Зберігайте спокій. Чому не слід обурюватись через слова президента Молдови
Молдова не може приєднатися до санкцій проти Росії, але це не робить її ворогом України
Трошки думок щодо Молдови.
Заява Майї Санду щодо того, що Молдова не буде впроваджувати санкції проти Росії, здійняла хвилю обурення. Деякі гарячі голови пропонують вдарити по Придністров'ю і навіть забрати його в Молдови. Пройдуся по пунктах.
1. Розумію обурення, але виникає цілком логічне питання — чого ви очікуєте від Молдови? Яких санкцій? Якщо ви очікуєте, що Кишинів скористається нагодою і спробує вирішити придністровську проблему, то розчарую — цього не буде. Для цього у Молдови нема ані сил, ні бажання. Ефективність санкцій, впроваджених Молдовою, буде дорівнювати нулю, тоді як у самій Молдові це призведе до суттєвого погіршення економічної ситуації і (під загрозою щонайменше постачання газу та електроенергії), відповідно, до зростання активності проросійських сил. А цього нам не треба. Я вже не раз писав, що виборець Санду і її партії неоднорідний. Я бачив у ФБ сторінку дами, яка активно агітувала проти Додона, а зараз активно розвінчує "українських нацистів". Хоча значна частина підтримує Україну і українців морально, інформаційно або допомагаючи біженцям. Неодноразово говорив і ще раз повторю — не можна міряти ситуацію Молдови за українськими лекалами.
В цьому контексті скажу одне — для України перебування при владі Санду та її партії зараз у стратегічному плані все ж краще, ніж перебування при владі тамошніх соціалістів, які відверто підтримують агресію Росії.
2. Гарячим головам, які говорять про удар по Придністров'ю слід розуміти наступне. Це можливо лише у випадку агресії з боку російського контингенту та/або незаконних збройних формувань Придністров'я. Це не тільки моя думка, це ще й точка зору міжнародного права. У протилежному випадку — це удар по території суверенної держави Молдова, яка, наскільки мені відомо, поки що про це не просила. Бо Придністровський регіон є частиною Республіки Молдова. І що найцікавіше, значна частина військовослужбовців т.зв. "армії Придністров'я" має молдавське громадянство.
Бажання приєднати Придністров'я взагалі не обговорюється. Ви що, росіяни, щоб у інших, тим більше, слабших, землі відбирати? Чи може ви хочете приєднати до себе цей гнійник із кондово совковим населенням? Ви що, ніколи у Придністров'ї не бували, ніколи не спілкувалися із тамошнім населенням?
3. Щодо можливого нападу з боку Придністров'я писав і думки не зміню. Як самостійний крок він може призвести лише до поразки російського контингенту і НЗФ Придністров'я. Він доцільний лише як елемент комбінованого наступу з суші та моря. Зараз Придністров'я грає традиційну роль скалки в дупі — не смертельно, але сісти складно, тобто відволікає увагу. Придністровська верхівка, яка належить до холдингу "Шериф", взагалі воліла б зберегти status quo контрабандної "сірої діри". Тим більше, що, наскільки відомо, підірвано залізничний міст на українсько-молдовському кордоні, тож наступ з боку Тирасполя, де зосереджене основне угруповання, — це або форсування Кучурганського водосховища, або через автомобільний перехід Кучурган-Первомайськ — тобто, знову ж через міст.
На завершення — я розумію, що моя думка не всім сподобається, але вона базується на певному досвіді та знаннях. Я, звісно, можу і помилятися, та з огляду на зазначені умови пропоную дивитись на ситуацію без зайвих емоцій. Прибережіть свій гнів для росіян.
