Від апокаліпсису до оптимізму. Чи будуть узимку відключення світла по 20 годин на добу?
На українців чекає складна зима. Але чи варто фокусуватися на найгіршому сценарії?
Сьогодні багато хто звернув увага на статтю, що вийшла в Politico. І навіть не так на саму статтю, як на заголовок, що описує зовсім неприємний сценарій: у разі морозів -10 градусів та виведення з ладу АЕС нас чекатимуть відключення світла до 20 годин на добу. Хтось напружився, а хтось навпаки втішився, що припас генератор та кілька каністр дизелю…
На цю зиму озвучувалися дуже багато сценаріїв. Починаючи від того, що відключень взагалі не буде (у разі відсутності обстрілів) до майже апокаліптичних, що світла не буде по 18—20 годин (якщо під атаку потрапить інфраструктура АЕС). Називалися й сценарії, що відключення триватимуть лише до 8 годин на добу (за умови серйозних обстрілів).
Я й сам говорив про те, що перебіг подій та атак може виявитися таким, що світла не буде по 18 годин, а в окремих районах воно й зовсім може зникнути. Але це песимістичний сценарій. Тому сьогодні я буду трохи оптимістом та заспокоюватиму.
Передусім дати якийсь один прогноз на цю зиму просто нереально. Адже ключовий чинник, який визначатиме наявність та масштаби графіків відключень, — це втрати від ворожих обстрілів. А це залежатиме від того, яку стратегію й тактику обстрілів обере ворог, та наскільки буде достатньо систем протиповітряної оборони у нас (а їх, як завжди, бракує).
Окрім цього, важливий чинник погоди. Минулого року температура опускалася нижче відмітки у -11 C лише одного разу. І взагалі зими в останні два десятиліття дуже помірні. Тому є шанс, що може пощастити й цьогоріч.
Не потрібно дивуватися активним зверненням західних ЗМІ до цієї теми. В середині жовтня, перед початком зими, західні журналісти природно повертаються до теми української енергетики і питання, як ми цю зиму пройдемо. Звичайно, підвищуються шанси побачити моторшні заголовки.
Проте, насправді, в наших інтересах, щоб західна аудиторія отримувала меседж про різні сценарії зими в Україні, зокрема й потенційно дуже складні. Адже це може стати додатковим аргументом для західного істеблішменту, щоб більше допомагати Україні, серед іншого — чинити тиск на російське керівництво, щоб запобігти, наприклад, обстрілам інфраструктури АЕС. Це також важливо для прискорення постачань систем ППО, які захищають не лише критичну інфраструктуру, але й цивільне населення.
Так у нас склалося, що найважча зима — завжди та, яка ось-ось настане. Треба розуміти, що просто не буде. Але це не означає, що наступить апокаліпсис і ми не доживемо до весни.
