Нові удари по енергетиці. До відключень приготуватися

Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про вибуття половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних ушкоджень зазнали балансуючі потужності. Здебільшого йдеться втрати у прифронтових областях, але й в інших регіонах є серйозні руйнування.

Удару зазнала й газова інфраструктура. А за ним пішла інформаційна атака ворога з метою поставити під сумнів надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах.

Саме час зробити кілька висновків із ситуації та спрогнозувати розвиток подій:

1. Раніше я писав що варто очікувати атак по енергетичній інфраструктурі ще до наступної зими, але вважав, шо вони припадуть на літо, коли енергосистема увійде в етап активної ремонтної кампанії — це час, коли може виникати дефіцит потужностей. Але ворог вирішив діяти раніше. З одного боку, його логіка може виходити з очікувань виснаженості нашої повітряної оборони в умовах затримки допомоги від США — росіяни вирішили не чекати, коли відновляться активні поставки систем ППО та ракет до них. З іншого боку, проміжок між російськими виборами та інавгурацією нового президента США був очікуваним періодом посилення ескалації (якщо коротко, то Джо Байден поганий для кремлівських, але Дональд Трамп іще гірший, бо непрогнозований і може бути радикальнішим у тиску). Тож ворог хоче змусити нас до "заморозки", поки не відбулася потенційна зміна адміністрації у Вашингтоні.
2. Втрата великого обсягу потужностей робить нас різко залежними від імпорту. І, звісно ж, підрізає надії на експорт. Та й не можна виключати, що уряд знову повернеться до заборони експорту у випадку погіршення ситуації. Якщо така заборона буде передчасною чи надто тривалою, то стане черговим ударом по енергетичних компаніях, яким і без того не бракує коштів на проведення ремонтів. А потреба в ремонтах, зрозуміло, зростає з кожним обстрілом.
3. Ми стали дуже близькими до графіків відключень. Наразі нас більш-менш рятує імпорт електроенергії. Проте велика частина споживачів Харкова та Одеси досі знеструмлені, коли ж там повернуть світло — зросте загальне споживання, а отже, ризик дефіциту електроенергії та впровадження графіків відключень. Це ще не кажучи про ризик нових ушкоджень внаслідок обстрілів. Утім, будуть чи не будуть відключення за графіком, суттєво залежить і від нас самих: чи будемо ми відповідально використовувати електроенергію в пікові години. По можливості варто максимально вирівнювати споживання протягом доби та не вмикати одночасно потужних електроприладів, особливо в години пікового навантаження. Але якщо вам чи вашим сусідам не вдасться цього зробити, то з цим легко впораються графіки відключень, наприклад аварійних — швидко, без зайвих розмов і вмовлять. Проте не буде й комфорту.
4. Як розв´язати проблему дефіциту? Нам потрібна розподілена генерація, напівпікова та пікова — чимало малих потужностей, розосереджених по країні. Також треба розвивати мережі, зокрема низького класу напруги, щоб систему було складніше вивести з ладу ракетними ударами. І ще, мабуть, зараз не час фантазувати про майбутні обсяги експорту газу (як про це нещодавно говорив очільник "Нафтогазу" Олексій Чернишов). Варто спрогнозувати потребу в ньому для забезпечення роботи децентралізованої генерації. Розмови про те, як зростатиме з дня на день наш експорт, схожі на вперте ігнорування слона в кімнаті. Зрозуміло, експорт важливий для економіки. Але давайте будемо не загадувати, а враховувати усі ризики для газотранспортної системи і сховищ в умовах потенційних масштабних обстрілів. Надійність та безперебійність енергопостачання — передусім.
5. Для розбудови нової малої децентралізованої генерації у нас є практично все, окрім стимулів до її появи. Адміністративні методи тут, на жаль чи на щастя, не спрацюють. Але щойно з´являться економічні стимули для інвестування у такі потужності та інфраструктуру, вона почне будуватися. І це, до речі, прямо стосується проблем боргів та цінових обмежень на ринку.