Українська практика проти швейцарської теорії. П'ять трендів майбутнього, які для нас уже збулися

"Багато хто замислюється, коли ж усе знову стане нормальним. Коротка відповідь: ніколи. Ніщо й ніколи не повернеться до "зламаного" відчуття нормальності, яке було до кризи, тому що пандемія коронавірусу знаменує собою фундаментальну точку перелому нашої глобальної траєкторії".

Це цитата з книги засновника World Economic Forum Клауса Шваба. Вона вийшла в липні 2020 року під назвою "COVID-19: The Great Reset". Клаус відомий своїми спробами переписати "нормальність", а WEF, на мою думку, є майданчиком, де найбільш багаті уряди і бізнеси світу домовляються, за яким планом вони житимуть наступного року. І цей план здається корисним для людства тільки на перший погляд. 

Час від часу через Форум дають зрозуміти, якими нам потрібно бути, щоб зберегти статус працевлаштованих, затребуваних і зручних для соціуму. Ще один ракурс сприйняття Форуму — гороскоп, що вже збувається. Ми можемо розглянути зміни, які нас очікують або вже настали. Які навички роботодавці назвали для World Economic Forum найголовнішими для 2025 року і як це пов’язано із майбутнім, яке для нас готують. 

Сподіваюся, що зможу принаймні трохи підтримати вас у буревії. Тим більше, що дещо з того, що світ буде набувати найближчими роками, ми, українці, примудрилися засвоїти у фоновому режимі. 

Динаміка топ навичок 2015-2025

Перше, на що варто звернути увагу — як змінювалися найбільш затребувані навички на світовому ринку праці з 2015 року. 

Топ десятку щоп’ять років виводить команда WEF, базуючись на опитуваннях найбільших роботодавців. Для зручності я зібрала їх у таблицю та виділила кольором повтори. 

З першого погляду на таблицю розуміємо: комплексне вирішення проблем, креативність і критичне мислення були затребуваними останні 10 років. Отже, проблеми у нас залишаться і нам треба креативно підходити до їхнього вирішення. Це просто.

Але 7 із 10 топ навичок 2025 року не просто нові — вони йдуть у комплексі з суміжними вміннями. Наполегливо згадуються аналіз, аналітичне мислення, логіка. І вже двічі згадане вирішення проблем та інструменти опанування стресу натякають, що майбутнє не видається світлим. 

Війна підкреслила, що з таблиці дарма зникли активне слухання, емоційний інтелект і когнітивна гнучкість. У нинішніх умовах вміння чути один одного, приходити до тями від новин, задач чи непередбачуваних ситуацій — чи не найперше, що необхідно. А далі — розкласти на молекули вихідні дані й почати взаємодіяти. 

Загалом же, зважаючи на те, як розвивається (чи деградує?) світ, нам знадобляться усі навички, викладені у третьому стовпчику. І ось чому. 

Диктатура терміновості

Диктатурою терміновості експерти WEF позначають одержимість швидкістю, яка охопила світ. Вона проявляється скрізь: ланцюги поставок, торгівля в один клік, швидкі побачення, фастфуд, скорочитання, перегляд відео на Х2 тощо.

Багато українців відчули на собі справжній тиск терміновості на початку великої війни. Треба було миттєво взяти найнеобхідніше, спланувати маршрут до бомбосховища чи безпечного регіону. Забезпечити себе предметами першої необхідності. Знайти в лічені години або бодай дні амуніцію для рідних і друзів, що стали на захист України. 

Заглядаємо за західний кордон — і отримуємо геть іншу картину. У Європі порівняно з Україною диктатура терміновості дає збій. Після переміщення туди багато хто відкрив для себе повільний банкінг, неквапливу доставку продуктів, обмежені години роботи магазинів та квести з документами. Розмірене європейське життя заточене на стабільність та завчасне планування. 

