Від локальних знеструмлень до ядерної загрози. Які наслідки матиме підрив Каховської ГЕС для енергетики

Каховська ГЕС — найнижча на Дніпровському каскаді гідроелектростанцій із найменшою встановленою потужністю порівняно з іншими великими ГЕС України — 335 МВт.

Однак до початку повномасштабного вторгнення вона була важливим елементом енергосистеми, допомагаючи балансувати виробництво із відновлюваних джерел, яких достатньо багато у південних регіонах України (наприклад, лише у Запорізькій та Херсонській областях станом на початок вторгнення, розміщувалось 67% усіх потужностей вітроенергетики країни).

Утім, наслідки для енергосистеми та енергопостачання незрівнянно малі, якщо порівнювати із усіма іншими — гуманітарними, соціальним, екологічними та економічними.

Вплив на електропостачання

Підрив дамби та руйнування Каховської гідроелектростанції не має прямого, проте чинить опосередкований вплив на функціонування енергосистеми та енергозабезпечення споживачів у короткотерміновому періоді.

Каховська ГЕС опинилася в окупації із перших днів повномасштабного вторгнення. Протягом наступних місяців вона працювала не більш як на 30-40 % встановленої потужності. Водночас, з жовтня 2022 р. станція була відключена окупантами від української енергосистеми. Саме тому втрата цих потужностей не мала прямого впливу на роботу системи.

Проте руйнування ГЕС мало опосередкований вплив на роботу енергосистеми: щоб зменшити потоки води через зруйновану дамбу, задля зменшення підтоплень, Укргідроенерго була змушена змінити режим роботи інших гідроелектростанцій вище по руслу Дніпра, що означало скорочення виробітку електроенергії. Це могло бути особливим викликом, зважаючи на велику кількість генеруючих потужностей, виведених з ладу повітряними атаками ворога з осені минулого року. Однак уже 8 червня, виробництво гідроелектростанціями виявилось більшим на 30 %, аніж очікувалось. Станом на 12 червня, гідроелектростанції Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2 працювали з обмеженнями через зниження рівня води, а решта ГЕС Дніпровського каскаду працювали планово. Здебільшого енергосистема працювала стабільно, хоча й системний оператор двічі отримував аварійну допомогу від сусідніх країн.

Щодо енергопостачання, то опосередкований вплив полягає у підтопленні частини обладнання, передусім трансформаторів розподільних мереж, а також відключення електропостачання з безпекових мотивів у населених пунктах, де очікувалось підтоплення. Станом на 7 червня в Херсонській області було підтоплено 129 трансформаторних підстанцій, насосна станція Херсонської ТЕЦ, дві сонячні електростанції у Миколаївській області (близько 100 МВт встановленої потужності), а також домашні СЕС (близько 50 МВт).

Природно, що затоплення інфраструктури з розподілу електроенергії зумовило перерви в електропостачанні у навколишніх районах. Станом на 12 червня (понеділок) знеструмленими залишалися 22 населених пункти на Миколаївщині та деокупованій частині Херсонщини.

Потреба в Каховській ГЕС у майбутньому

Відновлення територій однозначно потребуватиме будівництва нових гідротехнічних споруд, а це підвищує доцільність будівництва нової ГЕС замість зруйнованої. Зважаючи, що Південь України є високоперспективним для подальшого розвитку відновлюваної енергетики, цей регіон потребуватиме додаткових маневрових потужностей для балансування енергосистеми. А тому будівництво нової ГЕС після звільнення територій є просто необхідним. Укргідроенерго вже повідомила про наміри збудувати нову ГЕС на місці зруйнованої, оцінюючи проект у $1 мдрд.

Посилення загроз для окупованої Запорізької АЕС

Руйнування Каховського водосховища "відрізає" джерело водопостачання для охолодження реакторів Запорізької АЕС. На станції є альтернативні джерела, які можуть бути використані для водозабезпечення процесів охолодження, особливо в умовах холодного зупину блоків. Проте найбільшою проблемою є те, що станція знаходиться в окупації і Україна не може контролювати дотримання технологічного процесу. Сам факт окупації станції є ключовою загрозою заходам, спрямованим на запобігання аварійним ситуаціям.

При цьому, швидше за все, російська влада буде використовувати загрозу ядерної катастрофи для міжнародного шантажу, просуваючи спроби скорочення міжнародної підтримки України в деокупації власних територій. 

Докладніше про наслідки підриву Каховської ГЕС читайте в аналітичному матеріалі Українського інститут майбутнього.