Ранні роки та освіта
Євген Олексійович Кисельов народився в 1956 році в Москві.
Середню освіту Кисельов отримав в спецшколі з поглибленим вивченням англійської мови, а потім вступив на історико-філологічний факультет Інституту країн Азії та Африки при МДУ ім. М. В. Ломоносова. Інститут закінчив з відзнакою в 1979 році за спеціальністю "історик-сходознавець".
На останніх курсах, в 1977-1978 роках, проходив стажування в Ірані, а потім, в 1979-1981 роках, служив офіцером-перекладачем в Афганістані, в Групі радянських військових радників.
У 1981-1984 році викладав перську мову у Вищій школі КДБ СРСР імені Ф. Е. Дзержинського.
Карʼєра в ЗМІ
Працювати в ЗМІ Кисельов почав в 1984 році — в Головній редакції мовлення на країни Близького і Середнього Сходу Держтелерадіо СРСР.
У 1987 він став ведучим програми "90 хвилин" (пізніше — "120 хвилин") і репортером інформаційних програм Центрального Телебачення СРСР. У 1990 році став одним з ведучих програми "Час".
Після розпаду СРСР залишився на ТБ. Кисельов працював на "1 каналі", на НТВ, був ведучим інформаційно-аналітичних програм і ток-шоу.
У 1997 році Кисельов став головою ради директорів НТВ, пізніше став генеральним директором і головним редактором НТВ. Залишив телеканал у 2001 році. Таке рішення Кисельов пояснював незгодою з рішенням ради директорів про зміну керівництва телекомпанії та небажанням працювати "під контролем держави".
Безперечно, державне телебачення може багато чого. Мабуть, не може воно лише одного: бути правдивим дзеркалом, в яке влада може час від часу заглядати, щоб дізнатися, як вона виглядає в очах виборців насправді. Готовий погодитися з тими, хто каже: незалежного від держави телебачення, подібного до того, яким було "старе" НТВ, в Росії не з'явиться доти, поки сам народ не захоче його мати. А народ, судячи з усього, не вважає таке телебачення предметом першої необхідності.
У 2002-2003 роках Кисельов працював головним редактором "Шостого телеканалу", однак він був закритий за рішенням Вищого арбітражного суду РФ. Також був головним редактором каналу ТВС, проте він був закритий за наказом Міністерства друку РФ.
У 2003-2005 роках був головним редактором газети "Московские новости". Пішов звідти у звʼязку з переходом видання до нового власника — українського політика Вадима Рабиновича.
З 2005 року Кисельов працював на радіостанції "Ехо Москви", співпраця з якою продовжує досі — останнім часом, однак, лише в якості гостя на передачах. Деякий час працював ведучим програми "Влада з Євгеном Кисельовим" на телеканалі RTVi, керівником телекомпанії "Ехо-ТВ", робив щомісячні колонки для журналу "GQ Росія", газети "The Moscow Times", писав для "Форбс" і The New Times.
Робота в Україні
З 2008 року Кисельов почав поєднувати роботу в Росії з посадою головного редактора-консультанта українського телеканалу ТВі. Це було повʼязано з тим, що одним з акціонерів каналу був російський медіамагнат Володимир Гусинський, у якого Кисельов працював на RTVi. Також причиною для зміни країни стали політичні погляди Кисельова, налаштованого опозиційно стосовно Кремля.
Я приїхав працювати в Україну, мене ніхто не переслідував, ніхто не виганяв. Просто на телевізійному ринку мені не було роботи. Мені була виписана заборона на телевізійну професію. Я працював на радіо "Ехо Москви", писав у виданнях. Але моя любов — телебачення. І коли мене покликали працювати в Київ, я із задоволенням прийняв пропозицію.
У 2009 році Кисельов працював на ТВі ведучим щотижневої інформаційно-аналітичної програми. Незабаром вибухнув скандал через те, що Гусинський продавав телеканалу власний продукт за завищеною ціною і йому довелося покинути склад засновників. Після цього Кисельов звільнився з телеканалу.
Кисельов перейшов працювати на телеканал "Інтер": у 2009- 2012 роках був ведучим програми "Велика політика з Євгеном Кисельовим", з 2013 року — ведучим недільної програми "Подробиці тижня з Євгеном Кисельовим", у 2014-2016 роках — ведучим щотижневого політичного ток-шоу "Чорне дзеркало".
У 2013 році він також став директором ТОВ "Національні інформаційні системи", яке виробляло для "Інтера" програми "Новини", "Подробиці" та "Подробиці тижня", але пропрацював на цій посаді менше ніж пів року, звільнившись з-за деяких "особистих обставин".
У квітні 2016 року Кисельов оголосив, що залишає "Інтер". За його словами, про припинення роботи з телеканалом йому оголосив власник "Інтера" Сергій Льовочкін, який повідомив, що на ведучого велася якась "атака", яку "відбити не вдалося". Пізніше Кисельов повідомив подробиці звільнення.
