Ранні роки і освіта
Євген Сергійович Шевченко народився в 1983 році в Києві.
Народився в Києві, в малозабезпеченій багатодітній сім'ї. Мати з батьком розлучилися, непрості іноді були часи для нас, як для дітей. Пам'ятаю один випадок ... мені було років 10-11. Я прийшов додому зі школи, а полки все порожні — навіть хліба не було. На останній полиці знайшов пакет з борошном — ну, думаю, буду зараз щось готувати. Я цю муку беру, а вона вся зіпсувалася. Довелося брати відра-ганчірки в руки і йти мити машини. Ми з братом мили машини в районі ст.м. "Дарниця". Потім чим я тільки не займався! Маляром, гаражі в кооперативах фарбував, на будівництві підробляв, на ремонтах квартир. До 18 років нового одягу у мене мало було — зазвичай доношував після старшого брата, або купував на секонд-хендах.
Шевченко здобув середню освіту. Після школи вступив до Європейського університету фінансів, але кинув навчання через "трагічну історію першого кохання" і пішов в армію, служив у внутрішніх військах.
У мене хороший музичний слух і призначили в роту зв'язку. Перші пів року в учебці в Золочеві, потім за розподілом ще рік відслужив у Петрівцях під Києвом. В армії тоді суцільно алкоголіки та злодії було, адекватні офіцери або прапорщики зустрічалися, але були рідкістю. Загалом, втрачені 1,5 року життя.
У 2002-2003 роках працював менеджером зі збуту, торговим представником в компаніях "ЕСПАК-Україна" і Wrigley-Ukraine. Після цього працював у фірмі "Бізнес-майстер Сервіс" і її дочірніх підприємствах, а також в компанії "БМ-Івент". Очолював відділ конференц-сервісу, відділу продажів, був бізнес-тренером і консультантом.
Участь в Революції Гідності та АТО
Шевченко брав участь в Євромайдані з перших днів разом з батьком.
Спочатку просто ходив, співав пісні і кричав гасла. Мій батько, до речі, на початку Революції Гідності працював водієм в Посольстві України в Канаді. Але коли почалися всі ці події, то він звільнився і прилетів в Україну — був в сотні Майдану.
Однак, за словами Шевченка, через деякий час він припинив участь в акціях, коли побачив, що лідерами Майдану стали Яценюк, Тягнибок і Кличко, і поїхав в Африку.
Буквально третє-четверте віче чітко показало, що вони хочуть домовлятися і ніяка революція їм не потрібна. Я плюнув на цю справу, і ми поїхали з братом на місяць подорожувати по Африці. Там в Танзанії піднялися на 6000 метрів — підкорили вершину Кіліманджаро з українським прапором. При цьому спостерігав за уповільненої ситуацією в Києві.
Повернувся до Києва він 18 січня 2014 року і в перший же день на вул. Грушевського отруївся газом, хоча тоді приїхав туди "просто подивитися". Після цього підключився до діяльності "Автомайдану". Коли ж на Майдані почалася стрілянина — купив зброю.
Стало зрозуміло, що просто так все не закінчиться, і потрібно озброюватися. На наступний день ми почали шукати зброю. В принципі дві години знадобилося мені, щоб його знайти. Калаші ми купили по 2,5 тисячі доларів. Ще взяли чеські "Скорпіони", але з ними був напряг з боєзапасом — там патрон специфічного калібру. Ну і пістолети теж купили: ТТ, ПМ. У деяких була і законна зброя — "Сайга", помпові рушниці, снайперські гвинтівки. Але 20 лютого ніхто з наших по "Беркуту" не стріляв.
Також Шевченко розповідав, що коли Янукович втік до Криму, він з однодумцями поїхав на півострів. Вони обʼїхали кілька місць, де міг бути Янукович, але нікого не знайшли.
Хотілося мстити, привезти Януковича і повісити на Майдані.
