Реформування в умовах війни. Чим унікальний досвід української митниці

Початок війни: робота під обстрілами

З початком повномасштабного вторгнення РФ президент та уряд визначили головні завдання: зберегти керованість і безперебійну роботу Держмитслужби, а також подбати про життя працівників. Розпочалась евакуація співробітників з північних та східних областей України — деякі митники ризикували життям та вивозили сервери, документи, особові справи, аби не дісталося ворогам.

З початку повномасштабного вторгнення 500 митників (приблизно 5% від загальної кількості працівників), добровільно приєдналися до Сил Оборони України. Деякі з них загинули, отримали поранення, зникли безвісти або потрапили в полон. 

Держмитслужба перейшла на цілодобовий режим роботи, на Півдні та Заході країни було призначено додатковий персонал, включаючи тих, хто евакуювався з тимчасово окупованих регіонів України та зон бойових дій. Водночас були мінімізовані фізичні процедури митного контролю та значно зменшено час, необхідний для митного оформлення.

Складовою частиною воєнних дій стала географічна обмеженість торгівлі України. Північний напрямок був перекритий Білоруссю, а східний – Росією. Крім того, остання заблокувала всі морські порти України, чим позбавила можливості використовувати південний напрямок (через Чорне та Азовське моря) для зовнішньої торгівлі України. Як наслідок, суттєво збільшилися транспортні потоки через пункти пропуску на ділянці державного кордону України з країнами-членами ЄС та Республікою Молдова. Митниця стала стикатися з викликами у сфері логістики.

Через війну довелось перенаправляти рух вантажів із морських портів півдня України на кордон із країнами Європейського Союзу за допомогою залізниці, але її можливості є обмеженими. Як і можливості інфраструктури автомобільних пунктів пропуску на кордонах з країнами ЄС, спроектованої для нормального функціонування в мирний період.

Виклики та перешкоди

Головним викликом стало пришвидшення виїзду біженців з України. Було забезпечено швидку роботу пунктів пропуску у цілодобовому режимі, збільшено кількість пішохідних коридорів (виділення смуг руху для пішоходів), щоб уникнути черг на кордоні. Пропуск здійснювався за спрощеною системою.

Війна в Україні викликала найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни. Основні потоки біженців були спрямовані до країн ЄС. За оцінками експертів ООН, станом на жовтень цього року у Європі зареєстровано майже 6 млн українських біженців.

Наступним кроком стало врегулювання ввезення найбільш необхідних для життєзабезпечення та оборони країни товарів. 

Так, рішення Уряду забезпечило спрощений порядок ввезення гуманітарної допомоги: товари визнавалися гумдопомогою за декларативним принципом, митний контроль було зведено до мінімуму. З’явилась можливість декларування гуманітарної допомоги в електронній формі. Було спрощено ввезення товарів подвійного та військового призначення, зокрема: радіостанцій, біноклів, монокулярів, коліматорних та оптичних прицілів, тепловізорів, приладів нічного бачення. Окрім цього, повністю звільнено від експортного контролю каски та бронежилети. Спрощено пропуск через митний кордон паливно-мастильних матеріалів, безпілотників — БПЛА та їх частин

Війна з Росією призвела до продовольчої та паливної криз. Україна та світ стикнулися з загрозою глобального голоду без експорту українського зерна до країн Азії, Європи та Африки. Запрацювала "Зернова ініціатива", однак односторонній вихід Росії в липні 2023 з цієї угоди призвів до нових складнощів в роботі митниці. Країна-агресор розпочала майже щоденні ракетні атаки та удари дронами-камікадзе на українські порти, через що страждає інфраструктура Чорноморських портів та портів Дунайського кластера. Попри це митниця продовжує виконувати свої обов'язки в Одеській області в повному обсязі.

З настанням холодів минулого року росіяни розпочали атаки на енергосистеми України, що призвело до блекаутів по всій країні та викликало енергетичну кризу. Задля вирішення цієї ситуації було вжито чимало заходів, зокрема, звільнено від сплати ПДВ та ввізного мита товари на зразок генераторів, акумуляторів, їхніх запчастин та комплектуючих, а також обладнання для супутникового інтернету.

Однак найбільші проблеми виникли через руйнування звичних торгових ланцюгів. Аби підтримати українську економіку, низка країн (Велика Британія, Європейський Союз, Канада та Сполучені Штати Америки) ухвалила рішення про скасування ввізних мит щодо української продукції.

Важливим кроком стало і створення тарифних пільг для українських товарів, які включають в себе звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита та встановлення тарифних квот.