Коли влітку минулого [2016- го] року я попросив про зустріч президента України, і Порошенко мене прийняв, він прямо сказав: "Я точно знаю, чому вам довелося піти з "Інтера". Цього від власників каналу зажадав Путін". У мене немає підстав не вірити президенту України.
У 2016-2017 роках Кисельов працював на телеканалі NewsOne, де був одним з ведучих програми "Велике інтервʼю", а у 2017-2019 роках — на телеканалі "Прямий", де вів програми "Підсумки дня", "Підсумки тижня", "Кисельов. Авторське "і" МЕМ ".
У 2019 Кисельов відкрив свій YouTube-канал під назвою "Киселеві береги", регулярно викладає інтервʼю з російськими політичними біженцями.
З 2020 року працює на телеканалі "Україна 24", де веде авторську аналітичну передачу "Реальна політика з Євгеном Кисельовим".
Політичні погляди
Кисельов підтримував політику Бориса Єльцина і єдине, з чим був не згоден, — призначення Володимира Путіна наступником. Завжди негативно ставився до політики Путіна. У 2004 році став одним із засновників "Комітету 2008" — групи політиків і громадських діячів, які виступали з критикою Путіна.
Я не розумію рішень, які приймає Володимир Путін, деякі інші державні діячи Росії. Вони всі вже котрий рік перебувають в стані затяжного безумства. Вони нагадують мені людей, які сидять і пиляють під собою сук. Я не бачу іншого шляху розвитку Росії, крім того, яким вона йшла в 1990-і роки. Це був шлях налагодження нормальних відносин із Заходом, будівництва демократичного суспільства, демократичних інститутів, вільних засобів масової інформації.
У 2004 році Кисельов підтримав Помаранчеву революцію в Україні.
У 2014 році відкрито назвав Росію агресором, виступав проти анексії Криму і заявив, що йому соромно бути громадянином РФ.
З людиною, який дивилася тільки передачі російського телебачення, довелося б дуже складно розмовляти, оскільки з такою людиною (якщо вона вірить в те, що їй кажуть) потрібно розмовляти як з душевнохворою. Тому що все, що відбувалося на екранах російських державних каналів, — це було пропагандистське безумство. На жаль, судячи з рейтингів схвалення політики Путіна, ця пропаганда подіяла.
Громадянство
У 2013 році пресслужба Віктора Януковича, який обіймав тоді пост президента України, повідомила, що під час зустрічі з журналістами Кисельов звернувся до нього "з проханням про отримання українського громадянства". Сам Кисельов спростував цю інформацію, заявивши, що ця новина була вирвана з контексту розмови.
Вже у 2016 році Кисельов попросив в Україні політичного притулку, тому що в Росії на нього було заведено кримінальну справу за ст. 205.2 КК РФ "Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму". За словами Кисельова, приводом стали висловлювання на підтримку Надії Савченко.
Я не хочу відмовлятися від того, що я росіянин. Але я не відчуваю, що є українці і є руські. Тут в Україні, на мій погляд, вже сформувалася в загальних рисах українська політична нація. І є громадяни України руського походження, є українського походження. Є громадяни України, які вважають за краще говорити по-російськи або по-українськи. Вони всі українці. Я в політичному сенсі, живучи та працюючи тут, з якогось моменту сміливо кажу, що я українець.
Звинувачення у звʼязках зі спецслужбами
На адресу Кисельова звучали звинувачення у звʼязках зі спецслужбами СРСР і Росії. Його батько був інженером, фахівцем в галузі авіаційного та ракетного металознавства, які контролювалися КДБ. Стажування в інституті Кисельов проходив в Ірані, а закордонні поїздки в СРСР проводилися під контролем КДБ. До того ж Кисельов служив у Групі радянських військових радників в Афганістані, що означало звʼязок зі спецслужбами. Крім того, кілька років він викладав у Вищій школі КДБ імені Ф. Е. Дзержинського.
Начальник охорони першого президента РФ Бориса Єльцина Олександр Коржаков прямо заявляв, що в 1988 році Кисельов був завербований органами держбезпеки з присвоєнням оперативної клички "Алексєєв". У відповідь Кисельов подав скаргу генеральному прокурору РФ за фактом наклепу і проти Коржакова було порушено кримінальну справу.
Сімʼя
Євген Кисельов одружений на своїй колишній однокласниці Марині Шаховій. Одружилися вони на другому курсі університету. Дружина Кисельова також є журналістом. На телебаченні відома як ведуча передачі "Дачники" Маша Шахова (псевдонім).
У Кисельова є син Олексій, який народився в 1983 році. Вищу освіту він здобув у Британії та США. Зараз займається бізнесом у сфері брендового одягу, ресторанним бізнесом і продюсуванням.
У Кисельова двоє онуків — Георгій (2001 року народження) і Анна (2018 року народження).
Кисельов в соцмережах
Сторінка Кисельова в Facebook
Twitter Кисельова
Youtube-канал Кисельова "Киселеві Берега"