7 років на посаді. Чим запам'ятається Аваков в кріслі міністра внутрішніх справ

Арсен Аваков народився 2 січня 1964 року в Баку в родині військовослужбовця. За національністю — вірменин. Через два роки родина перебралася до України. У 1988-му Аваков закінчив Харківський політехнічний університет за спеціальністю автоматизовані системи управління (отримав кваліфікацію інженер-системотехнік).

Трудову діяльність почав іще в студентські роки: у 1981–1982 був препаратором кафедри "Автоматизовані системи управління" своєї альма-матер. Улітку 1985 року Аваков працював майстром (командиром загону) будівельного управління №18 тресту Новоуренгойгазбуд у Тюменській області РФ. Улітку 1986-го — командиром студентського будівельного загону БМП-522 ПСМО Тюменьдорстрой тресту Уренгойтрансбуд.

У 1987-1990 рр. був інженером Харківського НДІ охорони вод. Займався науковою діяльністю, зокрема, питаннями математичного моделювання.

У 1990 році Аваков заснував і очолив АТ "Інвестор", а в 1992 р. — комерційний банк "Базис".

У 2002 році Аваков уперше отримав посаду в органах державної влади, ставши членом виконавчого комітету Харківської міської ради.

4 лютого 2005 року він став головою Харківської облдержадміністрації, одночасно склавши повноваження Голови наглядової ради АТ "Інвестор" та АКБ "Базис". На той час Аваков активно підтримував Віктора Ющенка. Під час президентської виборчої кампанії 2004 року він був заступником керівника Харківського регіонального штабу Віктора Ющенка, першим заступником голови Харківського регіонального "Комітету національного порятунку", а з 2005 року входив до Ради партії "Наша Україна" та її президії.

26 березня 2006 року Авакова обрали депутатом Харківської обласної ради V скликання. Входив до комісії з питань бюджету.

11 квітня 2009 року за пропозицією лідера Всеукраїнського громадського руху "За Україну!" Вʼячеслава Кириленка Аваков очолив Харківську обласну організацію "За Україну!"

5 лютого 2010 року, напередодні повторного голосування на президентських виборах, Авакова звільнили з посади голови Харківської ОДА.

21 квітня 2010 року рішенням президії політради ВО "Батьківщина" Авакова призначили головою Харківської обласної організації партії.

У жовтні 2010 року боровся за крісло Харківського міського голови. Однак у мерських перегонах переміг Геннадій Кернес — як стверджує міжнародна правозахисна організація Freedom House, незаконно, шляхом масових порушень виборчого процесу.

За підсумками парламентських виборів 2012 року Аваков пройшов до Верховної Ради України VII скликання за списками обʼєднаної опозиції "Батьківщина". Був заступником голови фракції, головою підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата України Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року його було обрано народним депутатом України VIII скликання за партійним списком (№ 6) від "Народного фронту".

27 лютого 2014 року Авакова призначили міністром внутрішніх справ України в уряді Арсенія Яценюка. На цій посаді він змінив змінив Віталія Захарченка. 2 грудня 2014 року Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, у якому Арсен Аваков отримав посаду міністра внутрішніх справ.

14 квітня 2016 року парламент відправив у відставку премʼєр-міністра Арсенія Яценюка, замість нього уряд очолив Володимир Гройсман. У новому складі Кабміну Аваков зберіг посаду очільника МВС.

29 серпня 2019 року Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів за головування Олексія Гончарука, а Аваков так і залишився міністром внутрішніх справ.

4 березня 2020 року Верховна Рада проголосувала за відставку Олексія Гончарука з посади премʼєр-міністра, що означало відставку всього уряду. Того ж дня Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, Арсен Аваков знову отримав посаду міністра внутрішніх справ України.

Як стверджував заступник голови МВС Антон Геращенко, чутки про відставку Авакова ходили з першого дня його перебування на посаді. Однак йому вдалося затриматись на цій посаді в урядах чотирьох премʼєрів.

17 грудня 2014 року Аваков призначив своєю першою заступницею 36-річну грузинку Еку Згуладзе, яка 13 грудня отримала громадянство України. Згалудзе одразу ж після призначення анонсувала масштабну реформу МВС України.

