Альона Бабак

Альона Валеріївна Бабак народилася 27 вересня 1969 року в Кривому Розі. Середню освіту отримала в рідному місті.

У 1996 році з відзнакою закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов, отримавши кваліфікацію вчителя англійської та французької мов.

У тому ж році ка перемогла в конкурсі на отримання гранту для навчання в США. Конкурс проводив фонд Едмунда Маскі.

У 1998 р. вона здобула кваліфікацію магістра за спеціальністю "Бізнес адміністрування" та спеціалізацією "Фінанси" в Old Dominion University (штат Вірджинія, США).

Бабак почала трудову діяльність ще під час навчання в інституті. У 1993 році вона працювала офіс-менеджером, але до 1996 року доросла до позиції аналітика і координатора проєктів допомоги по реструктуризації ЖКГ.

Здобувши вищу освіту, почала активно займатися підприємництвом. Обіймала керівні посади в кількох компаніях, керувала міжнародними проєктами у сфері житлового і комунального комплексу, а також місцевого розвитку.

У 2004 році — членк правління і співзасновник Всеукраїнської благодійної організації "Інститут місцевого розвитку".

У 2012 році Альона Бабак перейшла на роботу до Національної комісії з державного регулювання у сфері комунальних послуг. Входила до складу науково-консультативної ради.

За два роки отримала нове призначення, приєднавшись до робочої групи з питань реформування ЖКГ. Ця група була сформована і працювала при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України. Того ж року приєдналася до команди "Об'єднання "Самопоміч".

На позачергових парламентських виборах восени 2014 року Альона Бабак була обрана народним депутатом по списку (№ 8) партії "Самопоміч". На момент обрання — директорка ТОВ "Інститут місцевого розвитку", безпартійна.

Верховна Рада

У Верховній Раді VIII скликання нардепка стала заступником голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Також вона увійшла до складу кількох груп з міжпарламентських зв'язків, зокрема із Литвою, Канадою і США. Була членкинею кількох міжфракційних об'єднань: "Рівні можливості", "Голос громади", "За енергетичну незалежність України" тощо.

Протягом депутатської каденції Бабак долучилася до написання майже 100 проєктів закону, подала близько 900 поправок, більшість з яких були підтримані, направила 24 депутатські запити та 255 разів виступила в Раді.

Бабак була серед 47 нардепів, які звернулися до КСУ з вимогою визнати неконституційною Постанову ВРУ "Про підтримку звернення президента до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній церкві України".

За даними системи електронної реєстрації, депутатка пропустила 254 пленарних засідань з 589.

Наприкінці грудня 2018 року Бабак разом із багатьма іншими нардепами потрапила під російські санкції. Москва назвала відповідну постанову "відповіддю на недружні й такі дії України, що суперечать міжнародному праву". Документ передбачає замороження коштів, цінних паперів та майна в Росії, що належать фізичним і юридичним особам, які потрапили до санкційного списку. Переважна більшість фігурантів списку ніколи не мала активів у РФ.

В Кабміні Гончарука

29 серпня 2019 року (на першому пленарному засіданні Верховної Ради IX скликання) Альону Бабак призначили міністром розвитку громад і територій в уряді Олексія Гончарука. Відповідне рішення підтримав 281 народний депутат. Офіційне перейменування Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуду) в Міністерство розвитку громад та територій України відбулося 2 вересня 2019 року.

Своїми пріоритетами на посаді міністра вона називала реформи місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, територіальної організації влади, житлово-комунального господарства, а також "вдосконалення політики поводження з побутовими відходами".

В середині січня 2020 року Бабак написала заяву про звільнення з посади міністра. Профільний комітет ВРУ підтримав це рішення. 4 лютого парламент 266 голосами відправив її у відставку. Того ж дня віцепрем'єр-міністром — міністром розвитку громад та територій був призначений майбутній прем'єр Денис Шмигаль.

Під час виступу в Раді Бабак звинуватила у своїй відставці "будівельну мафію", але не конкретизувала, про кого йдеться.

Згодом деякі ЗМІ повідомили, що до звільнення Бабак можуть бути причетні тодішній голова Офісу президента Андрій Богдан і скандальний забудовник Андрій Вавриш.

