Ще з десяток років тому ми дивилися фантастичні фільми про штучний інтелект і думали, що це щось далеке й нереальне. А тепер він уже всюди: радить, які серіали подивитися, аналізує величезні обсяги даних і навіть допомагає на фронті. Ми звикли до нього настільки, що іноді не помічаємо, як сильно він змінив наші звички.
За даними МВФ, ШІ вплине на роботу щонайменше 40% працівників у світі, а в розвинених країнах цей показник сягне 60%. Але якщо він зробить помилку, хто візьме відповідальність – машина чи людина? У цій колонці ми розберемо, як ШІ змінює військову сферу, юриспруденцію та HR в Україні, де він допомагає, а де створює нові виклики, і що ми можемо зробити, щоб залишатися на крок попереду.
ШІ на війні: швидкість, точність і приховані ризики
Війна змусила Україну прискорити впровадження технологій, і ШІ став незамінним інструментом. Наприклад, платформа Avengers від Міноборони щотижня аналізує відео з дронів і виявляє до 12 тисяч одиниць ворожих об'єктів — від танків до складів. Ці дані передаються в систему DELTA, яка формує для військових чітку картину поля бою. Оператор дрону може пропустити щось через втому чи стрес, а ШІ працює безперервно й миттєво. І, наприклад, здатен розпізнати замаскований об’єкт там, де око б не впоралося.
Але є й підводні камені. У США штучний інтелект одного разу визначив цивільний будинок за військову ціль — помилка, яка в наших реаліях неприпустима. Дані, на яких працює ШІ, також вразливі: хакери можуть їх перехопити чи підмінити. І не варто забувати про загрозу дезінформації. За даними NewsGuard, російська мережа "Правда" у 2024 році опублікувала 3,6 мільйона пропагандистських статей, наповнених кремлівською брехнею — від вигадок про "біолабораторії" до звинувачень України в усіх гріхах. Якщо ШІ навчатиметься на таких даних, він видаватиме викривлені висновки, що може вплинути на рішення командирів. Тож ШІ у війні — це про швидкість і точність, але без людського контролю він може стати небезпечним.
ШІ у юриспруденції: помічник для юристів чи джерело помилок?
Ще навчаючись в інституті, ми, молоді спеціалісти, мріяли, що всю пошукову роботу за людину – юриста чи адвоката – виконуватиме програма. На той час уже були сайти з базами судових рішень, нормативних актів та кодексів, де можна було відстежувати зміни в документах. Але хотілося більшого – аналізатора даних, який міг би перевіряти відповідність законів та відстежувати суперечності.
З часом це бажання тільки посилилося. Адже війна внесла у правову систему України безліч нововведень: за три роки змінилось стільки правових норм, що навіть досвідчені юристи можуть заплутатися. Юристам складно встежити за всіма нововведеннями, і тут дуже хотілося б чарівної ШІ-пігулки.
І над таким вже працюють. Так у США та Європі штучний інтелект застосовують для прогнозування судових рішень. Наприклад, дослідники з UCL разом із колегами з університетів Пенсильванії та Шеффілда створили алгоритм, який із точністю до 79% передбачає рішення Європейського суду з прав людини. Тож адвокати можуть аналізувати справи та оцінювати їхні перспективи ще до судового розгляду.
В Україні також є прогрес: сервіс Contractum, наприклад, аналізує угоди, знаходить ризики, правові суперечності чи навіть сумнівні пункти, які можуть порушувати закон.
Ці інструменти не замінюють людину, але значно прискорюють роботу та зменшують ймовірність помилок. Адже ШІ — не панацея. Він бачить лише букву закону, а не його дух чи контекст. Наприклад, складні справи, де потрібне розуміння людських обставин — скажімо, спори про опіку в умовах війни, — ШІ не потягне без юриста. До того ж, тут також є ризик дезінформації: якщо ШІ навчений на таких джерелах, як згадана вище "Правда", його висновки можуть бути хибними. Уявімо, якби алгоритм порадив судді відхилити позов через "докази" з пропагандистських сайтів. То ж без людського нагляду ШІ в юриспруденції — це швидкість, але з потенційними помилками.
ШІ у кадровому діловодстві: оптимізатор процесів та генератор курйозів
HR-сфера в Україні — це постійні дискусії: на форумах і в телеграм-групах фахівці сперечаються, як правильно оформити документи, щоб уникнути штрафів, особливо коли норми змінюються швидше, ніж встигаєш їх вивчити. Не дивно, що штучний інтелект дедалі активніше проникає в кадрове діловодство, обіцяючи спростити життя.
