Інна Совсун

Інна Романівна Совсун народилася 21 вересня 1984 року в Харкові. Після закінчення місцевої школи вступила до Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА). У 2005 році майбутня нардепка отримала ступінь бакалавра політології. Навчання в магістратурі (з того самого напрямку) продовжила у КНУ ім. Т. Шевченка.

З 2006 по 2007 рр. Совсун пройшла курс навчання в Лундському університеті (Швеція), де отримала звання магістра з європейської політики. Пізніше досліджувала освітню політику в Університеті Каліфорнії в Берклі.

Ще під час навчання в університеті Інна Совсун почала активно займатися громадською діяльністю. Була помітною активісткою руху "Збережи старий Київ", який намагався протидіяти незаконній забудові історичної частини міста. Саме зі "Збережи старий Київ" свою активну громадську діяльність розпочав народний депутат Верховної Ради VIII скликання (фракція "Батьківщина") Ігор Луценко.

Згодом Совсун працювала менеджером освітніх проєктів у Громадянській мережі "ОПОРА", а у 2009 році стала співзасновницею та керівником некомерційного аналітичного центру CEDOS (раніше "Центр дослідження суспільства"). Громадську діяльність вона поєднувала з роботою старшого викладача кафедри політології Києво-Могилянської академії.

У вересні 2016 року (після звільнення з посади першого заступника міністра освіти і науки) стала віцепрезиденткою та викладачкою Київської школи економіки (KSE).

Після Революції гідності, 19 березня 2014 року, 29-річну Інну Совсун призначили на посаду першого заступника міністра освіти і науки (МОН) України. На той час відомство очолював Сергій Квіт, який до цього був президентом Могилянки, де навчалася та викладала Совсун.

Свою роботу в міністерстві вона порівнювала з відомим американським телесеріалом The West Wing ("Західне крило").

Серед своїх основних досягнень під час роботи в міністерстві називає такі:

• збільшення академічної автономії та скорочення бюрократичного тиску на університети;
• єдиний національний репозитарій академічних текстів і посилення боротьби за академічну доброчесність;
• нова модель фінансування вищої освіти, яка базується на показниках успішності діяльності ВНЗ.

14 квітня 2016 року Міносвіти очолила Лілія Гриневич. За день до цього Совсун, яка тимчасово виконувала обовʼязки міністра, підписала скандальний наказ "Про деякі питання формування штатних нормативів", який передбачав скорочення у 2016 році керівного, адміністративного, управлінського персоналу, водіїв, робітників, які обслуговують громадські будівлі, на 10 відсотків. Наказ було скасовано 5 травня того ж року.

23 серпня 2016 року Кабінет міністрів звільнив Совсун з посади першого міністра освіти і науки.

На позачергових парламентських виборах у 2019 році Інна Совсун балотувалася від політичної партії "Голос" (№16 у списку). Дата набуття депутатських повноважень — 29 серпня. На момент обрання — викладачка Київської школи економіки, членкиня партії "Голос"; входить до складу фракції цієї політсили.

У Верховній Раді IX скликання з 9 вересня 2019 року до 2 червня 2020 року нардепка очолювала підкомітет з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Згодом перейшла до Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Також вона є членкинею Української частини Парламентського комітету Української частини Парламентського комітету асоціації.

Станом на кінець липня 2021 року Інна Совсун долучилася до написання і подачі майже 110 законопроєктів. Подала понад 200 поправок до девʼятьох законопроєктів. Найбільше, 152, до проєкту закону "Про повну загальну середню освіту". Лише 26 її поправок було враховано повністю.

Депутатка досить часто виступає в Раді. На її "рахунку" вже 74 виступи, 43 з яких з місця. Також вона подала девʼять запитів.

У Совсун семеро помічників: троє з них працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, інші — на громадських засадах.

Звʼязок із Квітом

Карʼєра Інни Совсун міцно повʼязана із Сергієм Квітом. Під час його керування Києво-Могилянською академією вона стала викладачем (згодом старшим викладачем), а після його приходу на посаду міністра освіти — його першим заступником. Громадськість і наукове середовище здивував такий вибір, адже Совсун не мала відповідного досвіду.

Такий звʼязок дав привід деяким ЗМІ запідозрити, що між міністром і його заступницею не лише робочі відносини. Більш того, подейкували, що між їхніми кабінетами існують таємні сходи і вхід. Втім, всі ці підозри поки що так і залишаються чутками, а самі "фігуранти" не обтяжують себе коментарями з цього приводу.

Стрілянина по машині

25 серпня 2015 року стало відом про обстріл службової автівки Інни Совсун. "Невідомі розстріляли з дороги мою службову машину, яка стояла біля міністерства. Я в цей час була у себе в кабінеті, в машині знаходився водій. Одна з куль пролетіла над його головою, інші застрягли у задніх дверях", — прокоментувала Совсун, додавши, що перед цим не отримувала жодних погроз.

