Зламався механізм. Чому скінчилися кошти на дешеве світло для українців
У держкомпаній-виробників, що субсидують тариф на електроенергію для населення, немає достатньо коштів. Влітку ситуація тільки погіршиться, а тому уникнути "важчих" платіжок за світло не вдасться
Відколи блоки Енергоатому почали виходити у ремонти навесні, почалося зростання заборгованості перед Гарантованим покупцем за механізмом оплати послуг із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (механізм ПСО). Простою мовою, це означає, що ключові донори, які субсидують тариф для населення — Енергоатом та Укргідроенерго — не сплачують усієї суми. В Енергоатому це очевидна причина — скорочення обсягів виробництва, внаслідок відправки блоків на планово-попереджувальні ремонти. Укргідроенерго, ймовірно, теж недоплачує, адже внаслідок російських атак гідроелектростанції зазнали суттєвих пошкоджень, і дві ГЕС було зупинено. Менші обсяги виробництва — менша виручка, а отже, й немає чим платити Гарантованому покупцю, який безпосередньо розподіляє кошти між постачальниками універсальних послуг (ПУП) електроенергії для населення.
ПУП за ці кошти купують потрібні обсяги електроенергії, сплачують за її передачу та розподіл. (Звичайно, за умови, що ця електроенергія є, зважаючи на дефіцит потужностей і необхідність застосовування графіків відключень.)
А тепер трохи чисел. За поточну весну компанії недоплатили Гарпоку 11,7 млрд грн. А загалом за минулий рік, починаючи із червня, накопичений борг становить 26,5 млрд грн. Літо — період коли борги накопичуватимуться й зростатимуть, адже Енергоатом вироблятиме менше через ремонтну кампанію. Крім того, загрозу несуть нові можливі обстріли енергетичної інфраструктури, які також позначаться на спроможності компаній заробляти і дотувати тариф для побутових споживачів.
Загальна сума субсидування тарифу для населення у 2024 р. становить близько 150 млрд грн, згрубша $4 млрд. Це ті кошти, які компанії-донори повинні передати Гарпоку. А разом із тим, що сплачує населення за чинним тарифом, це становить вартість цієї електроенергії.
Але компанії-донори через війну не мають з чого оплатити цих 150 млрд грн. А в держави коштів немає. За повідомленням міністра фінансів, діра у бюджеті на 2025 р. може сягнути $12-15 млрд. Збройні Сили фінансуються саме з бюджету, бо іноземні позики та гранти зазвичай покривають різні соціальні видатки. Грубо кажучи, фінансування армії йде через податки, які сплачують компанії та громадяни.
З такими фінансовими розривами уникнути підвищення тарифу не вдасться. Інакше компанії, залучені у механізм постачання електроенергії населенню, просто зупиняться. Але, безумовно, уряд повинен в прозорому порядку обґрунтувати новий тариф. І якщо після цього Енергоатом та Укргідроенерго стануть прибутковими, то й забезпечити прозоре використання дивідендів, які ці компанії сплатять, зокрема на адресні субсидії населенню та фінансування Збройних Сил.
