Законопроєкт №5600. Чому він зруйнує телеком-ринок

5600 як порушення домовленостей

Законопроєкт №5600, про який вже писала "ДС", крім іншого, вдарить по мобільним операторам. Він передбачає індексацію рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5%. Для компаній мобільного зв'язку це означатиме зростання податкового навантаження на 102,5 млн грн в рік.

Очевидно, що це не тільки вдарить по інвестиційним можливостям операторів зв'язку, а й істотно погіршить інвестиційний клімат України в цілому. До того ж Кабмін, просуваючи індексацію рентної плати, немов забув про Меморандум, підписаний в Маріуполі в 2019 року між урядом України і провідними операторами мобільного зв'язку — ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації", ЗАТ "ПФ України", ТОВ "Лайфселл" і АТ "Київстар". Нагадаємо: оператори тоді взяли на себе зобов'язання забезпечити максимальне покриття країни послугами мобільного зв'язку третього (3G) і четвертого (4G) поколінь, а держава — забезпечити необхідну підтримку цього важливого і витратного для операторів процесу.

Результатом цієї співпраці має стати:

• побудова 4G мережі в сільській місцевості;
• надання можливості користуватися мобільним інтернетом за технологією 4G більше 90% населення України;
• покриття автодоріг міжнародного і національного значення.

Тоді Кабінет Міністрів прийняв розпорядження №1272-р "Про затвердження плану заходів щодо створення умов для розвитку мобільного широкосмугового доступу": в ньому були прописані заходи, які повинні бути виконані кожною зі сторін в певні терміни.

Мобільні оператори свої зобов'язання виконують: вони значно збільшили темпи і обсяги розгортання мережі за технологією 4G. Тільки додаткові витрати на ці цілі вже склали 1,2 млрд грн, а загальна вартість виконання операторами зобов'язань відповідно до Меморандуму — близько 15 млрд грн. В цілому ж за останні п'ять з половиною років інвестиції трійки мобільних операторів в розвиток телеком-мереж (в тому числі 4G) склали 63,6 млрд грн. Комерційний запуск зв'язку 4G в діапазоні 900 МГц відбувся 1 липня 2020-го — також відповідно до погоджених графіків.

Як бачимо, інвестиції досить чималі, — і це на тлі солідного податкового навантаження на телеком-бізнес. Судіть самі: воно в Україні становить 35% від загального ринкового обороту компаній, тоді як середній аналогічний показник в інших країнах Європи — 21%. При цьому середній чек з одного абонента мобільного зв'язку в Україні становить $2,8 в місяць - це один з найнижчих показників у світі (135-е місце з 160 країн у рейтингу GSMA, глобального think tank в сфері телекому за 2020 рік), між Угандою і Ганою.

Цей момент, до речі, був врахований в Меморандумі: він не припускав зростання фіскального і регуляторного навантаження на сектор мобільного зв'язку. І вже згадуване розпорядження Кабміну передбачало розробку проєкту закону України, за яким на чотири роки б вводився мораторій на індексацію ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для стільникового радіозв'язку.

Але саме уряд раптом — несподівано для учасників ринку — порушив умови Меморандуму, направив до Верховної Ради нещасливий законопроєкт №5600, який підіймає рентну плату за користування радіочастотним ресурсом.

Іронія полягає ще і в тому, що законопроєкт з'явився якраз тоді, коли Кабмін обговорював з провідними операторами можливість більш швидкого виконання Меморандуму, зокрема — покриття зв'язком чотирьох основних міжнародних трас до кінця 2021 року (це планувалося на кінець 2022 р.). Таке прискорення зажадає вже в нинішньому році додаткових інвестицій ... порівнянних за сумою з тими грошима, які компанії мобільного зв'язку втратять через індексації рентної плати за використовувані радіочастоти.

Мабуть, не випадково законопроєкт №5600 не був підтриманий ключовими державними органами в сфері телекомунікацій — Мінцифри і Національною комісією з державного регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Вони якраз розуміють, що добре для галузі, а що — завадить їй розвиватися.

