"Якось пропетляємо". Вся енергетична політика України в одному кейсі
Минулого тижня системний оператор Укренерго не зробив планову виплату купону за зеленими облігаціями. Ця подія наштовхує на далекосяжні висновки щодо всієї галузевої політики
Причина зриву виплат не у відсутності коштів чи якійсь іншій "всепропальній зраді". Просто наприкінці серпня уряд вирішив призупинити обслуговування зобов'язань України за деякими кредитами та єврооблігаціями.
До цього списку потрапили й зобов´язання позиками компаній, які гарантувала держава.
Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни уряд став проводити переговори про реструктуризацію боргів — перенесення терміну виплат і, за можливості, зниження ставок обслуговування. Досягнувши успіху в таких перемовинах, Кабмін виставив вимогу компаніям, чиї борги гарантувала держава, щоб вони теж запустили процес реструктуризації у разі, якщо умови цих позик гірші, ніж умови за боргами держави після реструктуризації суверенних цінних паперів. Інакше кажучи, уряд заборонив таким компаніям виплачувати борг без проведення перемовин з кредиторами та реструктуризації.
І Укренерго почала цей процес переговорів. Але він не завершився до дати виплати купону за зеленими облігаціями. І склалася ситуація, яку всі активно обговорювали минулого тижня, намагаючись знайти чорного кота, в чорній кімнаті, хоча його там не було. Раніше чи пізніше системний оператор дійде згоди з кредиторами та зробить виплату. На оперативну обстановку в енергосистемі та проходження зими ця ситуація не матиме жодного впливу.
Ці зелені бонди, за якими мала бути здійснена виплата 9 листопада, — позика, яку Укренерго взяла в 2021 р., щоб частково погасити заборгованість, сформовану через особливості виплат зеленого тарифу виробникам відновлюваної електроенергії.
Отже, ситуація із цими зеленими облігаціями звертає до інших болючих аспектів нашої енергетики і енергетичної політики.
У 2020 р. уряд та частина виробників електроенергії з ВДЕ підписали меморандум. Він передбачав добровільне скорочення ставок зеленого тарифу. Інакше кажучи, "зелені" погоджувались на те, щоб отримувати менше в надії, що будуть отримувати хоча б це. Тоді ж було вирішено внести зміни в законодавство, які передбачали, що не лише НЕК "Укренерго" збиратиме кошти на виплату зеленого тарифу, але і й виплату 20% загального фонду тарифу напряму з бюджету. Поправка чітко говорила, що уряд розробляє проєкт бюджету, в якому закладена сума на оплату не менше 20% плану виробітку енергії з ВДЕ.
Отож уряд, парламентарі та інвестори підписали меморандум, вдарили по руках та розійшлися. Усіх почуто, проблему залагоджено, й ефективні менеджери щасливо йдуть вирішувати інші проблеми. Тільки от біда, що ті пресловуті 20%, які мали покриватись з бюджету, ніколи передбачені не були.
Якщо вдуматися, уряд підписує меморандум з виробниками ВДЕ, а згодом той самий уряд нехтує зобов’язанням закладати в бюджет зазначені 20%. Верховна Рада вносить змін в закон, які передбачають виплати 20% суми зеленого тарифу з бюджету, і та ж сама Верховна Рада погоджує проєкти бюджету, в яких ці відсотки не передбачені. Нехай Укренерго саме розбираються, разом з інвесторами…
Насправді, ці 20% ніхто й не збирався платити. Це було придумано, щоб якось протягнути погодження заниженого тарифу на передачу електроенергії, який отримує Укренерго. А що там буде далі, влада не дуже-то й переймалася.
Проблема в тому, що вся наша енергетична політика побудована на принципі "Зараз щось наприймаємо, а потім… пропетляємо". Це не поодинокий випадок, коли Укренерго брала позики, щоб розраховуватися із боргами, хоча самій компанії винні більше, ніж винна вона. Бо відрегулювати ринок так, щоб торгів не виникало, руки не доходять. Бо ж "якось пропетляємо"…
Цими днями на порядку денному чергове погодження тарифу на передачу електроенергії на наступний рік. І регулятор знову пропонує урізати обґрунтований тариф на 25%. Нічого нового. І байдуже, що закон каже покривати тарифом усі витрати Укренерго. Байдуже, бо ж якось та й пропетляємо?
