Життя без "Doing Business": які наслідки для України матиме вихід з ладу світового бізнес-барометра?

Презентація чергового щорічного рейтингу, яка традиційно припадала на кінець жовтня, була очікуваною подією як для бізнесу та інвесторів, так і для можновладців і політиків. Для останніх місце країни в міжнародній шкалі оцінки експертів Світового банку було своєрідним маркером успішності або ж неефективності національної регуляторної політики щодо бізнесу.

Ось уже два роки світ живе без свого бізнес-барометра. Спершу очікувалось, що йдеться лише про зупинку експлуатації: в 2020 році чергове дослідження "Doing Business-2021" (нагадаю, що рейтинг — це прогноз на наступний рік за результатами оцінювання змін, які відбулися за попередні 12 місяців — з травня минулого року по квітень поточного) так і не побачило світ, а його організатори взяли вимушену паузу для проведення внутрішнього аудиту. Наприкінці вересня цього року стало відомо, що бізнес-барометр взагалі вийшов з ладу: Світовий банк оголосив про припинення проведення цього дослідження в зв'язку з виявленими маніпуляціями з боку співробітників, які брали участь у його підготовці.

Для української влади — це однозначно неприємна новина, адже авторитет "Doing Business" у нашій країні беззаперечний. Посилити позиції України у цьому світовому рейтингу було амбітною метою і водночас серйозним викликом для законодавців і урядовців протягом останнього десятиліття. І прогрес у цьому напрямі дійсно помітний. Так, за останні п’ять років існування "Doing Business" Україна піднялася з 83 місця в рейтингу в 2016 році на 64 позицію в 2020-му. Це, звісно, не "квантовий стрибок" Грузії, якій з команди аутсайдерів рейтингу за досить короткий період вдалося перейти у вищу лігу (для прикладу: у 2006 році Грузія була на 100 місці, а вже в 2013-му опинилася на 9-тій сходинці, і в останні роки міцно закріпилася в "десятці" кращих країн для ведення бізнесу за версією Світового банку), але покращення в бізнес-середовищі України справді відчутні.

Зрештою, саме прагненню вітчизняних політиків підвищити позиції країни в "Doing Business" українські підприємці мають завдячувати появі багатьох зручних опцій на порталі державних послуг "Дія", як от автоматична реєстрація ФОП. Ця послуга сьогодні абсолютно безкоштовна і дозволяє зареєструвати фізичну особу підприємцем, обравши загальну чи спрощену систему оподаткування, буквально за кілька хвилин в автоматичному режимі без участі реєстратора.

Орієнтир на оцінку експертів Світового банку — це один із модних трендів української політики. Ще наприкінці 2019 року уряд затвердив План дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Doing Business", який передбачає здійснення як комплексних реформ, так і локальних заходів. За результатами І півріччя 2021 року Міністерство економіки України відзвітувало, що 54% Плану дій вже виконано.

Одним із наріжних каменів цієї дорожньої карти став Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж", ухвалений цьогоріч. Цей нормативний акт покликаний спростити механізм приєднання електроустановок замовників до електромереж, скоротивши кількість бюрократичних процедур і часових затрат. Закон запроваджує принцип "єдиного вікна" для подання звернень, заяв, запитів та отримання інформації, необхідної для проєктування та виконання будівельно-монтажних робіт. Утім, очевидно, цьому Закону, як і іншим важливим змінам, не судилося стати каталізатором для зміцнення позицій України на міжнародній арені в контексті оцінки Світового банку.

Що ж далі: які наслідки для України матиме вихід з ладу світового бізнес-барометра?.. Висновки наступні.

Перший. Урядовцям і законодавцям необхідно змінити зовнішній вектор, спрямований на щорічне дослідження експертів Світового банку. Як мінімум, переглянути існуючі національні урядові програми і актуалізувати мотивацію законопроєктів, внесених "під соусом" покращення позицій у "Doing Business". Таких законодавчих ініціатив на розгляді парламенту сьогодні не мало. Назву три основні: це проєкти "Про акціонерні товариства" (№ 2493), "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (№ 5065), "Про медіацію" (№ 3504). Останній проєкт, до слова, справжній законодавчий "довгобуд", позаяк попри безліч спроб, ухвалити відповідний закон за 30 років незалежності України не вдалося.

Другий. Потрібно запровадити ефективні національні інструменти для оцінки ефективності проведених реформ, орієнтовані на потреби як вітчизняних підприємців, так і міжнародних інвесторів, які готові розвивати свій бізнес в Україні.

Третій. "Спростити не означає захистити". Цю тезу варто взяти "на озброєння" урядовцям при підготовці чергових змін для бізнесу. Знімаючи регуляторні бар’єри для суб’єктів господарювання, потрібно дотримуватися балансу між необхідністю спростити процедури ведення бізнесу і потребою у ефективному захисті майнових і корпоративних прав підприємців та інвесторів. Адже це два боки однієї медалі — ключові показники сприятливості бізнес-клімату.