Втричі більше, ніж в Україні. Про втрати СРСР за 105 днів "зимової війни" 1939-1940
Зараз в РФ значно менше гарматного м'яса, але значно більше техніки та озброєнь. Хоча принципи ведення війни в Росії, схоже, мало змінилися.
На 105-й день повномаштабного російського вторгнення загальні втрати російських військ в України загиблими за даними Генерального штабу ЗСУ становлять понад 31,5 тисячі військових. Декому ця цифра видається завищеною.
Хотів би нагадати про втрати радянської армії за 105 днів "зимової війни". Радянсько-фінська війна почалася вторгненням радянських військ у Фінляндію 30 листопада 1939 р. і завершилася підписанням мирного договору між СРСР та Фінляндією 12 березня 1940 р., згідно якого бойові дії припинялися о 12 годині дня 13 березня 1940 р., а Фінляндія втратила частину своєї території (зокрема міста Виборг, Сортавала, Кексгольм).
Отже, за неповними даними підсумкових донесень із частин та з’єднань на 15 березня 1940 р. загальні втрати радянських військ за 105 днів тієї війни становили 333 084 людини.
З числа тих, що пропали без вісті, частина опинилася в полоні. Після підписання мирного договору було повернуто з полону 5468 радянських військовослужбовців (в тому числі 301 командир, 787 молодших командирів та 4380 бійців), а добровільно залишилися у Фінляндії 99 осіб (з них 8 командирів). Решту 14043 особи вважають загиблими.
Є також дані про результати лікування поранених, контужених, обгорілих, обморожених та захворілих радянських військовослужбовців на 1 березня 1941 р. Із загальної кількості в 248 090 осіб:
повернуто в стрій — 172 203
звільнено зі зняттям із військового обліку та надано відпустки за хворобою — 46 925
померло від ран та хвороб в госпіталях — 15 921
знаходилися на лікуванні — 13 041.
Таким чином загальні безповоротні втрати особового складу радянських військ в радянсько-фінській війні становили:
Але й ці цифри не є остаточними. В 1949 – 1951 рр. Головне управління кадрів Міністерства оборони СРСР та Головний штаб Сухопутних військ СРСР склали іменні списки втрат військовослужбовців Червоної армії, що загинули, померли або пропали без вісті в радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. В них було внесені 126 875 бійців та командирів. Зокрема тут були враховані призовники 1939–1940 рр., зв’язок із якими обірвався в період радянсько-фінської війни. Після безуспішних пошуків через багато років їх віднесли до зниклих без вісті. Також сюди включені померлі від ран та хвороб прикордонники та інші військовослужбовці, що не входили до складу Червоної Армії. (Джерело: Россия и СССР в войнах ХХ века. Статистическое исследование / Г.Ф. Кривошеев (рук. авт. колл.) и др.. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – 608 с.)
За даними фінських істориків безповоротні втрати Фінляндії становили 26 662 військовослужбовці та 956 мирних громадян, що загинули під час бомбардувань. Ще 33 загиблих втратив Шведський добровольчий корпус, що воював на боці Фінляндії.
Чому тоді Радянський Союз втратив вдвічі або втричі більше, ніж сучасна Росія за 105 днів війни з Україною?
За понад 80 років, що пройшли з тих пір, технічний прогрес зробив великий крок вперед. Зараз в РФ значно менше гарматного м'яса, але значно більше техніки та озброєнь. Хоча принципи ведення війни в Росії, схоже, мало змінилися.