Рецепти Саллівана і реальний захист. Чи витримає Україна ворожі удари по інфраструктурі АЕС

Російський агресор завдає дедалі більш концентрованих ударів по об´єктах української енергетики. Як максимально захиститися від таких атаках, щоб не допустити блекаутів? 

Ситуація з електрикою взимку суттєво залежатиме від нашої спроможності захистити атомну енергетику

Робота української енергосистеми, величина дефіциту потужностей, а отже, й масштаби відключень суттєво залежать від атомної енергетики. На сьогодні на атомну генерацію припадає 50-60%. Взимку у нас зросте споживання, а внесок відновлюваної енергетики стане суттєво меншим через коротку тривалість світлового дня і високу хмарність у цю перу року. Тому ситуація взимку суттєво залежатиме від нашої спроможності захистити атомну енергетику.

Під час останньої масованої ракетно-дронової атаки на українську енергосистему 26 серпня, яка до того ж була наймасштабнішою за період війни та в історії людства, ворог намагався відключити атомні енергоблоки. Ракетні та дронові удари були спрямовані на підстанції, які з’єднують потужності атомних енергоблоків з енергосистемою. Ця атака могла закінчитися системною аварією, інакше кажучи блекаутом, коли частина чи вся країна опинились би без світла щонайменше на кілька днів. Такий досвід ми мали в листопаді 2022 р.

Швидше за все, агресор утримається від спроб безпосередніх ударів по атомних енергоблоках, адже це може потягнути за собою непрогнозовані наслідки і вкрай гостру реакцію не лише Заходу, а й ситуативних союзників Росії. Проте навіть такі удари, що вже відбувалися, становлять загрозу не лише для енергопостачання, а й безпеки функціонування атомних електростанцій.

Удари по деяких підстанціях і справді можуть зумовити аварійну ситуацію із радіоактивним забрудненням, бо робота атомного енергоблоку може виявитись неконтрольованою, хоча й на дуже короткий час. Тобто є ризик величезних проблем і загроз радіаційній безпеці. Після 26 серпня, розуміючи ризики атак на підстанції для АЕС, МАГАТЕ оголосила про початок моніторингу й високовольтних підстанцій. Щоправда, навряд чи це зупинить агресора у його енергетичному терорі. Як засвідчили десять років війни, є значно ефективніші методи захисту, аніж моніторингові місії. Ймовірно, Сили Оборони можуть вдаватися до симетричних дій, адже наш ворог розуміє лише силу.

Минулого тижня радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван припустив, що росіяни намагатимуться атакувати інфраструктуру АЕС. Салліван висловився й про три основні напрями її захисту: додаткові системи ППО, будівництво систем захисту підстанцій та розподільчого обладнання, швидке відновлення пошкоджених потужностей.

  • Системи протиповітряної оборони — це по суті найефективніший напрям захисту енергетичної інфраструктури. Велику електростанцію неможливо обнести бетонним саркофагом, який стримуватиме, наприклад, неодноразові удари балістичними ракетами. А є ще питання ціни та тривалості такого будівництва. Зазначимо, що в забезпеченості системами ППО Україна цілком залежна від західних партнерів. Ми можемо сподіватися лише на обсяги, які нам погодяться продати чи надати у формі допомоги інші країни. У цьому контексті йдеться не лише про інфраструктуру АЕС. Відновлення будь-якого великого енергетичного об’єкта, наприклад теплової електростанції, втрачає сенс, якщо вона не "прикрита" системами ППО: місяці складних та коштовних робіт з відновлення можуть піти нанівець разом із черговим ракетним ударом. При цьому ворог завдає дедалі концентрованіших ударів — під час атаки значно більша кількість ракет та дронів спрямовуються на конкретний енергообʼєкт, ніж це було, наприклад, у 2022 р. Одна з цілей — виснажити спроможності ППО, які його захищають. Навесні президент заявляв, що Трипільську ТЕС у Київській області було знищено ракетними ударами саме тому, що банально вже не було в наявності ракет ППО, які могли б захистити електростанцію. Отже, перший пункт Саллівана — більше ППО. Але у цьому ми цілком залежні від наших партнерів.
  • Другий пункт рецепту Саллівана — будівництво захисних споруд, зокрема бетонних. Радник президента США зазначає, що "Україна домоглася непоганих результатів у цьому напрямку, але, чесно кажучи, ще багато чого належить зробити, і ми намагаємося надати їм інструменти для створення такої інфраструктури навколо більшої кількості енергетичних об'єктів". Водночас, минулого тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що будівництво третього рівня захисних споруд на енергетичних обʼєктах призупинено. "Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури розпочало будівництво третього рівня пасивного захисту на підстанціях НЕК "Укренерго", але міжнародні партнери не бачать доцільності фінансування такого дорогого проєкту до проведення випробувань цієї технології", — пояснив голова уряду. Тобто захист буде збудовано на одному-двох обʼєктах, а потім спостерігатимуть наскільки він є ефективним.
  • Третій елемент — це швидкі ремонти. США надають і фінансову, і технічну допомогу самі, ще й багато працюють з партнерами для нарощення її обсягів. Проте загальні потреби в коштах та обладнанні для відновлення української енергосистеми все одно суттєво перевищують те, що ми отримували.

Минулого тижня у виданні Politico вийшла стаття,у якій наголошується, що в разі недостатньої допомоги від партнерів, Україна може програти енергетичну війну цієї зими. Тож сьогодні залишається сподіватися, що західні партнери поспішатимуть із реалізацією тих рецептів, які вони виписують для захисту нашої енергосистеми. Бо поради та рецепти — це дуже добре, але до початку осінньо-зимового періоду залишається один місяць…