Нелегальний бізнес на крові. Як виробники "Кровоспасу" заробляють на військових
Із початком російського повномасштабного вторгнення побільшало випадків масового кустарного виробництва медичних виробів для закриття величезного дефіциту на фронті
В Україні досі гостро стоїть проблема військових аптечок та їхнього якісного наповнення. Ми бачили неякісні саморобні турнікети, плити для бронежилетів із автомобільних ресор, постачання на передову протермінованих ліків і безлічі непотрібних речей.
Виникає замкнуте коло, коли в результаті проявів народного ентузіазму виробляється неякісна і часто небезпечна для життя солдата продукція, на це витрачаються величезні кошти, а руками невеликих волонтерських організацій, свідомо чи ні, неякісні та несертифіковані медичні вироби потрапляють на передову.
Крім того, за такими "кустарними" виробництвами часто стоять не чисті на руку особи, мотивацією яких є бажання заробити. Яскравим прикладом такого псевдоволонтерського "бізнесу" є несертифікований гемостатичний кровоспинний бинт (гемостатик) під назвою "Кровоспас", який досі масово потрапляє на фронт, а держава ніяк на це не реагує.
"Кровоспас" офіційно вироблявся з 2016 по 2019 рік, і у той час зарекомендував себе в Україні як якісний та дієвий аналог західних зразків. Він був сертифікований на території нашої держави і мав усю необхідну документацію. Cертифікат відповідності на "Кровоспас" втратив чинність у березні 2020 року, після чого офіційне виробництво гемостатика не здійснювалося.
На початку березня 2022 року хімік Ігор Цурупа організував кустарне, з порушенням технології та решти вимог виробництво несертифікованого виробу під назвою "Кровоспас" у місті Обухів Київської області. Виробництво медичного виробу для військових вони назвали "волонтерським", і почали збирати на це кошти.
Для початку варто нагадати, чому виріб під назвою "Кровоспас", який виготовляється в Обухові, підпадає під категорію кустарних і неякісних виробів, яких не повинно бути в тактичних аптечках на фронті. Якщо говорити коротко, то це повністю незаконний і нелегальний продукт.
У "Кровоспасу" відсутня декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, також відсутній сертифікат якості. Це означає, що "Кровоспас" несертифікований медвиріб, він не пройшов контроль на вміст гемостатичної композиції, перевірку на стерильність, перевірку пакування та маркування, має проблеми із стерилізацією тощо.
На "виробництві" "Кровоспасу" відсутній контроль за перепадами тиску та вологості, немає перевірки якості інгредієнтів, не дотримуються вимоги до правильного зберігання інгредієнтів, елементарні вимоги санітарції та стерильності. Фактично "Кровоспас" виготовляється у підвальному приміщенні із порушенням всіх санітарних норм, без необхідного медичного обладнання. Детально про умови виробництва "Кровоспасу" вже писалося у ЗМІ. Про спеціальну перевірку кожної партії на мікробіологічну чистоту мова також не йде. Працювати над виготовленням кровоспинних бинтів для фронту набирають людей з вулиці без медоглядів, медкнижок, тобто всіх охочих, навіть дітей.
Крім недотримання усіх можливих вимог, є ще інша, фінансова сторона "Кровоспасу". І тут мова йде про те, що незаконне виробництво під маркою волонтерства є нічим іншим, як банальною схемою заробляння грошей.
Організатори називають своє кустарне виробництво "волонтерським", і стверджують, що забезпечують фронтові підрозділи гемостатиком безкоштовно. Однак постійно займаються збором коштів, просять донатити нібито на матеріали для виробництва, збирають кошти на особисті банківські рахунки Ігоря Цурупи. Це аргументується тим, що кошти йдуть "на продовження виробництва" і "для закупівлі реактивів та розхідних матеріалів". Рахунки, розміщені на сайті, постійно вказуються у постах в соціальних мережах. У розділі "Підтримати" на сайті вказано посилання на особисті рахунки Ігоря Цурупи у "Приватбанк" і Monobank, також його особисті PayPal і Patreon.
Цікаво, що спілкування щодо придбання "Кровоспасу" ведеться виключно у приватних повідомленнях Facebook чи закритих групах Telegram, тобто офіційно замовити його просто неможливо.
Схема отримання грошей, яку використовують організатори – це "обмін" своїх виробів на "благодійну допомогу". Коли волонтери або приватні особи звертаються до виробників, вони заявляють, що надають "Кровоспас" безкоштовно, однак просять зробити "невеличкий добровільний внесок" у розмірі 50-70 грн за один бинт. Стверджується, що це "символічна сума" нібито на матеріали та розвиток виробництва.
Тут потрібно звернути увагу на собівартість виготовлення однієї одиниці кустарного "Кровоспасу. Як ми знаємо, виробництво незаконне. Організатори не витрачають кошти на зарплати працівникам, оскільки працюють безкоштовно волонтери. Податки не сплачуться, приміщення отримане від міської влади, немає витрат на сертифікацію виробу, не потрібно витрачати гроші на технологічний процес, на відповідне обладнання та на забезпечення стерильних умов виробництва. На матеріали для виготовлення бинтів також організовуються збори коштів.
