Світліше не буде. Чому не варто покладатися на заяви про зменшення тривалості відключень
Українців попередили про збільшення дефіциту в енергосистемі й водночас про роботу зі скорочення тривалості відключень. Чому споживачам варто готуватися до гіршого?
Наприкінці минулого тижня керівник Оператора системи передачі електроенергії повідомив про погіршення ситуації із доступністю електропостачання у наступні кілька тижнів (орієнтовно до кінця липня): "Ситуація в українській енергосистемі буде набагато важчою, ніж сьогодні. З 11:00 до 23:00 графіки відключень будуть дещо більшими, ніж у решту часу доби".
Збільшення дефіциту цілком логічне, бо попит зростатиме через високі температури атмосферного повітря, а деякі атомні енергоблоки перебуватимуть у ремонтах. Взагалі не може бути жодних сумнівів у повідомленнях Оператора системи передачі, адже він володіє найповнішою інформацію про стан енергетичної системи країни, розробляє прогнози попиту та його покриття, готується до різних сценаріїв у енергосистемі. Тобто споживач має себе налаштувати щоб світла буде менше, а користуватися електрикою треба ощадніше.
Але, з іншого боку, в інформпросторі згодом з´явилося повідомлення від ще однієї офіційної особи, радника прем’єр-міністра Юрія Бойка. Він говорив про роботу над визначенням та затвердженням переліків споживачів з гарантованим електрозабезпеченням. Якщо слухати не надто уважно, то з цієї заяви у памʼяті може відкластися фраза, якою це повідомлення завершилося: такі дії "повинні призвести до збільшення кола споживачів, які охоплюються графіками стабілізаційних відключень, і водночас до зменшення тривалості таких відключень". Текст публікації в медіа із цією заявою закінчується нагадуванням про те, що ситуація у найближчі тижні буде складнішою.
По факту повідомлення радника прем’єра резонне, бо якщо зменшити перелік захищених споживачів (тих, кого не відключають), то обсяг доступного ліміту збільшиться й тривалість відключень дещо скоротиться. Але в нашому випадку з’являються додаткові чинники, як-от вищий дефіцит потужностей внаслідок виходу блоків у ремонт, а також ймовірне зростання споживання через очікуване потепління. І в сухому залишку покращення найближчими тижнями ми на побачимо.
У читача чи "уважного глядача телевізора" миттєво виникне дисонанс: стане простіше чи складніше? Звичайно, що людина хоче вірити в краще, а тому буде переконаною, що стане простіше. Але по факту, скоріш за все, ситуація в наступні тижні червня-липня насправді стане складнішою, ніж було минулого тижня. А цей читач чи глядач вважатиме, що йому сказали неправду…
На цьому знову повертаємося до проблем комунікації про стан енергетики. Представники окремих компаній, оглядачі та аналітики, деякі посадовці намагаються постійно роз’яснювати ситуацію, давати поради як бути. Але системної комунікаційної кампанії, на жаль, немає. Відповідно, у нас буде більше передумов для фейків і міфів про ситуацію в енергетиці.
Минулої зими аналітики очікували обстрілів та проблем в енергосистемі. Багато хто із пересічних громадян згодом казав: "Ви нас просто без діла лякали, а все було добре". Але гірше, якщо виявиться навпаки: коли офіційні повідомлення запевнюватимуть усіх, що все буде добре, а натомість реальність виявиться сумнішою, ніж очікування. Згодом може початися шквал і ґвалт: "Нам казали, що все буде добре!". І, може, я вже набив оскомину розмовами про те, що росіяни уважно моніторять ситуацію в енергетиці й відповідні суспільні настрої, але якщо зростатиме невдоволення у суспільстві, то це неодмінно буде використовуватися ворогом для інформаційно-психологічних операцій.