Заміновані поля, парникові гази і забруднені ґрунти. Як війна впливає на екологію в Україні та світі
5 червня Україна відзначила Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цього року він знову пройшов в умовах, коли російські окупанти щоденно вчиняють злочини проти довкілля. Згідно даних, які оприлюднило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, вже зафіксовано майже 4,5 тисячі злочинів Росії проти української природи. Розмір збитків сягає майже 2,4 трлн грн
Захист довкілля — складова мирного плану
На перший погляд, порівняно з людськими втратами та стражданнями, екологічні питання здаються не такими значущими. Проте екологія — це не просто ще одна "мовчазна жертва" війни. Загрози, яких зазнають українські території, дуже часто мають глобальний характер і впливають на стан довкілля як в Україні, так і в цілому світі. Президент Володимир Зеленський включив захист довкілля до своєї Формули миру, яка була презентована у листопаді 2022 року.
Статистика екологічної шкоди вражає: в Україні заміновано майже 30% території, на сільськогосподарських угіддях розкидана спалена бронетехніка, сотні тисяч гектарів українських земель вкриті вирвами після артобстрілів. Картину довершують зруйновані водосховища, потрапляння отруйних речовин до річок і підземних вод. Ось основні загрози довкіллю, спричинені війною:
- Обстріли небезпечних об'єктів із подальшим вивільненням отруйних речовин
- Прямі забруднення під час бойових дій
- Мінування територій
- Значні перетворення ландшафтів
- Забруднення моря
- Знищення лісу
- Забруднення джерел водопостачання
- Забруднення ґрунтів, сільськогосподарських земель
На наш погляд, найболючішим питанням сучасної екологічної кризи України є загроза знищення родючих чорноземів Півдня та Сходу.
Заміновані та обстріляні території вилучають значні площі земель з користування. На перспективи землеробства значно впливає і велика кількість хімічних речовин, що потрапляють у ґрунт з розірваних боєприпасів і можуть тривалий час там залишатися. Продукти, вирощені на ураженій боями землі, стають небажаними для вживання, і чи не єдиний спосіб уникнути небезпеки — відмовитись від обробки таких земель. А це напряму впливає на доступність та ціни на продовольство.
Війна збільшила й викиди парникових газів, відволікаючи увагу від критично важливих кліматичних цілей в Європі та інших регіонах. Сусіди України потерпають від забруднення повітря через війну, а ті, що межують з Чорним морем, борються з мінуванням і шкодою, завданою дикій природі моря.
Вже зараз, під час війни, ведеться робота з гуманітарного розмінування та відновлення. Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, за 2023 рік до використання було повернуто 18 тисяч км² території.
Фіксація збитків та відновлення на звільнених землях
Україна, яка досі залишається вагомим постачальником сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки, разом із усім цивілізованим світом приділяє велику увагу питанню фіксації збитків, нанесених екології, зокрема, через офіційний ресурс Міндовкілля — ЕкоЗагроза, який був розроблений за підтримки Міністерства цифрової трансформації для автоматичного збору та фіксації інформації про екологічні загрози в режимі реального часу, з географічною прив’язкою до місцевості. Крім фіксації, відбувається оцінка збитків, нанесених природним екосистемам, напрацювання стратегій післявоєнного відновлення звільнених територій. Україна з цього питання має потужну підтримку від ЄС. На міждержавному рівні влітку 2022 році Україна приєдналася до європейської програми "LIFE" для клімату та довкілля.
На початку 2023 року за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні було ініційовано також створення Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди (КЦЕШ), що закріплено в Законом України №2973-IX від 20.03.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля".
Сучасні технології на варті екологічного стану
Хоча через бойові дії підрахунок збитків ускладнений, на звільнених територіях він ведеться. Наприклад, завдяки новітнім технологіям українські науковці змогли проаналізувати шкоду, завдану ґрунтам Харківщини внаслідок вибухів. Вона складає понад 37 млрд грн. Варто зазначити, що Україна не лише фіксує шкоду, але й робить реальні кроки для відновлення довкілля.
Відповідальний бізнес не залишається осторонь, долучається до ініціатив та сам пропонує проєкти, пов'язані зі своєю експертизою. Зокрема, компанії ринку системної інтеграції України, які мають високий науково-технічний рівень та багаторічний досвід впровадження сучасних високотехнологічних проєктів на базі рішень промислового інтернету речей спільно з нашим БФ "Фонд освітніх ініціатив", вже готові впроваджувати пілотні системи проєкту комплексного екологічного моніторингу (СКЕМ) IIoT "ПОВОЄННА ЕКО БЕЗПЕКА УКРАЇНИ" на території ОТГ Київської області з подальшим розгортанням на територіях всіх деокупованих та прифронтових громад та територій України.
Екологічні питання сьогодні так само важливі, як питання фізичної безпеки. Разом з міжнародною спільнотою, державою та соціально-відповідальним бізнесом ми зможемо убезпечити майбутнє України від кліматичних загроз та екологічних викликів цієї війни.