У терміновості є серйозний супротивник — безпека. Наприклад, у 2020 році видання Global Finance склало рейтинг найбезпечніших банків. У першій десятці — чотири німецькі банки, два нідерландські, французький, шведський, норвезький, швейцарський. Жодна із зазначених банківських систем не є швидкою. 

України немає в широкій географії наступних сорока банків. Банкінг, до якого ми звикли, має ціну. Відкриття та отримання карти за один день — трилер для країн, де дбають про репутацію, борються з відмиванням грошей та фішингом. 

Ці приклади показують: швидкість диктує свої правила. Водночас правила задають швидкість. 

На Заході банкінг, державні процедури і заходи безпеки — точки зростання, місця для змін. Радикальних, за критеріями старого світу, та помірних — для жителів країн, що розвиваються. Уже зараз українські розробники можуть проводити попередні інтерв’ю з колегами з європейських банків, шукати способи екологічно прискорити деякі процеси. Тим більше, коли є користувацький досвід. 

Що з навичок стане в нагоді?

Повертаємось — комплексне вирішення проблем, тобто орієнтування в ситуації та підбір оптимального рішення. Наприклад, планування, якого ми вимушено вчимося ледь не наново. Уже не вибіжиш у цілодобовий магазин задля нічного перекусу через комендантську годину. Паливний бак бажано тримати повним. А непередбачувані ракетні атаки та збої в енергосистемі натякають, що все необхідне має бути під рукою — заздалегідь. 

В умовах, коли нема коли належним чином подумати, необхідність комплексних рішень виглядає знущанням. Однак компенсується тим, що рішення можуть бути зліпленими на коліні — і це нормально. Нам потрібно розібратися із задачею в моменті, а потім будуть інші умови і нові вхідні. Але і про це бажано подумати на старті. 

Сюди ж додаємо аналіз та критичне мислення. Спершу розкладаємо задачу на частини, тверезо оцінюємо ресурси. Наступний крок — перескласти пазл по-новому, тобто перейти до креативності. На кшталт того, як облаштувати пологовий будинок у бомбосховищі або організувати дистанційний переїзд речей з однієї країни в іншу. Правда в тому, що креативність часто народжується у безвиході. 

Залежність усього від усього

Ковід, як би хто до нього не ставився, показав: навіть маленька подія природно та штучно здатна змінити життєвий устрій усієї планети. Війна росії проти України закріпила це розуміння. Її хвилі окочують світ: хтось прихищає переселенців, хтось має більше платити за енергоносії, а хтось помирає з голоду через блокування агресором наших портів. 

Подібних прикладів — повний підручник історії. Війни, політичні союзи та розпади, природні й техногенні катастрофи перетирали в пил долі людей і країн. Заднім числом наслідки тих подій здаються цілком логічними. 

Утім, думаючи, що легко уявляємо причинно-наслідкові зв’язки всього з усім, ми часто недооцінюємо масштаби. Ось, наприклад, мапа зв’язків екології, економіки, соціальних, політичних і технологічних факторів з книги Шваба.

Синій — економічні ризики, зелений — екологічні, жовтий — геополітичні, червоний — соціальні, фіолетовий — технологічні. Товстіша лінія — потужніший зв’язок. 

Автори книги кидають камінь у бік вузькопрофільних спеціалістів, які не передбачили кризу 2008 року й арабську весну 2011-го. Мовляв, їхня проблема — silo thinking, тобто бункерне мислення, коли проблема розглядається поза контекстом. Спеціалістам бракує масштабності мислення та бачення ширшої картини для того, щоб з’єднати багато різних точок. Зрештою, самі ж швейцарські експерти, як і багато інших, прогледіли повномасштабну війну в Україні. 

Що з навичок стане в нагоді?

Передусім — аналітичне та критичне мислення, щоб уберегти себе від надмірного спрощення реальності. 

Також — активне навчання, зокрема опанування різних навчальних стратегій. Тому що аби розібратися у світовому "вінегреті", треба мати уявлення про багато сфер. 

