Андрій Таран

Андрій Васильович Таран народився в 1955 році у Франкфурті-на-Одері. Його батько служив в групі радянських військ у Німеччині і Таран також обрав для себе військову карʼєру.

Після школи Таран отримав спеціальність інженера-радіотехніка в Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі. Офіцерську службу розпочав на посаді заступника командира зенітної ракетної батареї.

У 1980-х роках закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві за спеціальністю "Управління бойовими діями", після чого був начальником штабу — заступником командира зенітно-ракетного полку.

Також Таран отримав дипломатичну освіту: в 1993 році пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Працював в центральному апараті Міністерства оборони, а з 1994 року — в Головному управлінні розвідки Міноборони.

У 1995-1996 роках навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні та отримав кваліфікацію магістра за спеціальністю "стратегія національних ресурсів".

Працював в РНБО експертом центру стратегічного планування та аналізу, в 1996-1998 роках — знову в центральному апараті Міністерства оборони.

У 1999-2004 працював на посаді аташе з питань оборони при посольстві України в США.

У 2005-2008 роках обіймав посаду начальника управління по Міноборони, а з 2008 року — заступника керівника Головного управління розвідки Міноборони.

У 2011-2014 роках був представником Міноборони при постійному представництві України в ООН.

У серпні 2015 року Тарану надали звання генерал-лейтенанта, а в грудні призначили на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ. Однак вже через рік його звільнили з військової служби в запас у звʼязку досягненням "граничного віку генеральської служби".

4 березня 2020 року Тарана призначили на посаду Міністра оборони України. Також він був призначений до Ради національної безпеки і оборони.

3 листопада 2021 року Верховна Рада звільнила Тарана з посади міністра оборони.

Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів.

У 2015 році Таран обіймав посаду керівника Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК).

Кілька місяців брав участь в роботі підгрупи з питань безпеки в Тристоронньої контактній групі з врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях на переговорах в Мінську.

У 2015-му році Тарана звільнили з посади глави української сторони СЦКК нібито у звʼязку з підозрою в державній зраді. У липні про це на своїй сторінці в Twitter повідомила пресслужба РНБО. У заяві було сказано: "Генерал Таран звільнений з посади керівника української сторони СЦКК. Йому оголошено підозру за статтею 111 КК України (Державна зрада)".

Однак потім повідомлення видалили і оголосили, що акаунт РНБО був зламаний. Олександр Турчинов, який на той момент був секретарем Ради нацбезпеки і оборони, заявляв, що це могла бути спроба російських спецслужб скомпрометувати Тарана.

При цьому ряд ЗМІ повідомляв, що офіцери Головного управління розвідки Міноборони, в якому тривалий час служив генерал Таран, нібито характеризували його виключно негативно. Тарана звинувачували в тому, що через нього нібито була зруйнована агентурна мережа української військової розвідки на окупованих територіях Донбасу і багато патріотів потрапили в руки російських спецслужб.

У березні 2020 року Таран спровокував скандал, заявивши, що Збройні сили України не потрібно повністю адаптувати до стандартів НАТО, через те, що це нібито "недосяжна мета". Також Таран скасував наказ про перехід командування ЗСУ на стандарти НАТО.

Водночас Таран заявляв про необхідність членства України в НАТО.

Також Тарана критикували за кадрові рішення. Одним з перших Таран звільнив колишнього заступника начальника штабу ВМС України з євроінтеграції, капітана першого рангу Андрія Риженка, відомого, як одного з найосвіченіших і грамотних офіцерів Військово-морських сил. Риженко був одним з найбільш активних прихильників концепції "москитного флоту" в українських Військово-морських силах і багато в чому завдяки йому Україна зуміла отримати від США патрульні катери типу Island.

У червні 2020 року Таран особисто нагородив одіозного мера Кривого Рогу, колишнього члена Партії регіонів, а нині "Опозиційного блоку" Юрія Вілкула медаллю "За сприяння Збройним силам України". За це Тарана різко критикували, тому, що у 2015 році Вілкул в присутності учасників і ветеранів російсько-української війни заявив наступне: "Це ви підпалили Донбас, ви захоплювали Донбас, ви сепаратисти, а ми тут тримаємо удар".

У грудні 2020 року профільний комітет парламенту висловив недовіру Тарану, крім того, партія "Голос" ініціювала відставку міністра оборони за фактичний зрив контрактів державного оборонного замовлення.

При цьому в пості Міністерства оборони в Facebook з коментарем Тарана про відставку була допущена помилка, вийшло, що Таран переплутав "фальстарт" з "фальцетом". У мережі висміяли помилку, після чого Міноборони пост видалило.

У січні 2021 року в ЗМІ зʼявилася інформація про конфлікт між головою Міноборони України Андрієм Тараном з одного боку і головнокомандувачем Збройних сил Русланом Хомчаком і командувачем ВСУ Сергієм Дроздовим з іншого у звʼязку з комерційним рейсом українського військового літака, який міг перевозити зброю з Болгарії в Руанду.

За даними ЗМІ, рейс здійснювався на замовлення приватної компанії "АТЗТ ТрансСервіс", про що випадково дізнався міністр. У Міноборони наполягали, що глава оборонного відомства повинен особисто давати згоду на такі польоти. У Генштабі та Повітряних силах зі свого боку відзначили, що перельоти дозволяють тренувати пілотів, і ніякі узгодження для цього не потрібні. Таран заборонив подібні комерційні перельоти, після чого в суди Києва та Вінниці було подано кілька позовів проти нього з боку Генштабу і Повітряних сил.

На тлі судових позовів зі сторонами конфлікту зустрівся Зеленський. На зустрічах було вирішено, що позови з судів повинні відкликати, а міністр оборони — скасувати всі свої накази про догани та повернути Повітряним силам право на приватні авіаперевезення.

Джерела ЗМІ називали Тарана людиною, яка повʼязана з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Крім того, джерела повідомляли, що просувала призначення Тарана на посаду міністра бухгалтер "Кварталу 95" Олена Корж, чий чоловік — в.о. начальника Департаменту стратегічної розвідки Головного управління розвідки Міністерства оборони Олексій Пашков — знайомий з Тараном по службі в армії.

У 2019 Таран очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка, а потім балотувався до Верховної Ради за списком партії Смешка "Сила і честь" (№24 у списку). Партія не змогла подолати прохідний барʼєр.

Одружений на Вікторії Таран. У подружжя двоє дітей.

Восени 2020 року Таран заразився коронавірусом. Хвороба пройшла без наслідків.

Згідно з поданою декларацією, у 2020 році Таран отримав 2 001 059 гривень доходів. Його заробітна плата склала 688 779 грн, також він отримав пенсію в розмірі 210 507 грн, матеріальну допомогу — 21 688 грн і дохід від відчуження нерухомого майна посилання — 1 080 000 грн.

Міністр також вказав 49 тисяч грн і 11 тисяч євро готівки. Ще 142 293 тисячі гривень знаходяться на банківських рахунках Тарана.

У власності голови Міноборони знаходиться квартира (100,5 кв. м) в Києві. У його дружини у власності зазначений земельну ділянку (1,012 кв. м) в с. Дмитрівка Київської області.

Таран володіє автомобілем Buick LaCrosse 2013 року випуску, а його дружина — Infinity G35 2007 року випуску.