За межею Добра та Зла. Чому чемпіонат світу в Катарі аморальний на початках

Не склалося все задовго до початку чемпіонату. Чемпіонат, як і 20 років тому, проводить азіатська країна. Але, на відміну від турніру, який у 2002 році спільно провели Південна Корея та Японія, тепер кубок світу розіграють в авторитарній мусульманській державі.

Як результат: великий список табу, який не є вичерпним.

Окрема тема для занепокоєння – алкоголь. Точніше, його відсутність. І якщо перед початком форуму ще йшли якісь розмови про можливість продавати міцні напої у спеціально відведених місцях, то напередодні матчу відкриття ФІФА випустила окрему заяву з невтішним меседжем: пива немає. Хіба лише безалкогольне.

Реакція від уболівальників була блискавичною: фанати збірної Еквадору почали скандувати "Хочемо пива!" безпосередньо на стадіоні. Чим не претендент на звання головного фанатського "заряду" турніру? Очевидно, на інших матчах цю вимогу буде перекладено й іншими мовами – залежно від збірної, представленої на форумі.

До речі, протести в Катарі караються ув'язненим від п'яти років позбавлення волі.

А між тим, один із британських виробників пива ще перед стартом турніру поставив риторичне питання: у 2018 році право на проведення чемпіонату світу віддається Росії, чотирма роками по тому – Катару, а коли варто чекати на Кубок світу в КНДР?

Не може бути й мови і про якісь базові права людини. У країні переслідують представників сексуальних меншин. Більше того, послом чемпіонату світу від Катару є Халід Салман, який не приховує те, що є відкритим гомофобом. І це не казус окремої людини. Погляди Салмана поділяє і сама держава, і переважна кількість катарських підданих.

Вже з початком турніру перелік заборон "оновила" ФІФА. За даними The Telegraph, збірній Англії (а точніше її капітанові Харрі Кейну) заборонили з'являтися з пов'язкою з One Love – маніфестом боротьби з усіма формами дискримінації у суспільстві. З такою пересторогою, пише видання, до англійців звернулися представники головної організації світового футболу.

Крім того, ФІФА офіційно заборонила з'являтися у формі з написом "Права людини – для всіх" збірної Данії.

Санкції – жовта картка "носію" пов'язки ще до початку гри.

До речі, свою першу гру на турнірі родоначальники футболу зіграли проти команди Ірану. Його збірну вимагали усунути від чемпіонату власні гравці за недотримання прав жінок. І це в країні, де буквально зараз відбуваються масштабні протести у зв'язку із вбивством Махси Аміні, яку закидали камінням "за неправильне носіння хіджабу".

Але жодної дискваліфікації збірна Ірану, звісно, не отримала. ФІФА не вперше дивитися на таке, у кращому разі, крізь пальці.

До речі, про жінок. Хоч частина з них і вирушила до Катару підтримати свої збірні — про це свідчать фото західних інформаційних агентств — під час трансляції матчу-відкриття, фанатки ні збірної Еквадору, ні тим більше збірної Катару в кадр не потрапляли. Нехай краще телеглядачі по всьому світу спостерігають на трибунах пакистанських заробітчан (про них нижче).

Ну, чи милуються перфоменсом від французьких чирлідерів чоловічої статі, які так борються з різними формами дискримінації.

Сам факт отримання Катаром права на проведення такого турніру – предмет численних журналістських та офіційних розслідувань.

Наприклад, головним лобістом катарської заявки був на той час президент Азіатської конфедерації футболу Мохаммед бін Хаммам. За підкуп членів журі щодо вибору країни-господарки. Хаммама (катарця, який збіг) у результаті довічно усунули від футболу. Але у його рідної країни чемпіонат не відібрали, оскільки головний шеф азіатського футболу офіційно до делегації, яка подавала заявку, не входив.

Просто цифра: більшість із 22 членів виконкому ФІФА, які проголосували за Катар, перебували під слідством за підозрою у корупції.

Крім того, за даними французьких ЗМІ, колишній президент цієї країни Ніколя Саркозі приймав у Єлисейському палаці еміра Катару Мохаммеда Аль-Тані. Той пізніше придбав паризький клуб ПСЖ (за який вболываэ Саркозі) і перетворив його з гранда французького футболу на гранда футболу європейського. Експрезидент Франції переконав підтримати катарську заявку Мішеля Платіні – легенду французького футболу та на той момент – президента УЄФА. Хоча спочатку Європейська футбольна спілка схилялася до підтримки заявки від США.

