Геннадій Труханов

Геннадій Леонідович Труханов народився в 1965 році в Одесі. Закінчив середню школу, після чого навчався в Одеському вищому артилерійському командному училищі. Закінчив училище в 1986 році, отримавши спеціальність "інженер з експлуатації артилерійської техніки і озброєння".

Другу вищу освіту Труханов отримав в Київському національному університеті внутрішніх справ. Навчався він там в 2002-2006 роках і отримав кваліфікацію "юрист".

Крім того, він пройшов навчання в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, яку закінчив в 2013 році.

Після військового училища Труханов проходив службу в лавах Радянської армії. Його направили в Північно-Кавказький військовий округ, де він служив до 1992 року. Дослужившись до капітана, Труханов вирішив піти з армії.

Після виходу у відставку Труханов пішов працювати в охорону: був начальником охорони малого науково-виробничого підприємства "Мінімакс", а потім до 1996 року працював директором охоронної фірми "Капітан і Ко".

З 1996 по 2001 рік в біографії Труханова спостерігається пробіл, чим він займався в цей час — достеменно невідомо. Сам Труханов в інтервʼю заявляв, що він "як і будь-який громадянин, який жив в той час, виживав".

У 2001 році Труханов почав роботу на російську нафтову компанію "Лукойл". У 2001-2002 роках він був радником Генерального директора з питань безпеки підприємства "Лукойл — Україна", потім до 2003 року працював помічником представника президента ВАТ "Лукойл" в Україні з питань безпеки.

Також Труханов був повʼязаний з транспортними компаніями. У 2007-2008 роках працював радником директора зі звʼязків з державними органами та громадськістю в приватному підприємстві "Укртрансконтейнер". З березня по листопад 2012 року був заступником генерального директора по роботі з клієнтами стивідорного ТОВ "Бруклін-Київ".

Інша діяльність Труханова була так чи інакше повʼязана з політикою.

У 2004-2007 роках Труханов працював помічником-консультантом в апараті Верховної Ради. За наявними даними, він був помічником народного депутата Віктора Развадовського.

З 2005 по 2012 рік Труханов був депутатом Одеської міської ради. У 2006-2010 роках очолював постійну депутатську комісію міської ради у справах молоді та спорту. З 2010 року очолював фракцію Партії регіонів у міськраді.

Паралельно в 2008-2011 роках Труханов був головним спеціалістом відділу по роботі з регіонами Департаменту по роботі з ветеранами Державного комітету України у справах ветеранів.

У 2012 році Труханов був обраний до Верховної Ради від Партії регіонів. Вибори він виграв по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 136, набравши 60,91% голосів виборців. У Раді очолював підкомітет з питань взаємодії з іноземними державами, органами місцевого самоврядування, підприємцями та організаціями комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя.

Після перемоги Революції Гідності 22 лютого 2014 року Труханов вийшов з фракції Партії регіонів і вступив до депутатської групи "Економічний розвиток".

У травні 2014 року Труханов виграв позачергові вибори міського голови Одеси. Згодом ще двічі вигравав вибори і очолює Одесу досі.

Ще в 2015 році Труханов був переобраний мером Одеси від партії "Довіряй ділам". Перед парламентськими виборами 2019 року відбувся обʼєднавчий зʼїзд, на якому Труханов разом з мером Харкова Геннадієм Кернесом стали співголовами партії. На виборах "Довіряй ділам" пішла одним списком з партією Опозиційний блок (Труханов в списку був під № 5), але подолати прохідний барʼєр вони не змогли.

В даний час Труханов очолює партію "Довіряй ділам", яка представлена в Одеській міській та обласній радах.

Труханов відомий своїми проросійськими поглядами. У 2020 році ініціював проведення в Одесі громадських слухань з питання повернення радянських назв двом вулицям — Героїв Небесної Сотні і Дмитра Інглезі. До декомунізації перша носила імʼя маршала Жукова, друга — 25-ї Чапаєвської дивізії. Також Труханов критикував Міноборони за демонтаж барельєфа Жукову, який був встановлений на будівлі військкомату в Одесі, назвавши це "актом вандалізму".

У червні 2013 року Труханов в складі групи з 148 народних депутатів підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ в польський Сейм з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів".

У 2016 році журналісти "Слідство.Інфо" заявили, що Труханов має російське громадянство і володіє 20 офшорними компаніями. Труханов ці дані заперечував і демонстрував довідку, отриману в Генеральному консульстві РФ в Одесі про відсутність у нього російського громадянства.

Згодом зʼясувалося, що до реєстру Федеральної податкової служби РФ внесена інформація про російський паспорт на імʼя Геннадія Леонідовича Труханова. ПІБ і дата народження цього громадянина РФ повністю збігалися з даними мера Одеси. Труханов заявив, що дізнався про це лише з мережі Інтернет, ініціював перевірку, і виявив, що на його імʼя дійсно був виданий паспорт, який пізніше двічі замінювали. Після цього він звернувся до російського суду. Російське МВС визнало, що перший документ Трухановому видали безпідставно, а отже, і всі наступні процедури не були законними. Після цього суд визнав незаконними рішення про видачу Труханову російських паспортів і недійсними самі документи.