На початку 2015 року міністр призначив своєю радницею грузинку Хатію Деканоїдзе. 2 вересня 2015 року Кабінет міністрів України відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII ухвалив рішення щодо створення центрального органу виконавчої влади — Національна поліція, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. 4 листопада 2015 року на позачерговому засіданні Кабінету міністрів України Деканоїдзе була призначена главою Національної поліції України. Під керівництвом Деканоїдзе була розпочата і проводилася переатестація особового складу поліції, зокрема, вищий командний склад поліції Києва був оновлений приблизно на 80%, середній командний склад приблизно на 70%, а в Київській області відповідно на 60% і 40%. Також було створено патрульну поліцію та Кіберполіцію. 14 листопада 2016 року Деканоїдзе оголосила про свою відставку, пояснивши що основні завдання реформи виконані, але для багатьох необхідних змін у неї не вистачило повноважень. 16 листопада Кабінет міністрів України звільнив Хатію Деканоїдзе з посади керівника Національної поліції України. Після цього жінка виїхала з України.

Наразі патрульна поліція функціонує у 38 населених пунктах у 23 областях України, а також на автошляхах державного і міжнародного значення загальною протяжністю понад 6300 км.

Також було повністю ліквідовано ДАІ та впроваджено групи реагування патрульної поліції. В усіх районах і містах, де не функціонує патрульна поліція, впроваджено групи реагування, які під керівництвом диспетчерів здійснюють своєчасне реагування на заяви й повідомлення про вчинені правопорушення та інші події. Крім цього, працівники, що входять до складу ГРПП, забезпечують реалізацію принципу community policing, а також здійснюють інші превентивні заходи (адміннагляд, забезпечення безпеки дорожнього руху тощо).

У 2020 році на Київщині, а пізніше в деяких інших областях було запроваджено систему автоматичної фото- та відеофіксації порушень правил дорожнього руху. Зараз КАФи автоматично фіксують лише перевищення швидкості, проте пізніше система почне фіксувати й інші порушення: проїзд на червоний сигнал світлофора, порушення правил зупинки чи стоянки, проїзд смугою для громадського транспорту, тротуарами, смугами зустрічного руху тощо.

Після фіксації порушення системою інформація надходить до центру обробки патрульної поліції, де розглядається поліцейським, який виносить постанову про штраф. Паперову постанову із спеціальними елементами захисту надсилають власнику авто рекомендованим листом. Постанова набуває чинності як із моменту її отримання порушником, так і в разі відмови її отримувати.

Усього встановлено 16,4 тис. камер відеоспостереження, з яких майже 1,1 тисяч — із системою відеоаналітики, що дозволяє розпізнавати обличчя та державні номерні знаки транспортних засобів.

12 червня 2018 року Аваков опублікував стратегію відновлення цілісності України і деокупації Донбасу "Механізм малих кроків". У документі міністр пропонує ухвалити закон про амністію, який стосуватиметься всіх, окрім тих, хто вчинив тяжкі злочини, тобто тих, "у кого кров на руках". Останнім Аваков пообіцяв справедливе кримінальне переслідування.

Також міністр пропонує ухвалити закон про колаборантів, у кому чітко визначити, хто є хто.

Окрім того, Аваков вважає доцільним введення на Донбас міжнародної миротворчої місії. Коли за допомогою миротворців Україна отримує контроль над кордоном, у межах звільненої території силами органів юстиції України проводиться підготовка до виборчого процесу і подальших місцевих виборів відповідно до українського законодавства, зазначає міністр.

Далі на звільнених територіях відновлюють роботу всі державні інститути та правоохоронні органи. А далі — розмінування територій, поліпшення якості життя громадян на деокупуваній території (охорона здоровʼя, освіта, пенсійне та інші види соціально-побутового забезпечення, фінансово-банківська сфера, створення робочих місць, зайнятість населення), відновлення інфрастуктури, повернення внутрішньо переміщених осіб тощо.

Після публікації документа Аваков закликав до його публічного громадського обговорення.