Після початку російської агресії, в квітні 2014 року Шевченко пішов в квітні в військкомат, але лише червні домігся, щоб його записали — нібито за військовою спеціальністю звʼязківця його приписали до Київського гарнізону і обіцяли призвати в тому випадку, якщо буде наступ з боку Чернігова. Після цього Шевченко вирішив піти добровольцем.
Спочатку пробував в "Азов" або "Дніпро", але там треба було проходити курс молодого бійця, а я не хотів втрачати час. Записався в "Донбас", в резерв другого батальйону, який мав назву "Крим". Почав писати Семену в Фейсбук. Кожен день одне і те ж повідомлення по 3-4 рази: "Мене звуть так-то, стільки-то років, фізична підготовка відмінна, стріляти вмію, скажіть, куди приїхати". Через тиждень він побачив нарешті повідомлення і написав коротко: "Приїжджай під Артемівськ".
Незабаром Шевченко став прессекретарем і особистим водієм командира добровольчого батальйону "Донбас" Семена Семенченка. Називав свою посаду "начальник командно-штабної машини". Брав участь в бойових зіткненнях
Якщо говорити про бої — це Широкино. А так-то і в Попасній, і в Лисичанську виконував роботу і накази нарівні з усіма — боєприпаси підвозив, в охороні гаубичної батареї стояв, проводили рейди, обшукували будинки, перевіряли машини на блок-постах.
Також займався обміном полонених, пошуком тіл загиблих. Коли в серпні 2015 року "Донбас" вивели з Широкино, Шевченко, за його словами, вирішив, що "немає сенсу сидіти на третій лінії оборони", здав зброю і повернувся додому.
Після цього він почав "відновлювати бізнес" і вчився заочно на юридичному факультеті.
Політична карʼєра
У жовтні 2014 року Шевченко балотувався в нардепи по округу №66 в Житомирській області. Вибори він програв і згодом став помічником у Семенченка, обраного народним депутатом Верховної Ради VIII скликання за списками "Самопомочі".
Я був і залишаюся його негласним помічником.
Восени 2015 го в Києві брав участь в місцевих виборах від партії "Самопоміч". На цей раз зайняв друге місце на окрузі (Березняки) — не вистачило приблизно 1%, щоб стати депутатом Київради.
Скандали
Проросійські ЗМІ звинувачували Шевченка в тому, що він нібито не повернув банкам кілька кредитів на кілька десятків тисяч доларів, а також в тому, що він нібито зайняв 1200 доларів США для покупки автомобіля і відмовився їх повертати кредитору, після чого було порушено справу про шахрайство.
Коли силовики затримали в Києві Михайла Саакашвілі, Шевченко заблокував своїм Мерседесом виїзд автобуса, в якому перебував затриманий.
Я просто приїхав туди з почуття обов'язку, як українець, щоб сказати Президенту: "Я проти політичних репресій!" Джип мій був на ремонті в той час, тому я поїхав на Мерседесі.
Влітку 2020 року Шевченко був одним з перших, хто повідомив про зрив операції по затриманню російських бойовиків ПВК "Вагнера". За наявними відомостями, контррозвідка рік готувала операцію, проте вона була зірвана після наради в Офісі президента Володимира Зеленського.
Лідер групи журналістів-розслідувачів Bellingcat Христо грози, який готує документальний фільм, присвячений провалу операції, під час візиту в Україну зустрівся з Шевченком і задав йому питання по даній темі.
Учора до Києва приїхав мій куратор з Мi-6 Христо грози — був дуже радий отримати нові вказівки по розробці і знищенню російської агентури. Ну а якщо серйозно, то дав інтерв'ю для фільму про обставини зриву операції по ПВК "Вагнер", який Bellingcat знімає для Netflix. Тому якщо зараз про зраду у вищому керівництві нашої країни знає тільки досить обмежене коло осіб серед спецслужб, вже скоро про це дізнається весь світ. І це дуже, дуже прикро.