У 2018 році британські ЗМІ опублікували розслідування, згідно з яким Труханов був причетний до бандитського угруповання, а контрольована ним офшорна компанія Rubicon Group скуповує нерухомість в Лондоні. За даними ВВС, в 90-х роках італійська поліція стежила за вихідцями з Одеси Трухановим, Ангертом і Фомічовим, яких підозрювали в контрабанді наркотиків і зброї. Діяльність угруповання була повʼязана з Одеським портом і махінаціями з нафтопродуктами. Труханов, згідно з даними журналістського розслідування, навчав інших членів групи прийомам рукопашного бою і навичкам поводження з вогнепальною зброєю. Однак членів групи не залучали до кримінальної відповідальності, тому що вони не скоювали злочинів на території Італії. При цьому Труханов в ході поліцейської перевірки нібито предʼявляв грецький паспорт на імʼя Геннадіаса Озопулуса.

Спеціальна антикорупційна прокуратура і НАБУ зайнялися перевіркою цієї інформації. Британський журналіст служби BBC Енді Веріті намагався взяти у Труханова коментар, однак охоронці мера Одеси відштовхнули журналіста і вдарили його в пах.

У 2019 Труханов був внесений в базу сайту "Миротворець" як людина, що представляє небезпеку українській державі. В "Миротворці" підкреслили, що Труханов є громадянином Росії, прихожанином і активним прихильником Московського патріархату.

ВАКС розглядав дві справи щодо Труханова за внесення недостовірної інформації в декларації за 2015-2016, а також за 2017-й роки. Як стверджувала Спеціалізована антикорупційна прокуратура, в декларації за 2015 рік незадекларовані статки мера, встановлені за допомогою експертиз, оцінювались в 33,5 млн гривень, за 2016 рік — в 18,7 млн гривень, за 2017 рік — в 16,3 млн грн. Майно належить колишній дружині Труханова Тетяні Колтуновій, при цьому слідчі наполягали, що вони як і раніше повʼязані спільним побутом.

Після прийняття скандального рішення Конституційного суду України, який скасував кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларації, суд закрив обидві справи.

У 2017 році НАБУ провело обшук в квартирі Труханова і почало розслідування відносно його діяльності на посаді мера Одеси. Труханова та інших чиновників підозрювали в розтраті 185 млн гривень міського бюджету при купівлі будівлі колишнього заводу "Краян" у приватної структури, яка на початку 2016 року сама придбала цей комплекс на аукціоні, який організував ліквідатор держпідприємства, за 11,5 млн грн.

Труханов виїхав за кордон і переховувався там. 14 лютого 2018 року він повернувся в Україну і одразу був затриманий, але суд відпустив його на поруки. У 2019 році Малиновський районний суд Одеси виніс виправдувальний вирок у цій справі, але судові розгляди тривали. У лютому 2021 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила апеляцію прокурора на виправдувальний вирок і направила справу Труханова на новий розгляд.

Труханов був одружений на Тетяні Колтуновій. Офіційно вони були одружені в 1985-1997 роках, проте слідчі НАБУ вважають, що Труханов як і раніше повʼязаний з Колтуновою спільним побутом. У них дві дочки — Катерина 1986 р.н. і Аліса, яка народилася вже після офіційного розлучення подружжя — в 2000 році.

Труханов захоплюється єдиноборствами. З 2003 по 2020 рік був президентом Української національної федерації таїландського боксу "Муей-Тай", а в 2014 році став президентом Європейської федерації таїландського боксу.

Згідно з електронною декларацією, Труханов в 2020 році отримав 550 тисяч гривень доходу. Також він задекларував подарунок від дочки Катерини в негрошовій формі на суму 600 тисяч гривень. При цьому у матері Труханова Марії задекларовано 1,2 млн грн доходу, основну частину якого складають кошти, отримані від погашення державних облігацій.

На рахунках в банках Труханов зберігає 390 тисяч гривень і 2500 доларів США, а вдома готівкою — ще 5 тисяч доларів. При цьому його мати зберігає готівкою 1,3 мільйона гривень і 233 тисячі доларів. На рахунках в банках у неї лежать лише незначні суми.

У Геннадія Труханова з матірʼю є в Одесі земельна ділянка площею 681 кв. м. та житловий будинок площею 252 кв. м., а також квартира площею 131 кв. м. Крім того, в користуванні Труханова є ще дві квартири в Одесі, а у його матері є земельна ділянка в Вінницькій області площею 26 тис. 970 кв.м.

Автомобіля у Труханова немає, він користується Land Rover-му, який орендує його дочка Катерина.

Труханов також задекларував свою колекцію наручних годинників відомих брендів Rolex, Ulysse Nardin, Patek Philippe, Breguet і A. Lange & Sohne, а також годинник Bovet і ювелірні прикраси матері — кільця, сережки, підвіску.

У Труханова є акції Одеського НПЗ, у його матері — компанії "Коммуненерготранс". У жовтні 2020 року мати Труханова придбала 42 облігації внутрішньої державної позики на суму понад 28 тис. гривень

Офіційний сайт Труханова

Сторінка Труханова в Facebook

Instagram Труханова