Російські війська в Казахстані. Чому нам не слід чекати на передишку
Російські війська, які 6 січня увійшли до Казахстану в складі миротворчого контингенту ОДКБ, не дають підстав Україні чекати на передишку
1. Зараз домінуючими стали конспірологічні теорії, де домінантою є те, що багатий казах не міг піти на бунт через підняття ціна на газ із 3 грн до 7грн, а значить, це хтось спровокував. І тут є аж три конспірологічні версії про ініціаторів і організаторів бунтів: російська — про Захід, наша (і не тільки) — про Москву, яка вирішила замінити Назарбаєва на когось іншого, і зовсім божевільна — про Китай. Ну і, як ви самі розумієте, на маргінесі йдуть новини про те, що протестами управляють українці. Всі ці версії, звичайно, цікаві, і як всяка конспірологія, будуть мати великі фактологічні бази. Проте, поки виглядає так, що ніякого центру координації не було. Звичайно, можна припустити, що умовна РФ відразу дала задачу зробити повстання в 20-30 точках, але поки це виглядає як фантастика. По-перше, нікому в РФ це не потрібно і, по-друге, ми би бачили вже зараз якісь спроби вимог чи спроби вести переговори, або, навпаки, крики про те, що нас використали і залишили тут помирати. Нічого подібного тут нема, крім дивного і ніким не артикульованого документу про солідарність із Україною.
2. Головні радикальні події відбулися в Алмати, на всіх відео ми чуємо тільки казахську мову, але навіть тут ми не бачимо організації як такої — є певні групи людей, які то об’єднуються, то далі йдуть кудись, спорадично займаючись мародерством (згадайте, між іншим, жовті жилети у Франції). В цілому ми можемо (виходячи з тих даних, які є зараз) говорити, що не було ніяких організованих кимось груп. Є маса відносно бідних, переважно молодих людей, які живуть на колишніх самозахоплених землях навколо Алмати (років десять тому це називалося пояс шахіда, між іншим). Їхня організованість почалася з протистоянь із владою, яка спочатку робила певні рейди на їхні самозахвати, а потім вирішила ці поселення легалізувати. Це — типовий локальний бунт проти бідності й незмінності правил гри. Розмови про те, що три дні були мирні протести, а потім з‘явилися радикали — це від повного нерозуміння процесів. Відсутність лідерів та ідеологіі і можливість робити все за практичної бездіяльності силовиків плюс відчуття безкарності — ось і причина появи агресії.
3. Нічого би цього не було, якби в Алмати й низці інших регіонів поліція не розступилася і перестала виконувати обов‘язки. Це ключовий момент, який показав неймовірну слабкість влади.
4. Щодо президента Токаєва, який згідно з однією з конспірологічних теорій усе це сам спроєктував, аби прибрати Назарбаєва, то ще тиждень тому він, навіть маючи, за деякими неперевіреними, але популярними даними, напружені стосунки з Назарбаєвим, не думав ні про що подібне. Та й сама версія, що президент дозволяє по всій краіні робити бунти, щоби потім їх придушити й стати єдиним лідером, не витримує жодної критики.
5. Ще тиждень тому, можна не сумніватися, що Токаєв навіть теоретично не міг подумати про такий розвиток подій. Офіційне усунення низки людей Назарбаєва з керівних посад, включно з посадою прем‘єра, було лише спробою виграти час. Як мінімум тому, що про головних гаманців і за сумісництвом зятів експрезидента ні слова не було сказано. Їхні позиції в казахському нафтогазовому секторі ніхто не обговорював узагалі.
6. Як далі будуть розвиватися події, багато в чому залежить від того, чи готовий буде Токаєв стати самостійною фігурою. Поки він не зміг опанувати силовиків і змушений відступити з заявою до ОДКБ. Тепер йому потрібно проводити зачистку, брати під контроль усю повноту влади і проводити вибори. І чи готовий він стати новим лідером на таких виборах, поки велике питання. Щодо самого Назарбаєва, то його життю та життю його близьких поки нічого не загрожує. Щодо бізнес впливів, то вони, очевидно, будуть зменшені. Питання, наскільки, залежить від того, хто стане реальним керівником РК і яку модель він будуватиме.
7. На сьогодні у РФ немає сил, аби повторювати захоплення Угорщини чи Чехословаччини. Росіянам потрібно в найкоротший термін застабілізувати ситуацію з мінімальними втратами. Російський нафтогазовий бізнес планомірно витісняє американців із 2020 року і до 2025 року через механізми митного союзу, мають бути створені всі передумови для більш активного втягування Казахстану в єдину країну з РФ і Білоруссю. Тому в планах Кремля нинішня ситуація виглядає як певний фальстарт. Тому головна задача — в найкоротший термін застабілізувати ситуацію і провести вибори на своїх умовах. Задача дуже складна, але в цілому реалістична.
8. Щодо ситуації в Кремлі, то нинішня історія практично ставить хрест на транзиті влади в РФ до фізичної смерті Путіна.
9. Ситуація в Казахстані теоретично може дати нам, Україні, невеликий проміжок часу на більш активну підготовку до агресії. Хоча я би не переоцінював цей часовий лаг — він мінімальний, зважаючи на все вищесказане і відсутність активної політики Заходу в казахській ситуації.