Організатори не витрачають навіть на елементарні витратні матеріали, такі як рукавички, халати і бахіли, а збирають на це кошти або просять прислати безкоштовно. За рахунок цього собівартість виготовлення одного несертифікованого бинта мінімальна. В мережі можна знайти інформацію, що для стандартного 4-метрового вона складає в межах 30 гривень.
Крім того, можна знайти детальну інформацію про мінімальний розмір "внеску", який виробники просять волонтерів та людей, які замовляють, задонатити в обмін за надані "безкоштовні" бинти. Орієнтовний розмір внеску за одну одиницю становить 30 грн для бинта довжиною 2 метри, 50-70 грн — для бинта довжиною 4 метри, і 10-15 грн для серветок. Звичайно, це мінімальні суми, і вдячні люди можуть скидати набагато більше, думаючи, що це "символічні" гроші. Але сувора реальність така, що ніхто не буде займатися справою, яка збиткова та фінансово невигідна.
Якщо рахувати, що собівартість одного 4-метрового бинта становить близько 30 гривень, а донатиться за одну одиницю мінімум 50, а часто це набагато більше, в цілому у організаторів виходить немалий прибуток зверху.
До прикладу, 22 вересня спільнота "Армія Волонтерів Дніпро" повідомила, що було перераховано 6 тис грн. благодійної допомоги виробнику "Кровоспасу" за 100 одиниць бинтів. Рахуємо, собівартість виробництва одного бинта нехай буде 30 грн. Відповідно, собівартість виготовлення 100 бинтів становить орієнтовно 3 тис грн. Таким чином, за рахунок цього донату заробіток організаторів склав близько 3 тис грн. зверху чистими. Потрібно ще пошукати нішу для бізнесу, щоб мати 50% виручки, а то і більше, не несучи за це жодної відповідальності.
14 серпня ГО "Громадська ініціатива Галичини" повідомила, що зробила донат виробникам "Кровоспасу" із пожертв у розмірі 15 тис. грн за 100 кровоспинних серветок і 100 гемостатичних бинтів. Собівартість виготовлення 100 гемостатиків, як ми вже встановили, близько 3 тис. грн. Якщо виробники просять задонатити за серветки мінімум 10-15 грн за штуку, значить їхня собівартість також нижча.
В даному випадку ми також бачимо доволі немалу суму, як мінімум 10 тис. грн заробітку поверх собівартості виготовлення, під маскою благодійної допомоги, і під заявами, що "продукт не для продажу". Звичайно, все подається як донат, і волонтери, які закуповують, про усі нюанси незаконного виробництва не знають.
А ось ще один волонтерський звіт, і тут та сама ситуація: 100 "Кровоспасів", за які було сплачено донат 10 тис грн при собівартості виробництва близько 30 грн за одиницю продукції.
Це лише декілька наглядних прикладів, однак у соцмережах можна знайти величезну кількість звітів, де волонтери повідомляють про кількість закуплених "Кровоспасів" і розмір "благодійного внеску", який вони переказали. Скрізь суми значно перевищують орієнтовні затрати на його виробництво.
Про масштаби нелегального заробітку на продажі несертифікованої медичної продукції для фронту можна тільки здогадуватися, особливо якщо врахувати, що 11 серпня організатори нелегального виробництва повідомили, що перетнули позначку у мільйон виготовлених бинтів. І мова йде саме про продаж, тому що виробники надають свою продукцію і наперед домовляються про те, що за неї буде перераховано "благодійний внесок" відповідно до встановленої мінімальної "такси".
По суті, відбувається незаконне виробництво та продаж медичної несертифікованої продукції з метою отримання прибутку під виглядом волонтерської допомоги, із встановленою ціною, собівартістю, несплатою податків та порушенням закону. А також свідомий обман волонтерських фондів та організацій з метою отримати від них якнайбільше коштів.
Звісно, що у виробників "Кровоспасу" відсутня належна фінансова звітність про використання коштів, що обов'язково для усіх добросовісних волонтерів та благодійних організацій. Виробники "Кровоспасу" ніяк публічно не звітують, на що і скільки коштів вони витрачають. Все це відбувається під маскою благодійності, волонтерства та допомоги для фронту. Хоча по факту ми бачимо доволі цинічне заробляння на крові, виготовлення і продаж незаконної продукції сумнівної якості.
В аптечці солдата на передовій турнікети та гемостатики обов’язково мають бути сертифіковані, а розмови про те, що "воно дешеве, але працює", мають відійти в минуле. Також мають відійти в минуле і припинитися усі спроби заробити на військових, прикриваючись волонтерством та благодійністю. А будь-які спроби такого заробітку на крові мають присікатися суспільством, державою та працівниками правоохоронних органів. Це стосується і підвального виробництва з метою заробітку несертифікованих медвиробів під назвою "Кровоспас", яке чомусь досі без проблем існує у Обухові.
Винних за таке потрібно суворо карати, а кустарні виробництва несертифікованої медичної продукції закривати. Щоб волонтери, які збирають кошти у людей на допомогу, не переплачували за неякісні медвироби нечистим на руку "ділкам". А солдат, який захищає країну на фронті, був упевнений у тому, що турнікет у його аптечці не зламається і не порветься, а гемостатик надійно зупинить кровотечу.