Запастися газом, відбудувати генерацію. Як Україні підготуватися до наступної зими

Ситуація в енергосистемі залишається напруженою. Через морозну температуру може виникати дефіцит електроенергії: графіки аварійних відключень та обмеження потужностей для промислових споживачів застосовувалися протягом останніх двох тижнів. Російські удари по обʼєктах газовидобутку (як державних, так і приватних) вкрай негативно вплинули на баланс природного газу і зумовили потребу термінового імпорту. Дефіцит газу, вочевидь, впливає і на роботу газової генерації, зокрема приватних промислових споживачів, які будували генерацію для забезпечення власних потреб в умовах відключень.

Ймовірно, щоб помʼякшити проблему дефіциту газу, на електростанціях збільшать використання мазуту. Експорт мазуту був заборонений невдовзі після повномасштабного вторгнення і до 2024 р. Цьогоріч дозвіл на експорт мазуту збережено, хоча квота дещо зменшена. Останнім часом чистий мазут не експортували, але за кордон йшло пальне для бункерування, під час виробництва якого використовується мазут. До 2022 р. проблема складування та експорту мазуту була головним болем для нафтопереробників. Головне, щоб тепер викликом не став імпорт мазуту.

Через 7—10 днів середньодобова температура повітря підніметься вище нуля. Середньодобовий попит на газ спаде. Водночас, вже за один-два тижні варто очікувати помітного зростання генерації сонячними електростанціями. Тому, так чи інакше, але нинішній опалювальний сезон ми пройдемо — з обмеженнями чи без.

Але вже стоїть інше питання: що буде наступної зими? Потенційні обстріли протягом наступного року — ключовий чинник проходження наступного опалювального сезону. Цілковита непрогнозованість тривалості енергетичного терору ставить великі питання, як саме готуватись до наступної зими.

Зрозуміло, що потрібно імпортувати значні обсяг газу. Постає питання, де його безпечно зберігати.

Можна накопичити мазут, але знову ж питання його безпечного зберігання.

Які будуть ініціативи уряду з прискорення ремонт пошкодженої теплової генерації?

Що буде із новою розподіленою генерацією? І зрозуміло, що не можна основну ставку робити на газову. Чи встигнемо ми до наступної зими побудувати нові вітрові потужності та акумуляцію? Що буде зроблено щоб прискорити процес?

За понад два роки енергетичного терору запас міцності української енергетики суттєво вичерпаний. І лише заяв, планів та оголошень великих будівництв мало, щоб пройти наступну зиму.

Але, мабуть, ключове питання на наступний осінньо-зимовий період — забезпечення газом. До того часу потрібно імпортувати та видобути більше газу, ніж це робилося для осінньо-зимових періодів попередніх років з моменту повномасштабної війни.

До слова, в ЄС аналогічно буде висока потреба імпорту для заповнення сховищ на наступну зиму. Для України все значно складніше на фоні викликів — обстрілів газової інфраструктури. Але потреба у газі нікуди не зникає. Не виключено, що доведеться наперед законтрактовувати поставки зрідженого газу для зимових місяців. Зрештою, цей газ завжди можна продати — покупці для нього знайдуться, в умовах високого попиту, який буде в ЄС наступного року. Тільки сумнівно, що досягнути таких цілей можна буде старими методами з надмірно зрегульованим ринком. Нові ПСО не врятують ситуацію із газом перед наступною зимою.