З'їсти нардепа Цабаля. Чим закінчиться спроба блокувати доплати військовим

Коротка хронологія. 10 квітня парламент ухвалив закон, який (однією з поправок) повертає додаткову винагороду всім військовим (а також працівниками ДСНС і поліції) у розмірі 30 тис. грн до кінця воєнного стану. Це після того, як уряд з лютого скасував відповідну премію для тих, хто перебуває в тилу і не на бойових завданнях. Здавалося б — далі підпис президента і крапка в темі: захисники почнуть отримувати доплати "як раніше".

Але ні. Знайшовся депутат Володимир Цабаль (фракція "Голос"), який зареєстрував проект постанови про скасування цього закону. Політологи вже відзначають, що це може призвести до відкладення рішення щодо винагород військовим на травень (якщо автор не відкличе свій проект, побачивши реакцію). У той же день, під вечір 11 квітня, Цабаль пояснив свою позицію розлогим постом, де спробував аргументувати, чому повернення доплат є "популізмом на межі зі шкідництвом".

"Їдь у Бахмут без підготовки!", "Цікаво, скільки тобі відвалило ФСБ?" — чи не найцензурніше, що можна прочитати про нардепа з сотень коментарів під його ж дописом і на інших публічних майданчиках .

Але не варто звинувачувати людину в державній зраді. Швидше за все, депутата підвела мейнстрімна економічна теорія фінансів. Це доводить хід його міркувань.

Якщо коротко, то на користь своєї спроби блокувати доплати Цабаль наводить прості аргументи "імені калькулятора". Якщо Рада хоче збільшити виплати військовим, то має подбати про компенсатори. Вони передбачені. Але на повернення доплат у 30 тис. грн усім захисникам потрібно у 50 разів більше коштів, ніж пропонується "зекономити" на зарплатах держслужбовців (шляхом обмеження їх 67 тисячами до кінця воєнного стану). А отже, робить висновок нардеп, повернення доплат в колишньому обсязі — це "популізм".

"Зменшення зарплат чиновникам/суддям/працівникам держпідприємств" профінансує, за приблизними підрахунками, всього 2% від необхідної суми", — зазначає Цабаль.

З калькулятором все гаразд.

Якщо опустити технічні моменти, то інші аргументи (чи-то виправдання) депутата такі:

• "Рада думає про військових", тому що в березні збільшила фінансування сектору безпеки і оборони на півтрильйона.
• Нам не потрібна зрівнялівка, "щоб військові чи поліцейські які несуть службу на Запоріжжі чи Херсонщині (недалеко від лінії зіткнення) одержували таку ж надбавку, як працівник ДСНС на Закарпатті, військові в Чернівцях чи поліцейський на Франківщині".

Що тут не так?

Перше і основне: "Хочеш додати одному — забери стільки ж в іншого" — це принципово хибна формула у питанні державного бюджету.

Якщо держава робить виплати у власній валюті, вона завжди має на це гроші. Фізично. Бо гривню емітує Національний банк України. І тому доплачувати чи не доплачувати військовим — це політичне рішення. Швидше за все, Цабаль вчився за одним із застарілих "економіксів", які розглядають податкові надходження (і позики) як джерело фінансування державинх витрат (такий собі бюджет як свиня-скарбничка). Насправді все навпаки — спершу державні витрати, потім списання грошей з рахунків громадян і компаній (сплата податків).

Звісно, всі ми знаємо про інфляцію. Але тоді правильне питання звучить так: наскільки збільшення видатків бюджету (додаткових грошей, що підуть на рахунки військових) вплине на рівень цін і на економіку загалом?

А це питання вже самим калькулятором не вирішується. Тут потрібно думати. Якщо на повернення доплат військовим у режимі "як раніше" потрібно 100+ млрд грн, то це справді може додати кілька відсотків до індексу споживчих цін. Наприклад, за оцінками фінансового аналітика Олексія Куща — відсотки три. Умовно, якщо інфляція за рік становитиме 20%, то збережена "тридцятки" всім військовим відтягне цей показник до 23%. Забагато?

Насмілюся припустити, що це ще за простої моделі, коли ми акцентуємося на попиті ("більше грошей полюватиме за товарами та послугами"). Але у інфляції є й сторона пропозиції — це коли знищується чи простоює виробництво, обриваються ланцюжки поставок тощо, тобто просто виробляється менше благ ("менше товарів і послуг, за якими полюють гроші"). І останні виклики для нас більш актуальні.

Додамо фінальний пазл у картину. Що зараз роблять військові? Захищають не тільки всіх нас і нашу державність, а й підприємства та загалом можливості бізнесу працювати. У перекладі на суху мову фінансів — зменшують негативний вплив ворожих дій на фактори пропозиції. Отже, стримують потенційне зростання рівня цін.

І так, ми виходимо з припущення, що доплати в 30 тис. грн збільшують, а їх скасування для частини бійців — зменшують боєздатність армії. Про це вже написали в коментарях Цабалю. Про це ми писали два тижні тому. Нагадаю, що військові на ці доплати часто купували собі транспорт та амуніцію для фронту.

Поглиблено ця тема проаналізована в статті "Плюс 500 млрд грн на оборону. Що буде з зарплатами і доплатами військових". Там можна знайти відповіді й на інші згадані аргументи Цабаля. Про те, що Рада вже попіклувалася про військових на півтрильойна гривень (спойлер: не зовсім так, бо на доплатах таки економлять, а розширення видатків потрібне для інших цілей). І про те, що не потрібна зрівнялівка, умовно кажучи, служби на Херсонщині і на Франківщині (спойлер: так підніміть виплати тим, хто ближче до фронту — і всі будуть задоволені).

За кілька тижнів фундаментально нічого не змінилося. Корінь проблеми в тому, що НБУ не дозволяють більше емітувати додаткову гривню для покриття бюджетних видатків, хоча торік він це зробив на 400 млрд грн. От і доводиться Цабалю розмахувати калькулятором. Але це не щит. І нардепа досі поїдають на всіх публічних майданчиках.