Забезпечення Сил Оборони тактичною медициною: в чому проблема нового закону

Цей закон, який неймовірно швидко як для українських реалій, та аж надто повільної практики реформування медичного забезпечення ЗСУ, пройшов шлях від моменту подання, до ухвалення депутатами в другому читанні, надає Міноборони повноваження визначати та затверджувати перелік, вимоги та стандарти якості медичних виробів тактичної медицини на основі стандартів, затверджених окремими країнами-членами НАТО.

Здавалося б, все чудово, однак диявол, як то кажуть, криється в деталях, і депутати проголосували за закон, який прописаний таким чином, що повністю ігнорує та ставить в неконкурентні умови українських виробників тактичної медицини. З ухваленням цього доволі недосконалого закону Міністерство оборони отримало повноваження на основі доволі розмитих стандартів країн-членів НАТО визначати, які медичні вироби будуть в тактичних аптечках на фронті, що напряму грає на руку для окремих іноземних виробників тактичної медицини, і ставить в неконкурентні умови можливості та потенціал вітчизняних компаній. Закон також створює всі умови для відмови Міноборони від співпраці з українськими виробниками тактичної медицини та підтримки виключно імпортних, набагато дорожчих продуктів.

На практиці в НАТО взагалі немає єдиних стандартів медичного забезпечення, оскільки кожна країна-член альянсу має свої власні нормативні вимоги та підходи до цієї сфери. Деякі види медичного обладнання або матеріали, які використовуються на заході, можуть бути несумісними з потребами України та реаліями воюючої країни. Однак про це не говориться в новому законопроекті, і також не прописано, які конкретно стандарти будуть застосовуватися.

Такий підхід обмежує можливості українських виробників, оскільки їм доведеться відповідати різним, і доволі розмитим стандартам, які були розроблені іншими країнами. Це може призвести до складнощів у відборі та застосуванні вітчизняного медичного обладнання та матеріалів для Збройних Сил України, а також до обмеження можливостей українських виробників у конкуренції на ринку.

Зокрема, рекомендаціям протоколу TCCC), розробленого у Сполучених Штатах Америки Міністерством оборони США, в основному відповідають лише американські медичні вироби та технології. А це відсіює практично всіх сертифікованих українських виробників, які за два роки повномасштабної війни показали свою ефективність та надійність в умовах бойових дій, однак не мають доступу до стандартизації цього комітету. Якщо Міноборони буде керуватися таким підходом під час розробки та затвердження вимог, стандартів і рекомендацій для ЗСУ, така ситуація фактично дискримінує українських виробників на внутрішньому ринку перед, в першу чергу, набагато дорожчими американськими виробами, не кажучи про те, щоб сприяти українським виробникам тактичної медицини в експортному потенціалі, що тільки позитивно позначилося б на державному бюджеті.

Депутати не врахували та не передбачили в законі, що Міноборони, керуючись ефемерними стандартами країн-членів НАТО, може ігнорувати українських виробників тактичної медицини, які розробили та виготовляють цілу низку якісних медичних продуктів такмеду, що чудово зарекомендували себе упродовж двох років великої війни в умовах бойових дій, та забезпечують основні потреби Збройних сил у якісних медичних виробах.

І заганяння української тактичної медицини виключно в рамки рекомендацій TCCC, без урахування якісних альтернативних вітчизняних рішень, може викликати серйозні обмеження для українських компаній. Українські виробники, які вже довели свою компетентність та ефективність у виробництві медичних засобів для потреб ЗСУ, просто ставляться в невигідні умови порівняно з набагато дорожчими американськими, що може негативно позначитися на внутрішньому виробництві, а також на забезпеченні армії необхідними медичними засобами.

Такі нерівні умови приведуть до того, що українські виробники не зможуть конкурувати з американськими компаніями або втратять можливість працювати на для забезпечення ЗСУ.

Вони підтримують українську економіку, створюють робочі місця та сплачують податки, однак можуть стати жертвами рішень, які приймаються на рівні влади. З одного боку, наші можновладці та чиновники закликають людей повертатися з-за кордону, створювати робочі місця, працювати на українську економіку, з іншого приймають закони в інтересах іноземних, в першу чергу навіть не компаній держав-членів альянсу, а лише американських виробників такмеду, знищуючи вітчизняні компанії під вивіскою запровадження стандартів НАТО. В результаті цього, українські підприємства можуть зазнати фінансових втрат, збанкрутувати та припинити свою діяльність, що призведе до втрати робочих місць та погіршення економіки країни.

Американські вироби тактичної медицини набагато дорожчі за українські, які є доступними за ціною, однак не поступаються за якістю та ефективністю. І влада в особі депутатів Верховної Ради, Міноборони та Кабміну замість нехтування вітчизняним такмедом повинна навпаки сприяти розвитку галузі.

Повна орієнтація на іноземний такмед під вивіскою запровадження "стандартів країн-членів НАТО", і знищення вітчизняної галузі, в разі чергового тривалого перекриття кордонів і проблем з імпортом створює загрозу, що Збройні Сили України взагалі залишаться без медицини. Це може створити ще більш серйозні проблеми для медичного забезпечення ЗСУ в умовах російської військової агресії та важких бойових дій на фронті.

Я вважаю, що цю проблему потрібно обговорювати та невідкладно вирішувати, оскільки мова йде про життя і здоров’я наших військових, і як ми всі знаємо, проблем із забезпеченням підрозділів засобами тактичної медицини вистачає. Потреби армії, і в часи АТО/ООС, і після повномасштабного вторгнення, у дуже великому обсязі вирішували волонтери та вітчизняні виробники, яких після ухвалення закону просто ставлять в нерівні умови.

Міністерство оборони, при розробці нормативних документів, повинно в першу чергу керуватися інтересами українських виробників, і сприяти їм у всіх напрямках. Влада в особі Кабміну і Міністерства оборони повинна навпаки робити все, щоб просувати продукцію українського такмеду на світові ринки, використовуючи для забезпечення ЗСУ насамперед вітчизняний досвід, набутий у важких боях за два роки великої війни, і сприяти нарощуванню експортного потенціалу української тактичної медицини.

Українська продукція тактичної і фронтової медицини, випробувана війною, на сто відсотків має всю необхідну інформацію про ефективність в умовах війни і досвід використання в бойових умовах.

І нашій державі, яка має значний практичний досвід в галузі фронтової тактичної медицини, потрібно навпаки, не тільки робити акцент на вітчизняній продукції та вітчизняних виробниках у забезпеченні військових на фронті якісними медичними виробами. Але і просувати на світові ринки власну конкурентоздатну продукцію через наполягання на сертифікації в усіх країнах світу для того, щоб був ринок збуту, а значить більше податків і робочих місць в нашій державі.

Але наші чиновники і депутати навпаки, сприяють просуванню на внутрішній ринок американської продукції такмеду на противагу українській, ставлячи її у нерівне становище порівняно з іноземними. Депутатам, Кабміну, і в першу чергу, Департаменту охорони здоров'я Міноборони варто звернути увагу на цю проблему, і робити все для її вирішення.

Ігнорування власного досвіду та вітчизняних виробників на користь зовнішніх постачальників ставить під загрозу національну та економічну безпеку держави. Наші чиновники та депутати мають відповідальність перед українським народом не лише зберегти, а й розвивати експортний національний потенціал у всіх сферах, зокрема, у сфері тактичної медицини. Ігнорування цього факту може призвести до серйозних наслідків, як для економіки, так і для армії, що напряму несе загрозу для збереження життя і здоров’я наших військових на фронті.