Сюди я додам і вміння вправлятися з технологіями, які пролізли в усі сфери нашого холістичного світу. Наприклад, якщо ви ще не дійшли до знайомства з No Code, не запланували вивчення хоча б базового програмування, варто про це подумати. Бо не факт, що ви матимете кошти та необхідність залучати команду розробників у свій проєкт. Багато корисних програм уже створені, треба знайти ті, що підходять вам, і навчитися з ними працювати. 

Хронічна складність

Складність є природним продовженням тотальної взаємозалежності. У глобальному світі кількість змінних зашкалює, що перетворює життя на суцільний біг із перешкодами. 

Складність можна приблизно виміряти трьома факторами: 

• кількість інформаційного вмісту або кількість компонентів у системі; 
• взаємопов’язаність — визначається як динаміка взаємної реакції між частинами інформації або компонентами; 
• нелінійність або наявність "переломних точок". 

Нелінійність є ключовою ознакою складності: зміна лише одного компонента системи може призвести до несподіваного та непропорційного ефекту в іншому місці. Складніша система — вища ймовірність збоїв, аварій, відхилень. Це робить її майже непридатною для прогнозування. Надто для вузькопрофільних спеціалістів.

З цим регулярно стикаються волонтери, які привозять із-за кордону обладнання, амуніцію, автівки, медикаменти. Повільна робота рядового митника = затримка захисного спорядження чи важливого обладнання = втрачене здоров’я підопічних бійців.  

Що з навичок стане в нагоді?

Тут знову згадуємо про комплексне вирішення проблем, аналітичне і критичне мислення та креативність. Тут доречно говорити про інноваційність та оригінальність. Вони — наступний рівень креативності, але потребують часу, фінансів та системної інтелектуальної роботи. Щоправда, це конфліктує з терміновістю. Але, як то кажуть, зробити неможливо, але вкрай необхідно. Один із виходів — розбивати роботу на етапи, під час яких експериментувати та набивати корисні гулі. Так колись було з двигуном внутрішнього згоряння, так у дуже стислих умовах будують вітчизняні безпілотники. 

Поляризація

Прогнозуючи розвиток світу на найближчі роки, швейцарські експерти наполягали на збільшенні когнітивної закритості. Йдеться про схильність людей ділити інформацію на чорну й білу, спрощувати, шукати теорії змови. Посеред збільшеної кількості фейкових новин і чуток зросте запит на людину чи людей, яким можна довіряти. 

В умовах стресу згуртованість — вдале рішення. Прихильність до того, хто поруч, стане міцнішою. Як результат — зростання патріотичних, націоналістичних настроїв, тривожних релігійних та етичних міркувань. Виходом із настільки напруженого стану буде пошук цапа-відбувайла. Інтенсивність пережитого болю прямо пропорційна злості, вилитої на обрану жертву. 

Прогнози повністю справдилися — війна від 2014 року не активувала критичне мислення. Люди ще й досі шукають простих пояснень, рішень, охоче сприймають посередньої якості фейки, схильні звинувачувати в усіх бідах когось одного. 

З одного боку, повномасштабне вторгнення росії згуртувало українців, патріотизувало і спровокувало діалоги про національну ідентичність. Тут і акції протесту під державними органами нових для нас країн, і збирання грошей на військове спорядження. 

З іншого, збільшилося бажання шукати об’єктів для хейту. Евакуювався — сидиш у ситій Європі, залишився — не дбаєш про дітей; ходиш на обід у заклад харчування — знущаєшся з тих, хто втратив домівки, не ходиш — не підтримуєш розвиток економіки. 

Що з навичок стане в нагоді?

Насамперед, звісно, критичне мислення та аналіз, які треба діставати з себе попри втому. Сюди ж я запишу право на деякий час відключити вхідний потік, якщо ви відчуваєте, що вже не можете належним чином його обробити. Бути активними в тих сферах, на які ви маєте вплив і вміти абстрагуватись від тих, на які впливу не маєте. Паралельно — розширювати ваші сфери впливу, щоб отримати доступ до більшої кількості ресурсів і безпеки. 