Питання спектральних коефіцієнтів

Альтернатива є завжди. І в ситуації, що склалася, є варіант, який дозволить як збільшити доходи державного бюджету, так і створити інвестиційні стимули для компаній стільникового зв'язку. А попутно — скоротити витрати на адміністрування податків і підвищити прозорість надходжень до бюджету.

Йдеться про скасування спектральних коефіцієнтів. І тут, звичайно, потрібні пояснення, тому що питання — дуже специфічне.

До радіочастот, які використовуються мобільними операторами або потенційно придатні для використання стандартів зв'язку 2G, 3G, 4G або 5G (в залежності від діапазону), найчастіше застосовуються передбачені Податковим кодексом України підвищувальні коефіцієнти за фрагментований спектр, концентрацію спектра і понижуючий коефіцієнт за де-фрагментацію спектра. Свого часу (в 2017-му) ці коефіцієнти вводилися, щоб стимулювати операторів до обміну спектром і створення його суцільних смуг для впровадження радіотехнологій 3G/4G. І сьогодні ця мета повністю досягнута. Виходить, коефіцієнт за концентрацію спектра став просто інструментом регулюванням економічної конкуренції фіскальними методами, а коефіцієнт за де-фрагментацію — податковою знижкою.

Сьогодні мобільні оператори швидко розвивають мережу 4G (LTE) в існуючому діапазоні, а також розглядають варіанти розвитку із застосуванням нових діапазонів частот. І тут застосування застарілих коефіцієнтів (перш за все за концентрацію) стає бар'єром для подальших інвестицій операторів в придбання додаткового спектра, який є у держави.

Більш того, система коефіцієнтів дуже ускладнює і заплутує процес адміністрування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, але не робить наявну податкову систему простіше для бізнесу. Тому і податкове відомство згідне: скасування коефіцієнтів зробить процес адміністрування рентної плати за радіочастоти простим, прозорим і зрозумілим як для платника, так і для уповноважених державних органів.

За нашими оцінками, скасування всіх без винятку коефіцієнтів, що застосовуються до рентної плати за користування радіочастотами:

• збільшить доходи державного бюджету на 56 млн грн в рік за рахунок надходжень рентної плати;
• буде відповідати принципу нейтральності податкового законодавства, коли податки і збори встановлюються способом, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
• значно спростить адміністрування рентної палати за радіочастотний ресурс;
• усуне бар'єри для інвестицій в нові смуги частот. Це важливо для діапазонів 2100 МГц, 700 МГц і 3500 МГц, що може принести державі до 4 млрд грн доходу від плати за ліцензії, продані шляхом публічних частотних аукціонів. Перша ластівка — тендер на діапазон 2100 МГц, який може принести до 1 млрд доходу і який може не відбутися в разі не скасування коефіцієнтів;
• тільки надходження від рентної плати за радіочастотний ресурс в діапазоні 2100 МГц, який зараз державою не використовується, збільшать доходи бюджету на 207 млн грн на рік (виходячи з діючих ставок). Держава вже втратила 300 млн грн надходжень по рентній платі від цього діапазону. Кожен наступний місяць "простою" буде коштувати державі понад 17 млн грн.

І знову ж таки, тут ми бачимо, що відомства, які дійсно розбираються в питанні, — згодні з нашою пропозицією. З тим, що спектральні коефіцієнти необхідно скасувати, раніше погоджувався Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації, Державна податкова служба, Нацкомісія з державного регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, і навіть раніше Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, запропонувавши скасувати коефіцієнти в розробленому Комітеті законопроєкті №4101-д від 11 листопада 2020 р.

Як бачимо, і для держави, і для ринку мобільного зв'язку буде набагато краще не підвищувати рентну плату за користування радіочастотами, а скасувати спектральні коефіцієнти. Саме так буде виглядати ситуація win-win.