Про Овечкіна, Кривий Ріг та інформаційну гігієну
За останні дні та години у соціальних мережах з’явилося багато дописів-припущень, що російський хокеїст Овечкін, який встановив рекорд в НХЛ, мав би висловити співчуття родинам загиблих у Кривому Розі українців та взагалі дистанціюватися від офіційного Кремля. Що було б справедливо
Більш обізнані з ситуацією оглядачі звертають увагу на те, що згаданий спортсмен уже давно перебуває у пропагандистському пулі т. зв. "Putin Team", і взагалі – у Москві заявляють про готовність використати таку розрекламовану особу у якості додаткового фактору під час перемовин з США.
Просто уявляєте собі – Путін з Трампом урочисто щось підписують, наступає начебто перемир’я, а символічні хокейні збірні США та РФ, в одній з яких (байдуже у якій) виступає Овечкін, виходять на лід і тиснуть друг другу руки. "Усі війні обов’язково закінчуються миром", – волають пропагандисти, відтісняючи на другий план історію страждань і нищення українців.
Як людина, яка займається проблемами інформаційних війн, спробую пояснити, чому увага до обох з цих варіантів є шкідливою.
У Китаї є така практика як "панда-дипломатія". Це коли милих звіряток дарують представникам інших країн у якості свідчення прихильності Пекіна. Власне панди, як ви розумієте, суб’єктом міжнародних відносин не є. Але вони є способом впливу на громадську думку інших країн, пересічні мешканці яких милуються тим, що в їхньому зоопарку відтепер буде жити така красуня.
Натомість справжні дипломати та відповідальні державні діячі ніколи не обманювалися подібними подарунками, адже Китай завжди переслідував власні й тільки власні цілі. І якщо у випадку з Давньою Троєю подарунок дерев’яного коня дав можливість грекам відкрити міську браму, то практичні китайці за допомогою панд відкривають інші брами у вигляді громадської думки. Яка у нинішньому глобальному світі інколи є не менш значущим безпековим фактором, аніж захисні стіни.
З часом, китайці зрозуміли, що іноземці розкусили цей примітивний фокус, і почали не дарувати недешевих панд, а здавати їх в оренду. Коли відносини з іншими країнами псуються, китайські комуністи вимагають віддати тварин назад.
"Кейс Овечкіна" – це та сама "панда-дипломатія", тільки без панд, але з популярним спортсменом.
Проти війни в Україні він нічого не сказав – і нічого, з великою долею вірогідності, не скаже. Адже в РФ у нього родина, нерухомість, активи та можливі політичні перспективи. Якщо хтось вважає, що людські цінності завжди і для всіх мають бути більш вагомим аргументом, ніж матеріальні статки, можуть перепитати про це навіть не у росіян, а в українців – Тимощука, Лорак, Клочкової.
Тим більше помиляються ті, хто вважає, що Овечкін негайно приїде до Кривого Рогу, встане на коліна та попросить пробачення в українців за злочини своїх співвітчизників.
Панди, нагадаю, самостійно не приймають рішення – їхати їм в іншу країну чи ні.
Більш близькі до істини ті, хто вважає, що встановлення Овечкіним рекорду є поганою історією для України, адже РФ обов’язково використає цей фактор як один з кейсів "примирення" з США за спиною України.
Але й вони забувають про те, що і китайські, і російська "дипломатія символів" працюють тільки тоді, коли за цими символами стоїть реальна сила.
Тому "ефект Овечкіна" як засіб впливу на суспільну думку в США можна обнулити нищівними ударами по військах агресора на лінії зіткнення.
Головне ж правило стосовного самого російсько-американського хокеїста полягатиме у тому, що на нього просто слід не витрачати уваги і часу. Доба гнучкої дипломатії і м’якої сили настане після настання можливого перемир’я. І з часом – не виключено – саме ефективна інформаційна політика дасть поштовх до розпаду РФ, як раніше вона стимулювала крах СРСР.
Але все це буде пізніше. Сьогодні ж головне завдання – утримати фронт і забезпечити внутрішню стійкість.