Підрив Каховського водосховища. Якими будуть наслідки для судноплавства та туризму

Судноплавство

За 2021 рік обсяг перевезень Дніпром зріс до 14,4 мільйонів тонн. А з усіх річок до 20,6 мільйонів тонн. Якщо врахувати, що у 2015 році сумарно річковим транспортом було перевезено близько 6 млн. тонн вантажів, виходить на 4-кратне зростання. При цьому більшість об'ємів припадає на перевалку зерна – ключові агрохолдинги створили інфраструктуру у вигляді зернових терміналів, річкових портів та флоту.

Розвиток бізнесу з транспортування зерна річковим транспортом дозволив розвивати послугу рейдової перевалки – коли морське торгове судно завантажується з барж класу річка-море. Це частково вирішувало проблему недостатньої глибини більшості українських морських портів.

Після лютого 2022 року перевезення зерна по Дніпру фактично було зупинено. Однак, вся необхідна структура зберігалася і могла бути використана після закінчення війни.

Вибух дамби Каховського водосховища унеможливлює транспортування вантажів по Дніпру нижче Запоріжжя (ДніпроГЕС). Тобто повністю закриває можливість перевалки зерна річковим транспортом (Дніпром) і, як наслідок, впливає на розвиток послуги рейдової перевалки вантажів. Що впливає на загальну пропускну спроможність українських морських портів.

Які основні проблеми для відновлення можна вказати:

1. Відсутність очищеного фарватеру — обмілення Каховського водосховища та ймовірне замулювання фарватеру Дніпра нижче за течією;
2. Руйнування шлюзів
3. Мінна загроза — потік води зірвав встановлені РФ мінні загородження і вже виніс річкові протидесантні міни не лише до акваторії Дніпровської затоки Чорного моря, а й на чорноморське узбережжя на Одещині.

Ці ж чинники суттєво ускладнюють можливе відновлення судноплавства Південним Бугом. Насамперед йдеться про мінну загрозу — річкові протидесантні міни зірвало з якорів і вже було зафіксовано випадки їхнього викиду на берег. Але найбільшу небезпеку становлять ті міни, які залишилися дрейфувати в акваторії Дніпровської затоки та поблизу Чорноморського узбережжя України. Без додаткових витрат на перевірку та розмінування акваторії відновлення судноплавства навіть Південним Бугом буде проблематичним.

Туризм

Зона, яка постраждала від бойових дій за визначенням, не є привабливою для туризму. Аналогічний досвід Балканських держав говорить про можливе зростання галузі лише через 2-3 роки після закінчення війни.

Війна в Україні має свою специфіку – це агресія Росії, а не громадянський конфлікт. Тому питання безпеки, з погляду загальної криміногенної ситуації, будуть не такі актуальні. Проте є інші проблеми.

Зокрема:

1. Протягом як мінімум року спостерігатиметься несприятлива санітарна ситуація. Вибух дамби Каховського водосховища призвів до змиву в морі не лише елементів конструкцій будівель та споруд, але також трупів тварин, різних хімічних сполук (починаючи від хімікатів та добрив для полів, закінчуючи нафтопродуктами). Що вже призвело до опріснення Чорного моря та мору риби. З урахуванням течій та штормів можна розраховувати на часткову нормалізацію ситуації протягом року (до літа 2024 року). За можливості реалізації заходів для очищення акваторії цей термін може зменшитися. Однак повна нормалізація — повернення до стану, наприклад, 2021 може зайняти більший термін. Тим більше, що будь-які роботи в гирлі Дніпра так чи інакше призводитимуть до часткового змиву забруднених відкладень у майбутньому.
2. Мінна загроза. Потік води зніс як протидесантні (річкові) міни, і мінні поля на берегах Дніпра. Йдеться про різні типи вибухонебезпечних предметів — починаючи від гранат і снарядів, закінчуючи протитанковими та протипіхотними мінами. І, якщо морські мінні загородження після війни можуть бути зняті або знешкоджені у відносно короткі терміни (є карти мінних полів встановлених Україною, можлива перевірка та зняття мінних полів, встановлених РФ), то такого типу загроза буде присутня як мінімум кілька років. Більшість плавучих річкових протидесантних мін буде викинуто на берег протягом найближчого року. А боєприпаси, що затонули (як і міни) будуть викидатися на пляжі протягом декількох років після кожного шторму.

