Поновлення масованих обстрілів. Що буде з українською енергетикою
Після більше як двомісячної перерви графіки відключень повернулися: росіяни завдали десятого масованого удару по енергосистемі України
У тактиці атаки вони повернулись до 2022 р. — однаково били як по електростанціях, так і по підстанціях системи передачі електроенергії. Попередня атака, наприкінці серпня, була спрямована на підстанції Укренерго, а всі інші атаки з 22 березня — на теплові та гідроелектростанції.
У найгіршому становищі після недільної атаки опинилася Одеса, адже знову в регіоні пошкоджено велику частку підстанцій системи передачі. Менші проблеми були на Рівненщині, Волині та Харківщині.
Отже, ціллю атаки була енергосистема. І сам факт масованого удару відкидає усю конспірологію про те, що росіяни дійшли з кимось згоди не обстрілювати нас. Крім цього, не треба забувати, що й у попередні тижні відбувалися удари, але не масовані, а точкові, які припадали на системи розподілу електроенергії у прифронтових областях.
Зараз саме той період, коли ворогу може бути вигідно влаштовувати масовані обстріли. Для росіян стратегія руйнування енергосистеми – це не лише про створення дефіциту у нас та запровадження відключень. Вони завжди намагаються підв’язати ці удари до психологічного тиску на суспільство, а також до політичних подій. Тому незабаром ми почнемо спостерігати, як з усіх щілин будуть вилазити конспірологи на тему відключень, які намагатимуться посіяти у суспільстві паніку з приводу зими.
А стосовно підв’язки до політичних подій, то я схильний вважати, що росіяни активізують свої удари, щоб завдати нам серйозних втрат до моменту інавгурації обраного президента США Дональда Трампа. У їхній логіці це має підштовхнути нову американську адміністрацію до варіанту швидкого врегулювання, і такого, який вигідний саме Кремлю.
З міркуваннями ворога на майбутнє розібралися. А що ж буде далі з нашою енергосистемою?
Доволі складно говорити про терміни відновлення. Але я прихильник стриманих оцінок у цьому випадку. Передусім варто нагадати, що ремонт генерації (ТЕС і ГЕС) зазвичай триває довше, ніж об’єктів системи передачі. І слід зважати, що саме генерація сьогодні є "вузьким місцем" енергосистеми. Навіть за оптимістичними оцінками, у разі якщо більшість пошкоджень некритичні (наприклад не зруйнований машинний зал), то ремонти можуть зайняти місяць чи два. А на фоні зниження температур зростатиме й попит, а отже, дедалі складніше буде покривати дефіцит.
Окрема можлива проблема — низькі обсяги імпорту на фоні вже достатньо великих дозволених лімітів. Таку ситуацію ми спостерігали минулого тижня, бо в сусідніх європейських країнах ціни суттєво зросли. А українські прайскепи були нижчими, ніж ціни у значній частині годин, і фактично унеможливлювали імпорт на окремих сегментах ринку. У результаті потужність імпорту сягала лише 100-200 МВт із можливих 1 700 максимальних. На фоні поломок в енергосистемі це зумовило потребу у запровадженні обмежень для непобутових споживачів. Тобто можуть складатися умови, які погіршуватимуть ситуацію із дефіцитом. Попри це, регулятор не поспішає переглядати цінові обмеження на окремих сегментах ринку.
Залишається сподіватись (вже вкотре), що цей обстріл стане поштовхом для партнерів до передачі нам систем ПВО, які давно були обіцяні, але десь затрималися в дорозі.
