Від бронежилетів до танків. Яку техніку отримали 2021-го Сухопутні війська України

Початок нового року — чудова нагода підбити підсумки минулого і спробувати розібратися, наскільки посилилися наші збройні сили, якими темпами йдуть переозброєння та модернізація

Танк Т-64

Щоправда, робити це доведеться виключно на основі аналізу публікацій у ЗМІ, оскільки офіційні дані, які до 2019 р. щорічно публікувалися Міністерством оборони України у так званій "Білій книзі", тепер будуть доступні лише у трирічній перспективі.

Отже, традиційно почнемо огляд із Сухопутних військ, які, як і раніше, є основою всіх збройних сил. Тут нас цікавитиме процес модернізації танків, БМП та бронетранспортерів. Щодо танків, то за минулий рік армія отримала як мінімум 40 танків, як модернізованих Т-64 зразка 2019 р., так і Т-72. Як і раніше, модернізацією Т-64 займався Харківський бронетанковий завод (з цікавих варіантів варто відзначити модернізацію командирського Т-64БВК), Т-72 – Київський бронетанковий завод, кілька модернізованих танків Т-64 передав армії і Львівський бронетанковий завод.

Набагато більшими обсягами модернізувалися БМП-1 та БМП-2, у середині року у війська пішли 26 "чеських" БМП-1АК. Ще у серпні 2020-го ДП "Укрспецекспорт" через суд примусово вилучило у приватної польської компанії 26 БМП-1, які мали поставити за контрактом ще 2018 р. Вилучені БМП-1 у жовтні 2020 р. двома партіями прибули до України. Після модернізації на Житомирському бронетанковому заводі техніку було прийнято на озброєння ЗСУ.

Минулого року Львівський бронетанковий завод уперше звітував про передачу партії модернізованих БМП-1. До початку російської агресії завод спеціалізувався виключно на ремонті та модернізації танків Т-54/55 і спеціальних машин на їх базі. Після 2014 р. львів'яни спершу освоїли ремонт і модернізацію танків Т-64 і Т-80, потім – БРЕМ-2 на базі БМП і ось тепер – БМП-1. До цього єдиним підприємством, яке їх ремонтувало та модернізувало, був Житомирський бронетанковий завод.

Тенденція очевидна: як харківський, так і київський заводи перебувають у зоні досяжності російських засобів ураження, очевидно, що у разі початку повномасштабної агресії вони стануть "ціллю №1" для ударів з повітря. А ось Львів значно далі від можливої лінії фронту.

Значно повільніше, ніж хотілося б, проте швидше, ніж у попередні роки, відбувається насичення армійських частин бронеавтомобілями класу 4х4. У 2021 р. військові купували як бронеавтомобілі "Козак-2" різних модифікацій (куплено як мінімум 50 одиниць), так і польські клони "Дозор-Б" — Oncilla 4Х4 L2014-UD (надійшли як мінімум 11 одиниць). Для Спеціальної служби транспорту було куплено і два "Кугуари" від КрАЗу. Крім того, за неофіційними даними, в армію пішло також кілька модернізованих бойових розвідувально-дозорних машин БРДМ-2, а також броньованих машин "Новатор" і "Варта", однак у публічні звіти як Миколаївського бронетанкового заводу, так і "Української бронетехніки" ці машини не потрапили.

Щодо надходження бронетранспортерів, то у відкритих джерелах інформації мало. На відео з армійських частин миготіли модернізовані машини БТР-70 із новим двигуном, були повідомлення про те, що Житомирський бронетанковий завод передав ДП "Харківське конструкторське бюро машинобудування імені Морозова" перший виготовлений ним бронекорпус БТР-4Е, який надалі збиратимуть у Харкові. Укладено великий контракт на 75 одиниць техніки, проте коли їх отримають армійці – невідомо.

Не можна не відзначити і надходження до військ великої кількості спеціальної техніки – це і понад 10 модернізованих танкових тягачів БТС-4 та БРЕМ-2, і один капітально відремонтований міст ТММ-3М1 (чотири машини), і навіть дев'ять мобільних банно-пральних модулів.

Досить серйозно доповнено і арсенал важкого піхотного озброєння. Так, армійці отримали 80 мінометів (калібр наразі невідомий), 468 реактивних піхотних вогнеметів РПВ-16 та 266 снайперських гвинтівок.

Не варто забувати і про іноземну військову допомогу. В рамках своїх зобов'язань США кількома партіями, доставленими як морем, так і повітрям, передали Україні 20 броньованих автомобілів HMMWV, близько 100 т боєприпасів (у тому числі 40-мм гранатометні постріли M430A1 HEDP, 12,7-мм і 7,62-мм патрони), 30 ПТРК FGM-148 Javelin і 180 ракет до них. І це не рахуючи медичних засобів, аптечок та іншого. З відомих поставок з Великобританії відзначимо колісні протимінні каткові трали SPARK.

У міру можливості допомагали і балтійські країни. Так, Латвія передала сім легкоброньованих санітарних автомобілів Land Rover Defender, а Литва — бронежилети. Наприкінці року, коли загострилася ситуація на українсько-російському кордоні, з'явилася інформація про те, що Естонія у разі початку повномасштабної війни готова надати нашим збройним силам 122-мм гаубиці Д-30, боєприпаси до них, а також протитанкові ракети Javelin. При цьому варто сказати, що ці гаубиці далеко не нові – вони куплені Фінляндією із запасів НДР, а потім передані Естонії. Мало того, передача може відбутися лише з дозволу Гельсінкі і Вашингтона, проте сам факт такої можливості швидкого озброєння ЗСУ не безпосередньо з тієї самої Німеччини чи США, а через посередників дуже символічний. Отже, така пропозиція Таллінна може виявитися "пробним каменем" для відпрацювання механізму надання Україні летального озброєння.