Нафтогаз чи суверенітет?
Звільнення Андрія Коболєва і подальша реакція на це США та ЄС показали, наскільки суверенітет нашої країни став обмеженим
Фактично, ми стали країною, в якій влада не може нічого поробити з найбільшим підприємством. За 7 років керування Нафтогазом Коболєв перетворив його на іноземне представництво, в обмін на мандат голови. Найближчим часом уся країна ще дізнається про "царські" замашки цього ексголови, яким і Бакай би позаздрив. А поки витрачені ним мільйони на лобістів продовжують підривати НАК і довіру до нього.
Найближчими днями уряд і Зеленський знову опиняться в складній ситуації, коли їм дадуть зрозуміти, що керувати в нашій державі вони можуть тільки там, де їм дозволяють. За моєю інформацією, ми будемо спостерігати наступний сценарій:
1. Наглядова Рада в четвер-пʼятницю висловить недовіру і спробує звільнити Юрія Вітренка;
2. Західні посли і політики відразу підтримають це рішення і вимагатимуть погодитись із ним від уряду;
3. Буде запропоновано компроміс — призначити тимчасовим во виконувачем обовʼязків Отто Ватерландера, протеже Коболєва. Який має покерувати Нафтогазом до завершення конкурсу на нового Голову, а заодно і конкурс виграти;
4. Цей компроміс буде підкріплено ультиматумами по лінії підтримки України щодо війни на Донбасі.
Ця ситуація стане хорошим уроком і майстер-класом для наївних, які думають, що в політиці романтика важливіша за прагматизм. А також тестом на те, чи влада в нас "весільний генерал", чи ні.