Критика через недосвідченість

Альону Бабак почали критикувати ще до призначення на посаду міністра. Попри її великий політичний досвід, на думку фахівців з децентралізації, вона зовсім не розумілася на цій темі, адже займалася переважно питаннями ЖКГ. Саме на Міністерство розвитку громад та територій було покладено продовження реформи місцевого самоврядування. Бабак закидали відсутність бачення в такій непростій сфері, як децентралізація, якою в уряді Володимира Гройсмана опікувався віцепрем'єр — міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко.

ЗМІ та експерти так і не отримали переконливої відповіді, яким чином колишня нардепка замінить фахового віцепрем'єра.

Крім того, її називали "технічним кандидатом", маючи на увазі, що насправді не вона буде ухвалювати ключові рішення в міністерстві. Паралельно з цим команду президента Володимира Зеленського звинувачували у "кумівстві", адже Бабак є уродженкою Кривого Рогу.

Борги за комуналку

В жовтні 2017 року ЗМІ з'ясували, що Альона Бабак, яка була одним із творців закону про ЖКГ, виявилася затятою боржницею — на її квартирі "висів" борг майже 23 000 гривень.

Нардепка підтвердила, що отримувала квитанції з дуже великими сумами, з якими була незгодна, тому не оплачувала їх. Інформацію про заборгованість вона заперечила. ЗМІ та соцмережі тоді іронізували, мовляв, головний парламентський спеціаліст у сфері ЖКГ не може розібратися у власних платіжках.

За даними руху "ЧЕСНО", Бабак фігурувала в антикорупційному розслідуванні — вона не задекларувала свій бізнес у 2014 році.

Колишня міністерка офіційно неодружена, однак має двох дітей

Син — Данило Володимирович Бабак, 1990 року народження. Дочка — Катерина Володимирівна Бабак, 2007 р.н.

Про своє особисте життя Альона Бабак не розповсюджується. В декларації ексчиновниці згадується Володимир Миколайович Бабак. Ймовірно, це її колишній чоловік.

Електронну декларацію (після звільнення) про майновий стан і доходи за 2020 рік Бабак подала на початку березня 2021 року. В документі вказано, що вона зареєстрована та проживає в Києві

Об'єкти нерухомості. У спільній власності Альони та Володимира Бабак (по 50%) знаходяться три квартири в Києві:

• 48,8 кв. м (станом на кінець листопада 1998 року її вартість оцінили у 9410 грн); цим об'єктом можуть користуватися діти колишнього міністра;
• 56,8 кв. м за ту ж саму ціну;
• 188,1 кв. м за 3 099 266 грн.

У власності декларантки також є три земельні ділянки по 2500 кв. м у селі Рославичі Васильківського району Київської області. Дві з них коштують по 306 800 грн, а ще одна — 60 657 грн.

Транспортні засоби. Альона Бабак задекларувала три автівки:

• Volkswagen Touareg 2012 року випуску за 831 000 грн;
• Mercedes-Benz ML 350 2005 р.в. (ціна не вказана);
• Renault Trafic 2010 р.в.

Остання автівка записана на її сина Данила.

Доходи. Колишня очільниця Міністерства розвитку громад та територій на основному місці роботи заробила 47 882 грн. Також вона отримала 36 149 грн як проценти від АТ "Укрексімбанк" і 54 434 грн як дивіденди від ТОВ "Інститут місцевого розвитку".

Зарплата Данила Бабака в рекламному агентстві ТОВ "Хайп Медіа" у 2020 році склала 57 200 грн.

Володимир Бабак виплатив 240 000 грн аліментів на дочку Катерину.

Грошові активи. Готівкою Бабак зберігала 34 000 євро і 30 000 доларів США.

В "Укрексімбанку" вона тримала 479 003 грн, 23 039 євро та 451 дол. Ще 4283 дол. вона зберігала на рахунку в ПАТ "Український інноваційний банк".

Станом на кінець січня 2022 року "живих" облікових записів Альони Бабак в популярних соцмережах та месенджерах знайти не вдалося. Можливо, вона зареєстрована не під своїм ім'ям.