Рейтинги Зеленського. Про що не говорять політологи

Отже, давайте почнемо з цифр. На днях буде, як на мене, найточніша соціологія від Ukrainian Institute for the Future Українського інституту майбутнього (це не телефонне опитування, як робив КМІС і не на паперових носіях, як робить центр Разумкова, а 2400 респондентів face to face), але вже зараз ми можемо говорити про певні тенденції. А вони наступні: в лютому цього року рейтинг Зеленського був мінімальним за весь період його правління — 23%, потім були рішення РНБО і в серпні рейтинг Президента досягнув пікових 32%. Зараз, судячи з усього, він опустився до своїх весняних цифр у 25-27%. І тому поки ми можемо говорити про те, що ядерний електорат Зеленського залишається йому вірним (про особливості цього електорату, я писав раніше більш докладно, але хочу ще раз наголосити: це люди з доволі низькими соціальними зв‘язками, які завдяки Зеленському несподівано опинилися на перших ролях: вони змогли "зробити" старих політиків і продовжували їх "робити" в тому числі й завдяки рішенням РНБО. І за це вони глибоко вдячні Зеленському).

Тому, коли експерти говорять, що Зеленський обвалився — це не зовсім коректно. Обвалом для нього стане пониження рейтингу нижче 22-23%. Це означатиме, що його ядерний електорат починає в ньому розчаровуватися.

А тепер давайте розглянемо, що відбувається в нашій політиці, щоб краще розуміти політичні тенденції.

1. Протягом останніх двох років і, особливо, після початку новітньої роботи РНБО, комунікація з суспільством відбувалася за наступною схемою. З‘являвся скандал, команда Зе продукувала контрскандал і очолювала хайп навколо контрскандалу. Але починаючи з вересня, команда президента перестала продукувати контрскандали. І це не можуть не помітити виборці: скандал не перекривається нічим, а осідає в головах людей, не витісняючись нічим іншим (класичний приклад — абсолютно недолуга кампанія по звільненню Разумкова, яка дозволила йому набрати кілька відсотків політичного рейтингу).

2. Банкова не зайняла жодної позиції в питаннях вакцинації. А у нас суспільство розколоте навпіл: 49% хоче вакцинуватися і 51% категорично проти (дані Українського інституту майбутнього). У зв’язку з тим, що цей розкол є доволі агресивним, виходить ситуація, коли й одні та другі починають звинувачувати владу. Вакцинатори за відсутність чіткої позиції, а антивакцинатори за те, що влада підіграє провакцинаторам. І це також має відбитися на рейтингах.

3. Страх перед майбутнім стає домінантною емоцією в суспільстві, де немає чітких відповідей на дуже болючі питання: ціни, електроенергія, газ, кисень і т.д. Команда Президента упустила той момент, коли треба було заспокоювати суспільство. Зараз, воно, просто так, без зміни облич, не повірить в те, що все буде добре.

4. Офшорний скандал навряд чи особливо вплинув на рейтинг Зеленського, але він зробив тріщинку в броні його виборця, який, чи не вперше за два роки, міг задуматися над наступним питанням: "А може Зеленський такий самий, як і всі інші?"

5. Окремо варто зупинитися на зміні тональності каналів Ахметова, які по суті, перейшли в опозицію до чинної влади. Про причини такого розвороту потрібно говорити окремо, але тепер опозиційними до влади є Прямий, Еспресо, НАШ та Украіна-24. Сумарно вони мають рейтинги вищі ніж раніше мали медведчуківські канали й вони "забезпечують" антивладним контентом кілька мільйонів активних виборців.

А тепер перейдемо до нових облич, які нам пропонує влада. Зараз для Зеленського було б дуже важливо перезавантажити весь Кабмін, який явно не справляється з жодним із серйозних викликів, які тривожать українців. І таке перезавантаження, вкупі з рядом простих, але важливих рішень, пов‘язаних з ціною на газ і збільшенням числа субсидіантів, дало б Президентові кількамісячний люфт. Натомість, при всій повазі до частини нових міністрів, в цілому все виглядає так, що змінюються маловідомі для широкого загалу люди на таких само маловідомих людей, які відповідатимуть за речі, в цілому, не дуже цікаві суспільству саме зараз. Суспільство точно чекало перезавантаження в енергетиці чи соціальній політиці. І напевне, єдине справді нагальне звільнення — це заміна бездарного міністра оборони Тарана.

Підсумовуючи, варто зазначити ще один момент: уряд зараз знову хоче подати програму дій на затвердження в раду. Але якщо це станеться, рейтинг Зеленського буде падати швидше, адже суспільству будуть пропонувати заморозити нинішній статус кво, коли маловідомі люди не дають жодних відповідей на життєво важливі питання й отримують імунітет від звільнення ще на рік.

Хоч би що там було, поки виглядає так, що Президент відстає на крок і ніяк не може намацати твердий ґрунт від якого він міг би відштовхнутися.