3 березня 2021 року на Шевченка подала в суд генпрокурор Ірина Венедиктова через інтервʼю Яніні Соколової для програми "Соромно". Шевченко стверджував, що Венедиктова отримала 6 млн доларів хабара від ексміністра екології Миколи Злочевського, щоб закрити його справу.
24 березня 2021 року Шевченка разом з колишнім "командиром батальйону Донбас" Семеном Семенченко затримали за створення незаконного збройного формування і нелегальні поставки зброї в Україну з Росії. В Офісі генпрокурора заявили, що за даними слідства, до складу незаконного збройного формування входило понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій. Її діяльність була спрямована на вчинення тяжких злочинів, в тому числі проти основ національної безпеки. За версією слідства, Шевченко і Семенченко також можуть бути причетні до протиправної схеми ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з Росії.
Сам Шевченко заперечував свою причетність до зброї, яке знайшли правоохоронці.
Слава богу, ніякої зброї або вибухівки я не завозив і ніякого відношення до зброї, яке там знайшли, не маю. У справі є свідчення свідків, Семен купував автомати-кулемети і гранати, але там прізвища людей, яких я в житті не бачив. Ну і по біллінг вони ж точно пробивали і знають, що я не причетний до тих речей.
Позаштатний агент НАБУ
Як розповідав в інтервʼю сам Шевченко, співпрацювати з НАБУ він став після того, як в грудні 2015 року до нього звернувся близький друг з проханням посприяти прокурору ГПУ Олександру Матюшко пройти відбір у конкурсі детективів. Матюшко, нібито, відразу заявив, що готовий заплатити гроші за те, щоб зайняти керівну посаду в антикорупційних органах і Шевченко розповів про цю ситуацію співробітникам НАБУ.
Спочатку Шевченко не хотіли залучати до роботи.
Керівник агентурної роботи НАБУ мені відразу сказав, що залучати мене не можна, так як я на телебаченні періодично мигочу, 30 тисяч передплатників на Фейбсуке, аккаунт в Інстаграмі... Я спочатку засмутився, але потім почав самостійно знаходити можливості для самореалізації в цьому напрямку. Я хотів бути причетним до війни з корупцією.
Згодом в НАБУ змінили свою думку і Шевченко почали залучати до операцій.
Моя участь в тій чи іншій ролі — це близько 20 випадків співпраці. Шкода, що не всі епізоди до суду дійшли. Але навіть по тих справах, які направлені до суду, по сьогоднішній день немає рішень. Чи не реформована і підконтрольна Банковій судова система є тією трясовиною, в якій грузнуть всі справи НАБУ. У справі прокурора Матюшко суд два роки не може прийняти рішення! Хоча це найпростіше справа: було кілька зустрічей, він озвучив кому хоче дати хабар, скільки і конкретно за що.
Шевченко був причетний до справ Ярослава Дубневича, Вадима Альперіна, директора інституту НААНУ Ореста Фурдичка, депутата Одеської облради Олега Бабенка і інших.
У 2019 році в Національному антикорупційному бюро відкрито назвали Шевченка своїм "таємним агентом" який на добровільних засадах брав участь в проведенні негласних слідчих дій у справах про заволодіння газом і засобами "Укрзалізниці" компаніями братів Дубневичів.
У НАБУ стверджували, що отримана від Шевченка інформація стала елементом доказової бази для ряду кримінальних проваджень НАБУ, матеріали стали основою для підготовки подання про зняття депутатської недоторканності з глави Комітету ВР з питань транспорту Ярослава Дубневича.
Родина
Зі своєю майбутньою дружиною Анастасією Шевченко познайомився у 2012 році, коли вона була студенткою, а сам Євген — підприємцем. Анастасія молодша за чоловіка на 10 років. У пари у 2018 році народився син Тиміш.
Євген Шевченко в соцмережах
Сторінка Євгена Шевченка в Facebook.