ШІ уже змінює підхід до підбору кадрів. Візьмімо приклад Amazon: вони створили алгоритм, який мав аналізувати резюме й знаходити найкращих кандидатів. Звучало ідеально, поки не з’ясувалося, що він віддає перевагу чоловікам. Бо навчався на старих даних, де на найвищих посадах переважали саме вони. Це показує, як ШІ може ненавмисно копіювати людські упередження, навіть якщо ми хочемо їх позбутися.
Та ШІ не лише відбирає, а й радить. Google запустив Career Dreamer — інструмент, який бере досвід користувача, розкладає його по поличках і підказує: ось тут треба додати навичку, а тут – подумати про таку вакансію. Зручно для тих, хто планує кар’єру, але є сумніви: чи здатен алгоритм врахувати, що кожна людина — це не просто набір даних, а унікальна історія? Чи не почне він усіх підганяти під один стандарт?
ШІ справді прискорює процеси: сортування резюме, прогнозування, хто краще впишеться в команду, автоматизацію рутини на кшталт заповнення форм. Але іноді його рішення дивують. Наприклад, був випадок, коли алгоритм відхилив кандидата через хобі — вважав, що воно не вписується в корпоративну культуру. Або інший кейс: людину звільнили після відеоінтерв’ю, бо ШІ проаналізував її міміку й тон голосу й вирішив, що вона не підходить. Сам кандидат навіть не здогадувався, що його так оцінюють. І такі ситуації викликають не лише здивування, а й запитання, хто тут головний — машина чи людина.
Трапляються і кумедні моменти з кандидатами. На онлайн-співбесідах дехто встигає вписати запитання рекрутера в ChatGPT і зачитати відповідь. Буває, людина озвучує все підряд, навіть "Ось структурована відповідь на запитання HR", або забуває закрити вкладку з чатом — і це видно у відображенні екрана. Такі курйози показують, що ШІ уже вплетений у процес найму. Але водночас і змушують сумніватися, що ми бачимо – реальні навички чи просто добре підготовлений сценарій.
ШІ може багато: аналізувати резюме, прогнозувати успішність, брати на себе рутину. Але без людського ока він часто спотикається. Алгоритми погано розуміють контекст і легко переймають старі шаблони — ті ж упередження, які ми самі колись створили. Тож без фахівця, який перевірить і скоригує, ШІ в HR — це, як і в юриспруденції, швидкість з ризиком помилок. Як HR спеціалістка, я бачу в ньому потенціал, але тримаю все під контролем..
Правила гри: як тримати ШІ під контролем
ШІ — це сила, але відсутність чітких правил може призвести до хаосу, коли кожен трактуватиме використання цього інструменту на власний розсуд. В Україні закону про нього немає, хоча він уже працює на повну — від фронту до офісів. Це створює певний вакуум: технології впроваджуються, але правових рамок для їх використання немає. Важливо розробити чіткі правила, що визначатимуть допустимі сфери застосування, відповідальність за помилки алгоритмів та захист прав людини.
Ще один ризиковий аспект — відкриті моделі ШІ, які вчаться на всьому, що є в мережі, можуть випадково втягнути чутливі дані: військові плани, фінансові звіти чи конфіденційні дані про працівників. Особливо це критично для державного сектору, оборони та фінансів – якщо такі дані потраплять "не в ті руки", наслідки можуть бути незворотними. У США й Європі вже обмежують такі моделі в оборонній сфері.
В Україні Мінцифра у 2024 році показала Дорожню карту розвитку ШІ, яка має допомогти компаніям адаптуватися до майбутнього законодавства. Але крім неї потрібні і чіткі закони: хто відповідає за помилки? Як захистити дані? Без цього ШІ може стати інструментом не лише прогресу, а й хаосу.
Що далі
ШІ змінює світ — хочемо ми цього чи ні. Він рятує життя на фронті, прискорює суди, полегшує підбір кадрів. Але він же може бути причиною витоку даних, повторювати пропаганду чи видавати упереджені рішення. Як HR-фахівчиня, юрист чи просто людина, я бачу в ньому величезний потенціал, але лише з людським контролем. Почніть із малого: спробуйте ШІ у своїй роботі, розберіться, як він думає. І не бійтеся його коригувати. Без нас він — просто технологія, яка може звернути не туди. Якщо ми не візьмемо кермо в руки, ШІ сам писатиме правила — і не факт, що нам вони сподобаються.
Тому питання не в тому, замінить ШІ людину чи ні – питання в тому, чи встигнемо ми адаптуватися і навчитися використовувати його на свою користь.