Також у таких умовах логічним виглядає запит на лідерство та соціальний вплив у списку найзатребуваніших умінь. Тобто, на здатність переконувати, впливати на інших, залучати до активностей. Для цього варто вчитися швидко й точно визначати, який співрозмовник перед вами. Використовувати ті аргументи, які призведуть до потрібного результату. Або навпаки — вбережуть від небажаного.

Як користуватися соціальним впливом — кожен вирішить для себе. Мені приємно, що українські лідери думок здебільшого конвертують довіру людей у допомогу захисникам України та вразливим верствам населення. А ті, хто збурює порожні срачі, потихеньку, але втрачають репутацію.

Стрес на сніданок, обід і вечерю

Наявність у десятці найзатребуваніших навичок толерантності до стресу та резильєнтності не на жарт напружила мене. Невже наступні кілька років рішення задач замість радості від власної професійної еволюції принесуть стрес та проблеми зі здоров’ям?

Тепер бачу, що саме так і сталося. Задачі, які принесла війна, дають мало простору для розслаблення чи радості. І все ж, здатність зберігати спокій, не переживаючи тотальної безпорадності та зневіри стають базовим налаштуванням кожного, хто рятував свою сім’ю. Так само, як і вміння розумово й емоційно впоратися з кризою і швидко повернутися до докризового стану. Бо зневіра й безпорадність точно не допоможуть на передовій, в обстрілюваному тилу або чужій країні. 

У що виллється таке ламання себе, як відобразиться на здоров’ї необхідність пересилити себе і йти вирішувати нові завдання — не знаю. Бачу велику кількість українців, які не мають змоги до ладу посумувати й відпочити навіть у періоди відносної тиші. 

Звісно, в такому напруженому стані легко піддатися маніпуляціям, повірити у фейки, стати швидкою здобиччю для шахраїв. Вони краще за швейцарських дослідників знають, що у моменти відчаю люди схильні до магічного мислення, релігійної та етичної тривожності. 

Що з навичок стане в нагоді?

Логічно, що нам знадобляться способи екологічного переживання стресу, тобто психологічна гнучкість, резильєнтність. 

Це відправляє нас і до попереднього розділу. Адже вміння швидше за інших прийти до тями і хоч мінімально притомно артикулювати своє бачення уже робить людину лідером спільноти. В умовах підвищеної складності та крихкості кожного елемента системи велика кількість людей прагне знайти відповідального "дорослого", якому можна довіряти, поруч з яким — своя зграя. 

Чим ми вже можемо себе підтримати

Усе, що я написала вище, — випробування для комфортних і передбачуваних країн. Для українця це може виглядати як звичайний робочий день, особливо після початку великої війни. 

Кожен, хто вимушено розібрався із законами чужої країни, може сміливо вписувати в резюме здатність комплексно вирішувати задачі та швидко опрацьовувати інформацію. Кожен, хто працює без електрики, зате з ракетами над головою, найкраще у світі опанував усі види стресостійкості та дизайну технологій. Українка з дітьми та старшими родичами далеко від дому стала креативним та інноваційним лідером, незалежно від власного бажання. 

Звісно, це не означає, що ми відновимося за один день, а світові роботодавці стануть у чергу за нашою експертизою. Скоріше повірю в необхідність спрощувати резюме, щоб не лякати ніжних європейців своїми освітами й масштабами реалізованих проектів. 

Ми всі так багато навичок майбутнього засвоїли у фоновому режимі. Сумніваюся, що люди зі спокійним сьогоденням готові їх оцінити. Проте певна, що за 2-3 роки вони хизуватимуться "інноваціями", поки ми планомірно приводитемемо до тями усіх чорних лебедів.