Зі свого боку український уряд теж вжив незвичні для мирного часу податкові заходи: було знижено ставки податків, збільшено обсяги пільгового імпорту. Парламент прийняв ряд законів, які лібералізували оподаткування окремих операцій із ввезення товарів на митну територію України. Уряд дозволив відстрочення сплати митних платежів під час ввезення окремих товарів для спрощення процедур митного оформлення товарів, спростив процедуру звільнення від оподаткування ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів.

Водночас такі заходи суттєво вплинули на один із ключових аспектів діяльності Держмитслужби — адміністрування митних платежів. В 2022 році митна служба забезпечила виконання індикативного показника надходжень митних платежів до державного бюджету на 56,9% (фактично перераховано 300,8 млрд грн із запланованих 528,3 млрд грн). Надходження митних платежів до загального фонду держбюджету за минулий рік, порівняно з відповідним періодом 2021 року зменшилися на 32,7%, що кореспондується з річним прогнозом Нацбанку України щодо падіння ВВП у 2022 році на 31,5%.

Ще один виклик, з яким стикнулася Митниця — це розвиток інфраструктури в умовах війни. Минулого року було завершено будівництво двох пунктів пропуску у Чернівецькій області на кордоні з Румунією. Крім того, Україна розширює практику здійснення спільного контролю, зокрема на українсько-молдовському кордоні.

У час, коли українська митниця попри війну дотримується міжнародних норм і стандартів, митниця країни-агресора на державному рівні займається контрабандою, замаскованою евфемізмами "сірий", або "паралельний" імпорт. Тож Україна, ЄС та країни-партнери виступили за призупинення роботи Росії та Білорусі у Всесвітній митній організації.

Війна не змогла загальмувати євроінтеграцію

Здійснюючи опір широкомасштабній збройній російській інтервенції, потерпаючи від величезних людських і фінансово-економічних втрат, Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.

Державна митна служба України набуває сьогодні унікального досвіду не просто утримання в робочому стані, а й кардинального реформування для інтеграції у митний простір Європейського Союзу у новій фазі євроінтеграції України.

Єврокомісія високо оцінила результати наближення України до Митного союзу – 4-й рівень підготовки з 5 можливих (за підсумками Висновків ЄК щодо заявки України на членство в ЄС у 2023 році). Митний кодекс України багато в чому узгоджується з Митним кодексом ЄС, зокрема в ключових сферах транзиту, АЕО та системи спрощень, гарантій та прав інтелектуальної власності.

Під час війни Україна приєдналась до так званого "митного безвізу" (Конвенція про процедуру спільного транзиту), що стало важливим кроком до набуття членства в ЄС.

У листопаді 2021 року була проведена попередня оціночна місія DG TAXUD, що оцінила готовність України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Попри активні бойові дії у лютому 2022 року Держмитслужбі вдалось переконати європейських колег, що проєкт не можна зупиняти. Вже в березні 2022 року були поновлені робочі консультації, а робота над запуском була успішно завершена у травні 2022 року, коли ворог вже був вибитий з півночі України.

Крім того, було забезпечено розгортання національного вузла міжнародної захищеної мережі (CCN/CSI), який забезпечив підключення до NCTS — спільної телекомунікаційної мережі митних та податкових органів держав-членів ЄС Європейської транзитної системи.

1 жовтня 2023 року минув рік від початку міжнародного застосування Україною NCTS. Станом на 1 листопада 2023 року в країнах-учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було успішно завершено більше 24 тис. переміщень, розпочатих митними органами України. В Україні ж було успішно завершено понад 5 тис. переміщень, розпочатих в інших країнах-учасницях Конвенції. Держмитслужба України уже надала 154 авторизацій на застосування транзитних спрощень, більше 50 заяв від підприємств знаходяться на різних етапах розгляду.

Українські компанії сьогодні активно отримують статуси Авторизованих економічних операторів (АЕО), який сприяє наближенню митного законодавства України до європейських стандартів. Це не тільки спрощує та полегшує міжнародну торгівлю, але й забезпечує участь українських АЕО у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів. На сьогодні вже 20 компаній отримали цей статус — на початку 2022 року таки статус мала лише одна компанія.

Як приклад досягнення важливих домовленостей з європейськими партнерами, можна зазначити нещодавно ратифіковану угоду стосовно приєднання України до Програми ЄС "Митниця", яка поглиблює митне співробітництво Україна-ЄС та зміцнює інституційний потенціал Держмитслужби, дозволить підвищити кваліфікацію українських митників та брати участь у використанні європейських електронних систем.

Поступово імплементуються до українського законодавства положення Митного кодексу ЄС. Ця конвергенція митних правил сприяє покращенню бізнес-середовища, спрощенню торговельних операцій та підвищенню конкурентоспроможності українських товарів і послуг на європейському ринку.

Здійснюються практичні кроки в контексті реалізації інтегрованого управління кордонами, зокрема, щодо запровадження обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби з державами-членами ЄС.