Ці два чинники суттєво ускладнюю відновлення туризму на чорноморському узбережжі України (у тому числі й західній частині Криму) протягом кількох років.

Можливі дії України

Подолання наслідків вибуху греблі Каховського водосховища можна поділити на три групи:

1. Першочергові заходи щодо зниження ризиків;
2. Середньострокові заходи щодо відновлення галузей та забезпечення безпеки;
3. Довгострокові заходи, пов'язані з реалізацією програм відновлення (чи заміщення) греблі на Каховській ГЕС.

З погляду довгострокових заходів, питання відновлення греблі та/або спорудження нової ГЕС дискутуються. І їх обговорення виходить за межі цієї аналітичної записки. Тому є сенс сконцентруватися на першочергових (з урахуванням війни) завданнях та середньострокових заходах.

До першочергових завдань можна віднести:

1. Максимально швидке очищення пляжів, акваторій портів та прибережної зони від матеріалів та речовин, винесених внаслідок підриву греблі. Ця діяльність, на жаль, у найближчі кілька місяців має мати системний, регулярний характер.
2. Також на регулярній основі Україна змушена буде проводити знешкодження вибухонебезпечних предметів, що виносяться на пляжі і портів, що заносяться в акваторії. З цією метою є сенс вже сьогодні створити окрему групу розмінування, що постійно діє. Щоб не відволікати ресурси ДСНС та Сил оборони України, є сенс звернутися до партнерів із запитом про фінансування створення та дії подібної групи. Йдеться про кілька років.

І тут інтерес не тільки України — боєприпаси, що дрейфують, згодом виноситиме на узбережжя Болгарії, Румунії, Туреччини. І чим більша кількість таких предметів буде виявлена та знешкоджена в українських водах, тим менша небезпека для мешканців та гостей названих країн.

Середньотермінові завдання. Ці заходи не скасовують роботи першочергового характеру, а є їх логічним доповненням та продовженням. Серед таких варто зазначити:

1. Судноплавство та фарватери. Ще до закінчення війни необхідне ухвалення принципового рішення про методи відновлення судноплавства по Дніпру та Дніпровській затоці (включаючи гирло Південного Бугу). Це означає:

• проект та реалізація (після забезпечення безпеки) заходів щодо розчищення фарватерів. Йдеться про знешкодження вибухонебезпечних предметів, днопоглиблення, вирішення питання створення судноплавного фарватеру по обмілілій частині Каховського водосховища (включаючи оцінку можливості шлюзування).
• Регулярне (!!!) обстеження фарватерів щодо наявності вибухонебезпечних предметів. На жаль, можливо, доведеться створювати окремі підрозділи, які протягом найближчих років будуть регулярно (на початковому етапі не рідше кількох разів на місяць) проводити повну оцінку безпеки судноплавних шляхів.
• Створення зони (з постійним моніторингом мінної загрози) безпечної перевалки вантажів на рейді.

2. Туризм та безпека. Ключовим ресурсом у цій галузі має стати створена (див. першочергові заходи) служба розмінування пляжів та акваторії. На початковому етапі визначається список локацій, на яких забезпечується безпека відпочиваючих. У тому числі з постійним моніторингом (і регулярною посиленою перевіркою) дна та пляжів. Ці локації рекламуються як цілком безпечні та готові до прийому туристів. Поступово розширювати зони безпеки на пляжі чорноморського узбережжя.

3. Туризм та здоров'я людей. Однією з ключових загроз забруднення Чорного моря є зростання захворюваності серед місцевого населення. А це означає підвищений ризик для туристів. Таким чином, першочерговим завданням для держави є вакцинація дорослого населення (тим більше, що її рівень знаходиться на критично низьких рівнях).

Більше про наслідки підриву Каховської ГЕС можна дізнатися тут