Євген Червоненко

Євген Альфредович Червоненко народився в 1959 році в місті (тепер Дніпро). Є етнічним євреєм.

За словами Червоненка, один дід — Ізраїль Соломонович Маршак — був двоюрідним братом радянського поета, драматурга і перекладача Самуїла Маршака: "Зустрічався з ним, мені навіть в дитинстві подарунки передавали".

Як розповідав Червоненко, батьки виховували його дуже строго, змушували займатися науками і спортом. Він перемагав на республіканських математичних олімпіадах, був чемпіоном міста з плавання брасом на 100 і 200 метрів, в школі претендував на золоту медаль.

Дід Червоненка був деканом, проректором Гірничого інституту в Дніпропетровську, а батько — начальником лабораторії, заввідділом, професором. Після школи Червоненко намагався вступити до Московського фізико-технічний інститут, однак його не прийняли через національність, і він вступив на механіко-машинобудівний факультет Дніпропетровського гірничого інституту. Інститут закінчив у 1982 році за спеціальністю "гірничі машини та комплекси".

Під час навчання в інституті Червоненко підробляв слюсарем і працював водієм-перегонником "Автотрансу". На роботі він і захопився гоночним спортом.

У 1986-1991 роках Червоненко був професійним спортсменом-автогонщиком, ралійним штурманом. Він був чемпіоном СРСР, чемпіоном України і переможцем Спартакіад України і народів СРСР, призером європейських чемпіонатів, отримав титули майстра спорту СРСР і майстра спорту міжнародного класу.

У 1987 Червоненко створив першу в СРСР професійну автогоночної команду "Перебудова", яка діяла на основі самофінансування. Дохід від власних перемог і діяльності команди Червоненко вклав у бізнес.

Займатися спортом Червоненко не припинив і пізніше, під час активного заняття бізнесом і політикою. Є володарем кубка Європи 2013 року, віце-чемпіоном Європи 2014 року. У 2015 році заявив про завершення спортивної кар'єри, пояснивши це забороною лікарів.

У 2019 отримав звання заслуженого майстра спорту України з автомобільного спорту.

Після завершення навчання, в 1982-1985 роках Червоненко працював інженером-конструктором Спеціального конструкторського відділу інституту "Гіпромашзбагачення" в Дніпропетровську. На початку спортивної кар'єри деякий час працював інструктором-методистом в ДОСААФ

На зароблені на чемпіонатах гроші Червоненко створив в 1988 році компанію Транс-Ралі, яка займалася вантажоперевезеннями.

У 1992 році він разом з поляками створив спільне підприємство "Львів Ван Пур", яке першим в країнах СНД освоїло виробництво банкового пива та безалкогольних напоїв. У 1994 році він став головою правління СП "Рогань Ван Пур", а в 1995 — головою промислової групи "Україна Ван Пур".

З 1997 року обіймав посаду президента власного концерну "Орлан". Однак на початку двохтисячних компанія була, за словами Червоненка, практично знищена через політичні причини.

У 2005-2011 роках Червоненко обіймав посаду президента Автомобільної федерації України.

Після перемоги Революції Гідності Червоненко став активно співпрацювати зі ЗМІ з так званого "пулу Медведчука": він діяв як запрошений коментатор і активний учасник ток-шоу на телеканалах "112 Україна", NewsOne і ZIK, а на NewsOne вів програми "Суб'єктивні підсумки дня" і "Наша дорога".

У 1995 році Червоненко увійшов до складу Української Спілки промисловців і підприємців. Незабаром він став членом правління УСПП, що дало старт його політичній кар'єрі. Червоненко став членом ради Федерації роботодавців України та товаровиробників при Президентові України Леонідові Кучмі, а в 1997-1998 роках був головою Ради підприємців України при Кабінеті міністрів.

У 1998 році він став позаштатним радником президента Кучми і залишався на цій посаді до 2000 року. Згодом Червоненко стверджував, що був "фаворитом" Кучми.

У 2000-му році Червоненко очолив Агентство з управління державним матеріальним резервом при уряді Віктора Ющенка і пропрацював там рік.

Пізніше Червоненко продовжив співпрацю з Ющенком і в 2002 році був обраний до Верховної Ради від блоку "Наша Україна". У парламенті був секретарем Комітету ВР з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

Під час президентських виборів в 2004 році та Помаранчевої революції Червоненко керував охороною Ющенка. Також був одним із спонсорів його виборчої кампанії. Після перемоги Помаранчевої революції склав депутатські повноваження і працював міністром транспорту і зв'язку в уряді Юлії Тимошенко.

Після відставки Кабміну Тимошенко Червоненко на прохання Ющенка відправився працювати в Запоріжжя.

У 2005-2007 роках Червоненко обіймав посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації. 24 грудня 2007 року він був звільнений з поста глави ОДА і призначений главою Національного оргкомітету з проведення в Україні Євро-2012. Однак у листопаді 2008 року уряд ліквідував Нацагентство і Червоненко позбувся поста.

У 2008-2010 роках працював першим заступником міського голови Києва Леоніда Черновецького.

У 2011 році Червоненко кілька місяців працював в міністерстві з надзвичайних ситуацій: спочатку очолював департамент авіації, а потім став помічником міністра Віктора Балоги.

У 2019 Червоненко балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по мажоритарному округу № 134 (Одеса, Малиновський район). Вибори програв кандидату від "Слуги народу" Олегу Колєву, зайнявши за підсумками голосування друге місце (16,85% голосів проти 35,11% у Колєва).

