Віддавати електрику за кордон, коли пів України без світла. Чому це не зрада
Останніми днями мережу накрила хвиля обурень з приводу "продажу" української електроенергії за кордон у жовтні-листопаді. Меседж простий, як ніж: поки українці сидять без світла хтось заробляє на найціннішому. Це неправда, хоча наша електрика й справді часом перетікає європейцям. Як це можливо?
У перший місяць російської агресії Україна достроково синхронізувалася з системою ENTSO-E, яка об’єднує європейських операторів систем передачі електроенергії з 35 країн. А вже з 30 червня — розпочала повноцінний експорт електрики, якої тоді генерувалося більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Зокрема, у серпні європейці (найбільше словаки та румуни) купили в нас 442 тис. МВт-год (на $73 млн), а у вересні — 418,5 тис МВт-год (на $150 млн).
На фоні дефіциту енергоресурсів у Європі наша країна мала ринкові перспективи і певну технічну можливість ще більше наростити експорт електрики. Однак всі плани зламала ворожа стратегія ракетних ударів по енергооб´єктах. Як оголосили в Міненерго, з 11 жовтня поставки електрики за кордон припинили "заради стабілізації власної енергосистеми".
Але нещодавно знайшлися блогери, які вирішили "викрити зраду", ще й мовою чисел. Виявляється, поки пів країни сидить без електрики внаслідок серії російських ударів, цей найцінніший ресурс… перетікає нашим сусідам. На підтвердження наводяться скріни з сайту ENTSO-E. Наприклад, 24 листопада, у день після найбільш руйнівних обстрілів, Україна віддавала Румунії десятки і сотні мегават щогодини:
Що тут не так? Це — перетоки, а не експорт.
Пошукачі зради, які не дуже розуміють специфіку сфери, фіксують фізичні обсяги електроенергії, що "перетнула" кордон, і, за аналогією до звичайних товарів, зараховують все це у експортні продажі. Але насправді про комерційні поставки не йдеться і у відповідній вкладці на сайті ENTSO-E самі нулі.
Отже, фейк легко спростувати. Але варто пояснити, чому так відбувається.
Енергетична система має бути збалансована: генерація дорівнює споживанню. В Україні цим опікується "Укренерго" і власне ENTSO-E, частиною якої ми нещодавно стали. У нормальному житті це рутинна практика: у системі є потужності (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС), які збільшують або зменшують видачу струму залежно від зміни попиту протягом доби (зазвичай споживання зростає вранці і ввечері). Надлишок електрики, що залишається, зливають за кордон через інтерконектори, тому що струм не "бачить" політичних кордонів, а українська енергосистема — частина європейської, яка також має балансуватися.
Отже, коли в умовах закриття комерційного експорту фіксуються фізичні перетоки в Румунію, Молдову, Словаччину, Угорщину чи Польщу, то це означає, що у відповідні дні і години в прикордонних регіонах України електрики в мережі більше, ніж є можливостей її спожити (буває й навпаки, коли "зайвий" для сусідів струм тече до нас). А різко зменшити генерацію при цьому неможливо або недоцільно, бо станції не зупиняються миттєво.
Хороше питання: чому в Україні десь буває надлишок електроенергії, коли мільйони людей сидять без світла? Справа в тому, що генерація і споживання злагоджено балансуються, коли правильно працює система розподілу. Але росіяни знищують підстанції, тому внутрішні поставки частково блокуються. У такій ситуації якісь райони знеструмлюються — з цим все зрозуміло. Але в інших — виникає надлишок генерації. Відомо, що після атаки 23 листопада навіть довелося екстрено зупиняти АЕС, які тимчасово не були спроможні видавати струм у мережу. Інший варіант балансування — зливати зайву електрику за кордон там, де це можливо. Так і виникають технологічні перетоки до сусідніх європейських країн, які фіксує ENTSO-E і беруть на озброєння українські пошукачі зради.