Привід для оптимізму. Хто і як змінить ринок електроенергії

Руйнування ворогом енергетичної системи України, очевидно, створює проблеми не тільки населенню, страждає й економіка. Спершу бізнес потерпав від самого факту перебоїв у постачанні електроенергії, що переривало виробничі процеси. Але тепер додалась нова проблема — зростання цін.

Зростання ринкових цін має подвійну природу. З одного боку, з 1 червня було підвищено прайскепи на окремих сегментах ринку в деякі години. Це був необхідний крок, адже обмеження не давали імпортувати електроенергію, коли вона була дорожчою, ніж гранична ціна. Друга причина — це дефіцит (результат масованих обстрілів): баланс попиту та пропозиції цілком природно підвищував ціну імпортованої електроенергії. У результаті обох чинників, в червні 2024 р. середня ціна електроенергії зросла на 50% порівняно із аналогічним періодом попереднього року.

Підвищення цін — особливо відчутна проблема для тих виробників, у кого велика частка в собівартості готової продукції — це витрати на електроенергію. Важливо те, що частина цих виробників — вагомі експортери. У вітчизняній металургії на електроенергію припадає 25%-60% у собівартості продукції залежно від сегменту. За оцінками GMK Center, 93 % сталі у ЄС виробляється з використанням електроенергії, яка дешевша, ніж в Україні.

Але маємо не тільки погані новини — є й хороші. Дефіцити електроенергії можуть серйозно змінити енергетичні ринки у перспективі кількох років. Щоправда, для цього потрібна важлива передумова, про яку скажемо наприкінці.

Бізнеси, які є великими споживачами електроенергії, рухатимуться убік розвитку власної генерації. Таким чином вони захищаються від дефіцитів та відключень, шукаючи варіанти, щоб забезпечити конкурентну собівартість електроенергії. Такий крок споживачів внесе дві суттєві зміни в ринок електричної енергії.

З одного боку, частина цих нових виробників електроенергії працюватимуть "в ринок", тобто отримають ліцензію та продаватимуть власну електроенергію на різних сегментах ринку.

А з іншого боку, зросте частка споживачів, що перебуватимуть у режимі самовиробництва: вони скоротять споживання з мережі, покриваючи потреби власною генерацією. Самовиробництво, за інших незмінних умов, означатиме скорочення обсягів передачі та розподілу електроенергії, що призведе до часткового зростання собівартості цих процесів.

При цьому у великих промислових компаній та груп може посилитися інтерес до видобутку природного газу. За роки повномасштабної війни, приватні компанії скоротили видобуток. Проте загальний видобуток газу в країні не впав завдяки дочірнім компаніям державного "Нафтогазу": за перше півріччя вони наростили видобуток на 8 %. Це важливо в перспективі найближчого року-двох, адже увага до газової генерації з боку різних компаній означатиме наявність додаткового попиту на природний газ. І у нас вищі шанси покривати цей попит. А вже згодом і приватні компанії будуть у змозі наростити видобуток газу.

Зрештою за рахунок промислових споживачів, які розвиватимуть власне виробництво електроенергії для своїх потреб, зростатиме частка розподіленої генерації. З’являться нові гравці на ринку електроенергії — середнього розміру, а це означатиме меншу концентрацію та вищу конкуренцію. Конкуренція між виробниками електроенергії та пошук технологій, які здешевлюватимуть собівартість генерації, посилюватиме конкурентоспроможність української економіки. Зростатиме видобуток природного газу, і дедалі більше уваги буде приділятися біогазу.

Щоправда, є одне але — все це вимагатиме цілковитої лібералізації ринків і усунення таких бар’єрів, як борги. Лібералізація, зокрема, означатиме ринкові ціни для комерційних споживачів, тобто жодних прайскепів та інших обмежень. Це також і повна гармонізація правил на ринку електроенергії із тими, які діють в країнах ЄС, що зрештою дасть можливість цілковито об’єднати вітчизняний ринок електроенергії із європейським.