Обмежена генерація, борги і ворожі атаки. 10 тез про енергетику на рік наперед

Зима скінчилися. Тепер можна констатувати, що найважчий період цього опалювального сезону вже позаду. Також можна відмітити хвилю критики у бік аналітиків, які остерігались чергової кампанії енергетичного терору зі сторони ворога та прогнозували, що ця зима може виявитися найважчою у нашій новітній історії.

Утім, справді, зима минула легше, аніж у найоптимістичних сценаріях, які озвучувалися. Чи є це підставою для надмірного оптимізму та завчасної розслабленості? Сумнівно. Та й найважчі виклики завжди ті, які на нас лише чекають. Тож до чого нам готуватися?

1. Обмежені потужності генерації. У початок минулого осінньо-зимового періоду (ОЗП) ми увійшли без достатніх резервів: наших доступних потужностей (разом із можливостями імпортувати) було в акурат достатньо для проходження зимових піків. Але нашим союзником стала погода: частково допомогла тепла зима і велика кількість води для гідроенергетики. Протягом зими частково відновлювали раніше пошкоджені потужності. Утім, згрубша, зараз ситуація із потужностями кардинально не змінилася.
2. На енергетичних ринках криза неплатежів, компанії потерпають від браку ліквідності, борги на ринках газу та електроенергії — майже три сотні мільярдів гривень. Є обіцянки щодо часткового розв´язання проблеми, але справжнього рішення досі немає.
3. Відсутність грошей (зокрема з причин із п. 2) для того, щоб збудувати нові потужності до наступної зими. Більше того, можуть бути труднощі організаційного характеру з підключення малої газової генерації, якщо вона буде надана нам західними партнерами.
4. Брак коштів у енергетичних компаній створюватиме проблеми для ремонтної кампанії, яка здебільшого триватиме влітку. А правильно проведена ремонтна кампанія — одна із основ нормального проходження зими.
5. Скорочення відпуску Енергоатомом в період літньої ремонтної кампанії означатиме зменшення виручки та виплат на субсидування тарифу для населення (так, ціна електроенергії для населення субсидована, а Енергоатом — основний донор). Це ще більше погіршуватиме фінансове становище компаній, залучених у поставку електроенергії населенню. Зараз працюють всі блоки АЕС, і в енергосистемі профіцит потужностей, що зумовлює недовиробництво гідроелектростанціями та обмеження ВДЕ. Профіцит обвалює ціну на ринку (до речі, Енергоатом від цієї ціни теж страждає). Частину блоків резонно вже відправляти в ремонт, щоб зменшити потенційний дефіцит в період високого попиту — улітку (за рахунок зменшення кількості блоків у ремонті).
6. Якщо літо видасться особливо спекотним, то під час ремонтної кампанії ми можемо зіткнутися з дефіцитами, а отже, й більшими обсягами імпорту електроенергії (тоді іноземні компанії отримувати більше коштів, а не наші). Якщо з якихось причин ціна в Європі буде високою, то імпорт стане дорожчим. А відтак ще більше ускладниться перекос на субсидування. Крім того, якщо правила на ринку не зміняться, Укренерго доведеться залучати аварійну допомогу і недешево за неї платити (це вже було). Але в Укренерго грошей недостатньо, тому борги зростатимуть, а компанії недоотримуватимуть коштів (бо замість того, щоб платити на балансуючому ринку, Укренерго купуватиме аварійну допомогу). Що далі — див. п.4. До речі, ймовірність того, що в разі посушливого літа ціна в Європі буде високою, не байка. В спеку скоротять виробництво європейські АЕС та ГЕС (це також уже траплялося).
7. Якщо протягом року не буде обстрілів та уражень, то на початку наступної зими будемо у схожому становищі, як і на початку цієї. Це в принципі непогано, але які підстави вважати що обстрілів та уражень не буде? Попри те, що ми не бачили уражень енергетичної інфраструктури протягом жовтня-грудня 2023 р., у січні-лютому цього року вже були суттєві пошкодження у прифронтових областях. Росіяни руйнували те, до чого могли дотягнутися. Тому доля енергетичних активів по всій країні прямо залежатиме від достатності у нас систем повітряного захисту. А ще негативним чинником може стати більш холодна наступна зима й, відповідно, вищий попит, та потенційно більший дефіцит потужностей. Руйнування внаслідок обстрілів погіршуватимуть фінансове становище енергетичних компаній з відповідними супутніми наслідками, згаданими у п. 4, 5.
8. Суттєва частка вугле- і газовидобутку знаходиться у прифронтових областях. Вони під загрозою атак і потребують захисту. Перебіг наступної зими безпосередньо залежить від того, наскільки ми зможемо захисти наші активи у цих регіонах, а отже, створити достатні запаси вугілля і газу. І не варто виключати, як кажуть воєнні аналітики, що ворог може розпочати новий масштабний наступ в районі Харківщини.
9. Сам факт активних атак прифронтових областей є спробою розколоти суспільство. Це, скоріше за все, супроводжуватиметься інформаційно-психологічними операціями (ІПСО), для посилення розколу. Найбільш сприятливим ґрунтом для ворожих ІПСО є тема тарифів. І якщо будуть серйозні ураження, а також посилиться криза ліквідності енергокомпаній (п. 5), не виключено, що підніметься тема зростання тарифів. Тоді одразу слід чекати небаченої кампанії з ІПСО. Взагалі я переконаний, що цьогоріч масштаб російської дезінформації буде суттєво вищим, ніж у попередні два роки.
10. Ситуація із поставками нафтопродуктів через блокування кордонів і далі не даватиме розслабитися. Після місцевих виборів у Польщі (квітень), скоріше за все, спаде запал протестувальників, які хочуть здобути політичних дивідендів. Але в Румунії, іншій важливій країні для транзиту нафтопродуктів до нас, цього року відбудуться четверо виборів, і є ризик повільного розхитування ситуації (на початку року вже були три тижні протестів та блокувань, але там уряд швидко владнав ситуацію). Плюс сусідні країни є мішенню для російських ІПСО.

Отже, замість висновку та фінального прогнозу скажу: дасть Бог — пронесе. Але ж на Бога надійся, а сам не зівай.

Що робити? Звісно, основний внесок у поліпшення ситуації — це робота Сил оборони України. Проте в частині енергетики ключове — розібратися із наростаючими боргами, бо ця проблема може розв’язати мішок нових протягом 2024 р. А крім цього нам нагально потрібні інформаційно-роз’яснювальні кампанії, які мають запобігати ворожим ІПСО.