У майбутньої перемоги буде тисяча авторів
Рябошапка пробував виїхати з країни, або, якщо називати речі своїми іменами, пробував утекти.
Я довго думав, чи писати про таке, але з уроків Другої світової один з найважливіших — це Франція після звільнення. 100% колаборантів стали розповідати, що вони були членами опору. А політично виявилося, що цапом відбувайлом вирішили зробити засновника фірми Renault.
Коли ми переможемо, люди розділяться на тих, хто сьогодні щось робить, і тих, хто зараз ховається, але буде претендувати на управління грошима "плану Маршала".
Як це станеться? Відповідь, на жаль, дуже проста. Світ цинічний, і свій сукин син завжди залишається своїм сукиним сином.
Не хочу багато писати про великі тяготи керівника НАБУ Артема Ситника, який разом зі своєю правою рукою Калужанським під охороною свого спецназу сховалися у Львові і, як кажуть, міняє конспіративне (!!!!) житло пару разів на тиждень.
Думаю, всі вже чули про справу Пашинського і Тетяни Чорновол, які нібито вкрали ракети "Стугна" і передали їх в українські військові частини. І справа тут не стільки в слідчому, який веде цю справу, а в керівництві ДБР, яке, явно не маючи всієї повноти картини, запустило процеси, які точно не потрібні саме зараз.
Десятки активістів або повністю залягли на дно, або несуть повну ахінею про те, що вони підрахували, скільки грошей має йти на відновлення країни після війни (борці за гроші "плану Маршала" — вони такі, вони вже наперед знають, скільки грошей треба і куди вони мають піти).
Одним словом, весь цей пост не про те, що хтось хороший чи поганий. Він тільки про те, що в майбутньої перемоги буде тисяча авторів. І дуже хотілося б, щоб вже сьогодні ми всі розуміли: колаборанти і просто боягузи вже складають легенди, як вони допомагали підпіллю. Добре, що іх, насправді, відносно небагато.