На чиєму боці діє НАБУ — права чи окремих посадовців державних компаній та одіозного олігарха?
Західні партнери розраховували, що створений за їхньої підтримки орган боротиметься з корупцією, а не кришуватиме її
Я був вельми скептично налаштований щодо діяльності Артема Ситника — першого директора НАБУ. Вже неодноразово наголошував, що не вірю у моральні чесноти слідчих прокуратури. Особливо цей скепсис виріс після корупційного скандалу, в який вляпався пан Ситник. За рішенням суду він навіть був внесений до "Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення". Але Україна перша і, мабуть, єдина держава у світі, в якій особа, що здійснила корупційне правопорушення, і це було визнано судом, продовжила керувати головною антикорупційною інституцією.
До речі, наші "грантові борці з корупцією" не бачили в цьому нічого абсурдного.
Але, як там кажуть, ми ще зможемо жалкувати за Артемом Ситником, бо на його місце була призначена особа, зовсім не чужа керівництву Офісу Президента України. І діє вона, принаймні поки що, в унісон з тими, завдячуючи кому отримала свою посаду.
Тому навряд чи нас мають дивувати нові і нові кроки посадовців НАБУ, які викликають сумніви щодо їхньої відповідності моралі і взагалі норм Кримінально-процесуального кодексу.
У цьому контексті події, що відбуваються навколо кримінальної історії, пов'язаної з тим, що державна "Укренерго" постачала ТОВ "Юнайтед Енерджі", не чужої до пана Коломойського, електроенергію, а потім зробила все, щоби не отримати від неї оплату, у мене особисто подиву не викликає. Є лише співчуття та повага до голови правління банку "Альянс" пані Фролової, яку НАБУ хоче перетворити на цапа-відбувайла за відмову цього банку-гаранта платити за відверто злочинні дії керівництва державної компанії.
Коментуючи цю історію, вже зауважував, що намагання НАБУ зробити саме Юлію Фролову головною винуватою, пов'язане з бажанням відвести відповідальність за пограбування держави від осіб, які стоять за ТОВ "Юнайтед Енерджі", та від голови правління "Укренерго", щодо якого досі навіть не провели офіційних процесуальних дій у вигляді допиту та визначення статусу у цій кримінальній справі — свідка або підозрюваного. Що, на мою думку, теж не дивно. Свою посаду він отримав не без впливу керівництва на Банковій саме для задоволення інтересів головних бенефіціарів нинішньої влади.
Враховуючи таку логіку, не викликає здивування, що зараз НАБУ вимагає від суддів, які розглядають в апеляційній інстанції позов "Укренерго" до банку "Альянс", залучення НАБУ у якості третьої особи на стороні "Укренерго".
НАБУ лізе у господарський процес, порушуючи до того ж норми Господарського процесуального кодексу, щоби мати можливість тиснути на суддів та отримати вигідне собі рішення, оскільки законних аргументів у НАБУ не залишилося — закон на стороні банку "Альянс".
Це бажання тиску НАБУ на суддів цілком зрозуміле, бо якщо Північний апеляційний господарський суд винесе рішення на користь банку, тоді винуватих за неповернення державній компанії "Укренерго" 1,2 млрд грн доведеться шукати саме серед її керівництва та одного олігарха, який, попри все, залишається одним з головних бенефіціарів нинішньої влади. А саме цього керівництво НАБУ зовсім не бажає.
Абсурдність ситуації доповнюється тим, що саме за клопотанням НАБУ ВАКС арештував 657 млн грн на рахунках ТОВ "Нью Енерджі Юкрейн" (що були перераховані з рахунків ТОВ "Юнайтед Енерджі") з метою подальшої конфіскації на користь "Укренерго".
Цим клопотанням НАБУ прямо визнає той факт, що шкода завдана саме неправомірними діями ПрАТ "НЕК "Укренерго". І в той же час саме на стороні правопорушників НАБУ чомусь і намагається долучитися до процесу. Чим, окрім бажання "відмазати" керівництво "Укренерго", яке брало співучасть у грабунку державних коштів, могло його неодноразово зупинити, але не робило цього, та повісити провину на стрілочника-банк, можна пояснити такі дії?
Хоча питань до керівника "Укренерго" має бути більше, ніж достатньо. Наприклад, чому вони допустили грабунок держави з боку компанії, пов'язаної з Коломойським, до речі – далеко не вперше. Наприклад, мають бути питання, чому "Укренерго" з 2020 року почала продавати цій компанії е/е з "дисконтом".
Також слід не забувати, що є кримінальні справи, пов'язані з державним "Енергоатомом" та "Центренерго" і теж з компаніями Коломойського, де жодного банку немає, а держава так само пограбована.
При цьому два топ-менеджери "Укренерго" (Кондрашов та Вишневський), які були технічними виконавцями схеми, не ховаючись, перебувають за межами України, і НАБУ нічого не робить, аби їх повернути чи хоча б допитати, натомість намагається продавити суддів, щоби отримати необхідне йому рішення.
Тобто, ми бачимо системне пограбування державних компаній, але при цьому НАБУ намагається повісити всі ці кримінальні оборудки на "стрілочників", натомість виводячи з під удару керівників, які були призначені як "зрозумілі" пану Коломойському менеджери.
Бо тоді неминуче постане питання щодо тих, хто і з якою метою сприяв їхньому призначенню. Але саме цього робити керівник НАБУ зовсім не бажає.
Взагалі західні партнери розраховували, що створений за їхньої підтримки орган боротиметься з корупцією, а не кришуватиме її. Але у таких випадках завжди виникає питання наявності політичної волі керманичів держави боротися з корупцією, а не очолити її.
