Про вибачення Бойка: чому росіянам байдуже на активність засновника ОПЗЖ
Бойко зробив вигляд, що вибачився, і навіть назвав Путіна агресором. Але питання навіть не у Бойку
І ось чому. Ватний електорат України оцінюється, як максимум, в 15%. При чому, умовних путіністів, не більше 3-5%. І росіяни прекрасно розуміють свої електоральні шанси. Вони не будуть і не збираються говорити про "русскій мір". Їхні наративи будуть про інше. І перейменування, яке зачепив Бойко — це спроба виходу за межі ОПЗЖ.
Росіяни не вірять в вибори в 2025 році. Тоді як більшість "українських" ватних блогерів діють в передвиборчій логіці. І ми аналізуємо їхні дії саме у передвиборчій логіці.
Ціль росіян на 2025 рік — хаотизація і створення максимальної кількості точок конфлікту, а не перемога Бойка на виборах. Здавалося б, нічого нового, але ми вчергове наступаємо на ті самі граблі.
Що потрібно робити?
- Людина не може ставити перед собою одночасно дві цілі: виграти війну і виграти вибори. Усвідомлення цього — відправна точка для виходу з нинішньої кризи;
- Є важливе правило: "політики не ображаються". На жаль, наш політикум у внутрішньому і, що особливо трагічно, у зовнішньому житті носить дитячі образи. Показати дулю зараз — це ж так круто в уявленні багатьох.
Без усвідомлення цього, ми будемо скочуватися в хаос.
Є й примітивніші речі: наприклад, розкласти на молекули виборчу кампанію в Румунії, щоб зрозуміти, як далі будуть діяти росіяни у нас. Але це ж нікому не потрібно… Може, варто було б також поговорити про те, а хто ж очолить Центр стратегічних комунікацій Мінкульту. Хоча, напевне, спочатку було б варто поговорити, а який у нього буде функціонал (крім отримання грантів) й інструментарій. Але це ж теж нікому не потрібно… Ну, а про таку дурницю, як центр вивчення Росії, взагалі мовчу...