• 25 березня 2015 року під час засідання уряду було публічно затримано керівника Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Строєцького. Чиновникам зачитали обвинувачення, одягли на них наручники і вивели з зали. За даними слідства, ці двоє організували корупційну схему тендерної закупки паливно-мастильних матеріалів у компаній "Юкойл" (пізніше виявилося, що йдеться про київську фірму братів Безлюдних), "Альянс" та інших за завищеними цінами. При цьому компанії, які пропонували нижчі ціни, до тендерів не допускалися. Частина отриманих за цією схемою коштів потім перераховувалися на особисті рахунки Бочковського і Стоєцького. Арсен Аваков звернувся з проханням звільнити Бочковського та Строєцького, а також усіх обласних керівників ДСНС, оскільки вони також причетні до цієї злочинної схеми. Пізніше Аваков пояснив, що вирішив провести публічний арешт, щоб корупціонери не уникли покарання.
• 1 липня 2015 року Аваков терміново приїхав до Миколаєва в супроводі спецназу й усунув від роботи весь склад ДАІ Миколаївської області, звинувативши їх у хабарництві. Він заявив, що до того часу, як нова поліція приступить до роботи, Миколаївську область патрулюватиме спецпідрозділ "Миротворець".
• У Києві18 вересня 2019 року перекрили міст Метро через загрозу вибуху. На місце події виїхав особисто міністр Арсен Аваков. Незабаром стало відомо, що правоохоронці затримали чоловіка з карабіном і помповою рушницею, який погрожував підірвати міст Метро. Ним виявився 42-річний виходець із Криму Олексій Белько. Під час затримання він влучив у дрон із помпової рушниці. Вибухівки при собі у чоловіка не було, а одна з рушниць була зареєстрованою. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Пізніше поліція опублікувала відео гучного затримання. Аваков під час обрання зловмисникові запобіжного заходу виявляв бажання взяти Белька на поруки, а потім звернувся до суду з клопотанням про мінімальне покарання для чоловіка, а також пообіцяв допомогти йому пройти курс реабілітації від наркотиків. Зрештою Белька визнали неосудним: експертиза показала, що на момент скоєння кримінального правопорушення за своїм психічним станом чоловік не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. До нього застосовано примусові заходи медичного характеру.

У 2018 році МВС підписало контракт із французькою компанією Airbus Helicopters на закупівлю 55 вертольотів моделей H225, H145, Н125 для МВС, які виконують завдання з цивільного захисту на території України. Зокрема, задіяні для оперативного переміщення особового складу НГУ на великі відстані, виконання певних завдань, евакуації хворих і поранених, пошуково-рятувальних заходів. У липні 2021 року авіація Міністерства внутрішніх справ України отримала пʼятий із запланованих на цей рік 28 вертольотів за контрактом з Airbus Helicopter. При цьому Аваков повідомив, що українські пілоти пройшли теоретичне і практичне навчання за кордоном.

Він також зазначив, що контракт із Airbus Helicopters на поставку 55 вертольотів успішно виконується і зрештою Єдина система авіаційної безпеки і захисту МВС України стане третьою за потужністю в Європі після Франції та Німеччини. Українські рятувальники, гвардійці і поліцейські одними з перших використовувати передові вертольоти.

За даними Департаменту комунікації МВС України, в Єдину систему авіаційної безпеки і захисту МВС від французького виробника вже надійшло сукупно 14 вертольотів.

31 липня 2018 року близько 8:30 невідомий облив херсонську активістку Катерину Гандзюк сульфатною кислотою. Напад стався біля її будинку. Катерину доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані. Опіки становили понад 40% тіла. Кислота потрапила жінці на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада Катерина померла. Офіційна причина смерті — поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини. Виконавця злочину та його співучасників засудили за нанесення тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілої. Їм призначили покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. Однак, станом на липень 2021 року, вирок щодо організаторів убивства Гандзюк не оголошено.

Вранці 20 липня 2016 року журналіст Павло Шеремет виїхав із дому на роботу. О 7:45, коли він зупинився на перехресті вулиць Хмельницького та Івана Франка, автомобіль, яким він керував, вибухнув. Причиною вибуху став вибуховий пристрій потужністю 500 г у тротиловому еквіваленті, закладений напередодні біля місця водія. Вибуховий пристрій містив гексоген, складався з елементів протипіхотної міни МОН-50 та електродетонатора ЕДП. Від отриманих травм Шеремет помер у авто швидкої допомоги. Причиною смерті було названо мінно-вибухову травму та критичну крововтрату, несумісні з життям.

12 грудня 2019 року правоохоронці влаштували прес-конференцію, на якій були присутні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка і президент Володимир Зеленський. Правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку і волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. Підозрюваних заарештували. Антоненко провів у СІЗО півтора роки, перш ніж його відпустили під домашній арешт. Юлія Кузьменко теж була за ґратами, але вийшла під домашній арешт. Розслідування справи триває. Однак патрітично налаштовані громадяни неодноразово проводили акції протесту на підтримку Антоненка, Кузьменко і Дугарь, вказуючи на недостатню кількість доказів їхньої причетності до вбивства.