На інцидент відреагував і голова Міносвіти Сергій Квіт:

Наступного дня тодішній керівник ГУ МВС у Києві Олександр Терещук повідомив про затримання підозрюваного. "Злочинцем виявився чоловік 39 років, уродженець Донецької області. Він є співробітником міліції, працює в управлінні Державної служби охорони у підрозділі "Титан". Постріл було здійснено з карабіна "Таурус", — сказав Терещук.

Коментуючи можливі мотиви зловмисника, він зазначив: "Була стрілянина пʼяної людини — хуліганство".

Разом з тим у ЗМІ зʼявилася версія, що "обстріл машини Совсун є своєрідним попередженням для міністра Квіта" через його "бурхливу діяльність в міністерстві".

#Зашкварлет

Нардепка є одним з активних критиків нинішнього очільника МОН Сергія Шкарлета. Вона неодноразово брала участь у мітингах проти його призначення міністром, звинувачуючи у плагіаті. Одна з акцій за її участі назвалася #Зашкварлет.

Розкол "Голосу"

Під час засідання Верховної Ради 15 червня 2021 року народні депутати внесли до порядку денного законопроєкти №№ 5554 і 5554-1 про скасування обовʼязкової української мови на телебаченні. Це стало можливим завдяки голосуванню деяких представників фракції "Голос". Ситуація загострила конфлікт всередині політичної сили. Совсун була відсутня на тому засіданні.

Наступного дня стало відомо, що фракція "Голос", яка складається з 20 нардепів, "розкололася" навпіл: 10 народних депутатів заявили про створення обʼєднання "Справедливість". Депутати також звинуватили керівників партії та фракції "Голосу" Кіру Рудик та Ярослава Железняка в тому, що вони "використовують політсилу для самопіару" та "підігрують владі".

Інна Совсун до новоствореного обʼєднання не увійшла, підтримавши таким чином Рудик і Железняка.

Нардепка заміжня, має неповнолітнього сина. Чоловік: Тарас Ігорович Доронюк, приватний підприємець. Син: Мартин Тарасович Доронюк.

Спочатку подружжя планувало назвати свого первістка Марком, однак зрештою вирішило обрати "менш популярне імʼя". "За місяць до пологів ми почали з чоловіком шукати інші варіанти і знайшли. Мартин — дитина, яка знає, чого хоче, і дуже твердо на цьому стоїть", — розповідала Совсун в одному з інтервʼю.

Електронну декларацію про доходи за 2020 рік Інна Совсун подала 31 березня 2021 року. Там вона зазначила, що зареєстрована і проживає в Києві.

Згідно з декларацією, вона є власницею квартири в Києві площею 49,7 кв. м. На момент набуття права власності (квітень 2009 року) вона коштувала 616 000 грн.

Чоловік нардепки є власником недобудованої квартири в столиці, загальна площа якої складає 116 кв. м. Крім цього, на нього записаний автомобіль Ford Fiesta 2016 року випуску за 319 911 грн.

Інна Совсун вказала кілька джерел доходу, найбільший з яких це заробітна плата у Верховній Раді — 493 068 грн.

Інші джерела доходу народного депутата:

• Національний університет "Києво-Могилянська академія" (заробітна плата за сумісництвом) — 5 341 і 6941 грн;
• Благодійний фонд "Київська школа економіки" (гонорари та інші виплати згідно з цивільноправовими правочинами) — 88 000 і 48 800 грн;
• Приватна установа "Університет "Київська школа економіки" (за сумісництвом) — 7 246, 7 025, 7515 і 7 230 грн;
• Український католицький університет Української Греко-католицької церкви (згідно з цивільноправовими правочинами) — 2 982 грн.

Чоловік народного депутата як підприємець також має кілька джерел заробітку:

• БФ "Київська школа економіки" (дохід від зайняття підприємницькою діяльністю) — 359 200 грн;
• Міжнародний фонд "Відродження" — 124 614 грн;
• ТОВ "Київська школа економіки та менеджменту" — 20 000 грн;
• ГО "Вокс Україна" — 180 000 грн;
• ГО "Школа політичної аналітики" — 7 420 грн;
• ГО "Український центр європейської політики" — 119 700 грн;
• Приватна установа "Університет "Київська школа економіки" — 90 100 грн.

Готівкою Совсун зберігає 25 000 доларів США. Вона має кілька рахунків у "ПриватБанку", на яких зберігає 5 420 грн і $600, а також рахунок в АТ "ОТП Банк", де лежать 103 389 грн.

Її чоловік тримає 14 659 грн у "ПриватБанку", а також має три рахунки в АТ "Універсал Банк": 10 770, 41 738 і 80 223 грн.

Депутатка досить активна у соцмережах. Зокрема, у неї є дві сторінки в Facebook — робоча, на яку станом на кінець липня 2021 року підписано майже 9 500 користувачів, й особиста, якою вона користується вкрай рідко.

Також парламентар веде англомовну сторінку в мікроблозі Twitter (майже 900 читачів). На сторінку Совсун в Instagram підписано 2 123 користувачі.

У нардепки є свій відеоблог на Youtube.

Всі свої сторінки і блоги Совсун веде українською мовою.