Що характерно, обох французів зараз судять у корупційних справах, а Платіні – одного з найкращих футболістів в історії Гри – на деякий час усунули від якоїсь футбольної діяльності.

Заради чемпіонату пройшлися по-живому: було перекроєно календар клубного сезону (зокрема, в Європі), а також зробили гранично стислим термін проведення самого світового форуму.

"Свято" (нам пора звикати до лапок) футболу проходить взимку (а не влітку) і триватиме лише три тижні замість традиційних чотирьох.

Окрім відсутності пива, фанати зіштохнуться із низкою суто життєвих незручностей: жити доведеться буквально у контейнерах. Адже більшість місць у готелях крихітного Катару зайняли функціонери ФІФА та представники організаторів турніру.

Це при тому, що організатори у проведення чемпіонату вклали астрономічну суму 200 мільярдів доларів.

Але навіть масована піар-кампанія, на яку було виділено частину цих грошей, не переконала любителів футболу в тому, що вояж до Катару буде комфортним і, головне, безпечним. На аншлаги на стадіонах можна не сподіватись.

Потенційно порожні трибуни (і це на головному футбольному форумі чотириріччя, на секунду) вирішили заповнити мігрантами з Пакистану. Все просто — приходиш на стадіон і отримуєш атрибутику збірної, за яку тобі доведеться вболівати, потім отримуєш 10 доларів.

І якщо на матчі-відкритті ті могли зійти за катарських уболівальників (хоча і там різниця була очевидною – власне, катарці, на відміну від "вестернізованих" пакистанців були в національному одязі), то що робити, наприклад, з такими "хорватськими" фанатами ?

У сухому залишку – катарські (хоч би якою національності ті не були) вболівальники залишили арену вже після першого тайму – збірна господарів на той момент програвала еквадорцям з рахунком 0:2, який у підсумку став остаточним.

Мігранти в Катарі, на жаль, потрапляли не лише у курйозні ситуації. За даними The Guardian, які видання привело рік тому, з 2010 року в Катарі загинуло близько 6500 робітників з Індії, Непалу, Бангладеш, Пакистану та Шрі-Ланки.

Пізніше газета уточнила, що на будівництві об'єктів чемпіонату загинуло 37 із них. Хоча катарська влада стверджує, що безпосередньо під час будівництва стадіонів загинуло лише троє людей, а ще 34 померли в таборах для робітників. Згідно з офіційною інформацією, вони померли через гостру дихальну недостатність, спричинену спекою. При цьому Катар не вважає, що їхні смерті пов'язані з підготовкою до форуму.

Жодної реакції від ФІФА не було. Президент організації Джанні Інфантіно (за Платіні був генсеком УЄФА) лише озвучив низку дуже дивних заяв про бажання провести чемпіонат світу двома Кореями, а також взявся мирити Росію з Україною.

Ми звикли до того, що ФІФА – до шнурків корумпована організація. FIFA-mafia – дуже розхоже в колах уболівальників гасло.

2010 року право на проведення мундіалю отримала Росія. Анексія українського Криму та розв'язана на Донбасі війна не стали аргументами на користь перенесення чемпіонату до іншої країни/країн.

Інфантіно та довірена йому організація відмовилися виключати Росію зі своїх лав навіть після початку повномасштабної війни проти України.

Режим Путіна успішно провів мундіаль чотири роки тому. І при цьому показав світові "відкриту та гостинну" Росію, змусивши не помічати анексію Криму, людиноненависницьку ідеологію "росі", а разом з ними — і все лицемірство гасла "футбол поза політикою".

Кубок світу в Катарі це гасло "оновив": футбол – за межею не лише політики, а ще й моралі. За межею базових понять Добра та Зла.

І якщо російські чиновники виявляли хоча б удаване бажання на місяць заретушувати злочини Кремля, то Катар за повної підтримки ФІФА продемонстрував повну зневагу до базових прав людини і, як показали смерті мігрантів та заселення "простих" фанатів у контейнери, до людства. Що ж, принаймні, анексіями не займався.