Війна проти всіх за абсолютну владу. Яку країну будує Зеленський

Попри те, що Зеленський виглядав дещо розгубленим, важко підбирав слова, плутано говорив – він був упевненішим у собі ніж будь-коли. І це те, чого багато хто просто не захоче помітити.

Отже, два роки Зеленський зустрів на заводі Антонова, де зараз є глобальна проблема – двоє людей, які можуть реально добудувати три літаки для українських ВПС, пішли з заводу, і зараз до кінця ніхто не розуміє, як побудувати ці літаки. Але це антураж. Перейдімо до змісту.

Перше, що потрібно сказати, Зеленський абсолютно щиро впевнений, що він будує країну з нуля. Він неодноразово це говорив під час своїх відповідей. Коли ми аналізуємо і будемо аналізувати дії Зеленського, ми маємо звернути увагу на головний лейтмотив конференції: "Я будую країну з нуля". До Зеленського, за його версією, нічого не було, потім він прийшов, розібрався, зрозумів, що потрібно робити, і зараз він упевнений у собі і буде втілювати в життя свої задуми. 

Аналіз головних посилів пресконференції, напевно, потрібно почати з теми, так званого, зовнішнього управління. Президент дуже артикульовано сказав, що ним ніхто керувати не зможе. Перекладаючи це на людську мову, він говорить, що звільнення Коболєва без додаткових консультацій було невипадковим і в подальшому, щодо всіх інших подібних кадрових і взагалі, найважливіших внутрішніх речей, він не збирається ні з ким консультуватися. І зараз найцікавішою буде гра навколо керівника САП: чи наважиться Зеленський призначити "непогодженого" антикорупційного прокурора, який буде основою всієї антикорупційної вертикалі країни. 

Другий за значенням посил: референдум по Донбасу. Що буде виноситися — незрозуміло, але це була явна заготовка, і заготовка перш за все для зовнішнього споживача. Пасаж Зеленського про заморозку конфлікту наводить на думку, що суть референдуму може звестися до закріплення чи не закріплення в Конституції мінських домовленостей щодо так званого особливого статусу. Хоча зараз усе це виглядає більше як такий собі посил світовим лідерам: ми готові вийти з "Мінська" шляхом референдуму. Це, правда, ставить в абсолютний глухий кут усіх, але на це, судячи з усього, і розраховують на Банковій. Що це: підняття ставок чи вишукана форма капітуляції (вихід із "Мінська" може потягнути розвал Нормандської четвірки при ще не створеній Кримській платформі) — поки говорити трохи зарано.

Окремо слід зупинитися на війні з олігархами. Закон, анонсований Зеленським, в усякому разі, виходячи з його слів, передбачає дві речі: масове переписування каналів і ЗМІ на третіх осіб з одного боку (між іншим, цікаво зрозуміти, чи регіональний телеканал Балоги чи Івахіва вважаються ЗМІ, які роблять їх олігархами чи ні і яка ступінь пов'язаності осіб буде допустима). Проте важливо, що зараз ми увійдемо в систему глобального перерозподілу ЗМІ і, очевидно, передачі їх у підконтрольні владі руки (в умовне управління, коли ЗМІ будуть, де-факто, фінансуватися тими самими олігархами, але в системі менеджменту з'являться "правильні" люди з "правильними" посилами). Другий аспект – почнеться вибіркова антимонопольна чистка з невеликими елементами чи точніше зачатками правил лобіювання. Або якщо говорити менш коректно – почнеться перерозподіл певних активів. Також слід сказати, що, виходячи, зі слів президента, Петрові Порошенку вже зараз потрібно шукати собі наступника. 

Щодо долі Віталія Кличка, то його оточення, де-факто, визнано корупціонерами і можна з великою долею імовірності говорити, що протягом найближчого часу продовжиться наїзд на оточення Кличка, з'являться якісь "красиві факти", а коли буде проведена інформатака і низка затримань, тоді Кличка можуть відправити у відставку (судячи з усього, це має статися в період літнього затишшя). Варто звернути увагу на пасаж Зеленського про те, що Кличко "неправильно поводиться". Перекладається це так: "Не починай мене атакувати, бо буде гірше. Тому просто змирися і очікуй свого заклання".

Один із найважливіших посилів Зеленського – це його переписка з Яною Дугарь, яку підозрюють у вбивстві Павла Шеремета. Це безумовний дзвіночок Арсену Авакову.

І нарешті є ще один момент – відсутність відповіді на питання вакцинації. Зеленський дуже хотів себе виправдати, але тут у нього просто немає аргументів.

У цілому, зараз можна чітко говорити, що Зеленський точно почав війну проти всіх. Він не розуміє до кінця, що в результаті цієї війни буде, але точно розуміє, що він воює за максимальну владу. А це значить, що правила гри в найближчі місяці будуть формуватися щодня і в ручному режимі. Виграти в цій грі він зможе тільки за наявності дуже швидких рішень (по суті, це має бути бліц-криг), високого рейтингу і відсутності опозиції. Правда, повірити в те, що олігархи зможуть об'єднатися зараз — просто неможливо. Тому він має певні шанси на перемогу.