У 2020 році брав участь у виборах мера Одеси від партії "Наш край". У першому турі виборів зайняв 6-е місце (3,69% голосів), а в другому турі підтримав кандидата від ОПЗЖ Миколи Скорика.

Також Червоненко бере участь в діяльності єврейських організацій. У 1999-2001 роках він був співпрезидентом Єврейської конфедерації України, в 2001 — віце-президентом, головою ради опікунів Всеукраїнського єврейського конгресу. У 2002 році Червоненко став віце-президентом Євро-Азійського Єврейського конгресу, а в 2007 році був обраний віце-президентом Єврейської громади України.

Під час депутатства Червоненка звинувачували в тому, що він є громадянином Ізраїлю. Внаслідок цих звинувачень його ледь не позбавили українського громадянства і депутатського мандата. Червоненко довелося оголосити голодування з вимогою відновити його права.

Критики Червоненка звинувачували його в тому, що він, як глава охорони Ющенка, допустив його отруєння під час вечері з шефом СБУ Ігорем Смешко на дачі його заступника Володимира Сацюка. Однак з боку Ющенка претензій до Червоненка не було.

Після Помаранчевої революції Червоненко отримав від президента Леоніда Кучми орден "За заслуги". Соратники радили від ордена відмовитися, однак Червоненко цього не зробив, стверджуючи, що орден заслужив, запобігши кровопролиття на Майдані.

У 2005 році в ЗМІ потрапила інформація, що Червоненко зробив обрізання, яке нібито "присвятив Ющенкові". Сам Червоненко потім розповідав, що він виконував обіцянку, дану рабину перед Революцією.

У жовтні 2006 року Червоненко намагався потрапити на прийом до Януковича, який займав у той час пост прем'єр-міністра. Співробітник управління держохорони відмовився пропустити Червоненка в приймальню, після чого той влаштував бійку. За цим фактом було порушено кримінальну справу, оскільки в результаті зіткнення охоронець отримав тілесні ушкодження. Через деякий час охоронець відмовився від своїх показань і справа була закрита.

Розлучення Червоненко з другою дружиною в 2007 році супроводжувався судами і гучним скандалом у ЗМІ. За версією Маргарити Червоненко, причиною розлучення стали зради і рукоприкладство чоловіка. Однак сам Червоненко ці заяви спростовував.

На президентських виборах в 2010 році перед другим туром Червоненко заявив, що підтримає Віктора Януковича, проти якого боровся за часів Помаранчевої революції.

Після Революції Гідності Червоненко, працюючи на телебаченні, став скандально відомий своїми проросійськими заявами. Так, в 2017 році письменник Юрій Винничук звинуватив Червоненка в заграванні з Росією і антиукраїнській пропаганді.

У 2018 році Червоненко, будучи провідним в ефірі телеканалу NewsOne, зробив кілька заяв, в яких заперечував російську агресію на Донбасі, а також говорив про захист державою-агресором "своїх інтересів". Незалежна медійна рада визнала його слова порушенням закону про заборону на трансляцію телепередач, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора і їх окремих дій, які виправдовують або визнають правомірним окупацію території України.

Також в 2018 році у Червоненка в ефірі телеканалу "112 Україна" стався конфлікт з колишнім народним депутатом Інною Богословською. Богословська заявила, що Червоненко розмовляє "базарною мовою", після чого той оголосив, що Богословська "приходить, коли треба, за грошима в Держрезерв". У відповідь Богословська дала йому ляпаса, назвавши "мерзотником".

У шлюбі Червоненко вже втретє. Про першу дружину практично нічого не відомо. У ЗМІ згадувалося, що вона була дочкою партійного працівника. За словами Червоненка, з нею він познайомився в 1982 році "на чемпіонаті Союзу в Калуші", а одружилися вони в 1984 році. Від цього шлюбу у Червоненко є дочка Олександра.

Із другою дружиною, Маргаритою, Червоненко разом створював бізнес, після 2000 року Маргарита керувала концерном Червоненко "Орлан". У Маргарити від першого шлюбу була дочка Вікторія. Розлучилося подружжя в 2007 році.

Незабаром після розлучення Червоненко одружився з Ніною Смілянський і в 2008 році у них народився син Альфред.

Єдину електронну декларацію Червоненко подав в 2019 році, коли балотувався до Верховної Ради.

У декларації Червоненко не вказав, скільки отримав доходів за попередній рік, є лише дані про кошти, якими він володіє. На банківських рахунках у Червоненка було 1808 доларів США, 3 млн 5 тис. 507 євро і 2352 гривні, тоді як готівкою він зберігав 50 мільйонів гривень і 2 мільйони доларів.

Згідно з декларацією, Червоненко володіє земельною ділянкою площею 960 кв. м. і будинком площею 535 кв. в Козині Київської області. При цьому на дружину і дітей у нього записано п'ять квартир в Києві, будинок площею 236 кв. м., названий "дачним", а також гараж та машиномісця.

Червоненко має чотири автомобілі: Audi A8 і SQ7, Toyota Sequoia і Mitsubishi Lanser. Також у нього є вертоліт Ecureuil моделі as355f1. Дружина Червоненка володіє автомобілями Bentley Arnage і Hyundai Sonata.

Червоненко є власником кількох ТОВ — "Орлан-Агро", УКРАЗОТ, АЗОТТРЕЙД і "Ігл Рауса", які займаються торгівлею хімічною продукцією і вантажними перевезеннями. На його дружину записані ТОВ "ФЕШЕНБУД" (займається будівельними роботами і нерухомістю) і "ОРЛАН-ТРАНС-ЕКСПЕДИЦІЯ" (торгівля паливом і хімічної продукції).

Сторінка Червоненка в Facebook