтвердив батьківство та удочерив дівчинку.
Бережна була активною учасницею на телебаченні як політичних ток-шоу, так і розважальних проєктів. У 2007 році вона була "офіційним нотаріусом" шоу "Танці з зірками" на телеканалі "1+1": — оголошувала результати голосування глядачів і гарантувала їх достовірність. З 2008 року вела авторську програму "Ваше право з Іриною Бережною" на радіостанції "Радіо Ера", де консультувала українців з юридичних питань. У 2012 році у складі збірної Партії регіонів брала участь у грі "Що? Де? Коли?" на телеканалі "Інтер"
Бережна вела світський спосіб життя, відвідуючи різноманітні громадські заходи, виставки, театр. Була тісно пов'язана з багатьма зірками естради. Так, вона була хрещеною матір'ю доньки Ані Лорак Софії. Кумом Бережною був скандальний російський співак Філіп Кіркоров. Бережна дружила зі Світланою Лободою, Вірою Брежнєвою, Аланом Бадоєвим, Ольгою Фреймут та багатьма іншими "зірками".
Погляди
Бережна дотримувалася традиційних для Партії регіонів проросійських поглядів. Наказ Міністерства культури про обов'язкове дублювання кінофільмів українською мовою вона називала "колосальним правовим нігілізмом" та боролася проти його запровадження.
Під час Революції Гідності Бережна активно підтримувала Віктора Януковича, а події Євромайдану називала "озброєним державним переворотом". Публічно називала владу ЄС та США винними за події в Україні та передрікала Україні сирійський сценарій.
Після окупації Криму та початку збройної агресії РФ на Донбасі, які Бережна визнавати відмовлялася, вона проживала в Росії та була регулярною гостею російських політичних ток-шоу, де критикувала Україну. На 9 травня демонстративно носила "георгіївську стрічку", яка стала символом російських терористів на Донбасі та заборонена в Україні.
Також вона називала п'ятого президента Петра Порошенка "узурпатором", а його правління – "незаконним режимом". Виступала проти декомунізації та намагалася в судовому порядку заперечити перейменування вулиць, зокрема — перейменування у Києві проспекту Ватутіна на проспект Шухевича.
Смерть
Бережна загинула вночі 5 серпня 2017 року у Хорватії, на північному узбережжі Адріатичного моря. Автомобіль Mercedes, в якому вона їхала, несподівано з'їхав з дороги, протаранив огорожу та врізався у стовп. В аварії, окрім Бережної, загинув і водій — 38-річний громадянин Болгарії. Донька Бережної була пристебнута у дитячому кріслі та відбулася незначними травмами.
За однією з основних версій причиною аварії стало те, що водій заснув за кермом. При цьому швидкість машини, судячи з ушкоджень, була дуже високою. Для того, щоб витягти тіла з кузова Mercedes, рятувальникам знадобилося дві години.
Смерть Ірини Бережної, на мій погляд, розкрила набагато глибшу проблему, а саме відповідність способу життя політика його переконанням та його публічній позиції. Ірина загинула у ЄС, на критиці якого вона будувала свою політичну кар'єру.
Церемонія прощання з Бережною відбулася 10 серпня 2017 року у Трапезній церкві Києво-Печерської лаври. Похована вона у Києві на Звіринецькому цвинтарі.