Мита Трампа. Думки не експерта

Про глобальні наслідки рішення Трампа говорити зарано. Але точно контрпродуктивно розглядати дії Трампа виключно в контексті поняття "дурість", як це багато хто у нас робить. Концентрація на санкціях на острови з пінгвінами, а не на протистоянні з Китаєм — це куди більший ідіотизм, ніж просто називати ці санкції дурістю

Дональд Трамп / Getty Images

1. З погляду психології, перемога Трампа на других виборах стала вершиною його життя, таким собі кінцем історії для нього. І ця перемога була перемогою 100%-го реваншу, а не чогось іншого. Всі дії Трампа — це виключно реванш. І розглядати їх треба перш за все в контексті реваншу, помноженого на Боже провидіння (невдалий замах). Ми часто маємо спокусу порівнювати Трампа й Путіна. Глобальна відмінність цих двох людей полягає в тому, що Трамп не мислить (щонайменше поки) категорією історії. Його реванш — це спроба довести, що він був правий чотири роки тому, а в нього ці чотири роки украли. Це дві різні логіки.

2. Мені здається, що рішення про санкції в його розумінні світу — це ідеальна угода його життя. Угода, якою він підняв ставки одночасно з усіма візаві. Він щиро вважає, що більшість країн світу почне з ним домовлятися (і це також правда). Логіка цієї угоди (в його розумінні) лежить в виконанні його цілей щодо "make America great again". Які це цілі?

  • США залишається головною армією у світі.
  • Долар США — головна платіжна валюта світу.
  • США — технологічний лідер світу.
  • Ідеологія за межами метрополії потрібна для виконання утилітарних цілей з наведення порядку у світі.

Всі роздуми про те, що це не розв'яже питання держборгу, ламає світову систему, призведе до росту цін — для Трампа вторинні. Він вважає, що цими санкціями він частково збалансує торгівлю і притягне в США нові технології, які дадуть у зрозумілій перспективі (звідси й розмови про другий термін) економічний ефект. Ми не можемо зараз відповісти, чи це справдиться. Але гра саме про те, щоб ризикнути всім, щоб виграти все. І зробити "make America great again"

3. Логіка таких санкцій з дуже високою імовірністю потребує — як другого кроку — проведення швидкої переможної війни. Війни, яка покаже світові жорсткість намірів. Тому можливість війни в Ірані (чи ще десь) у перспективі 2-3 місяців зростає. Не є обовʼязковою, але зростає.

4. Контури протистояння цим санкціям стануть боротьбою за полюси світу. Поки точно бачимо, що Трамп прискорює створення двополярного світу, де роль регіональних держав буде полягати в більшому підпорядкуванню "гегемону". Принцип "і-і" трансформуватиметься в "або-або". Правил гри поки не існує, вони писатимуться по ходу гри. Але процеси починають прискорюватися. У цьому контексті, якщо до літа не буде підписано нашу мирну угоду (вірогідність низька), варто звернути увагу на те, що Росія може почати швидше дрейфувати в бік Китаю. А відтак питання нашої війни має шанси стати частиною переговорів США — Китай.

5. Трамп вважає, що в ході всіх цих подій він вийде на пряму конкуренцію з Китаєм. Адже ніякого "бунту регіональних лідерів" в Білому домі не передбачають. Головне питання в цьому контексті — як себе поведе ЄС. Власне, від цього залежатиме конфігурація у світі взагалі та відносно нашої війни зокрема.

І наостанок. Коли ми аналізуємо Трампа, ми забуваємо: він буде президентом ще майже чотири роки. Якби ми жили не в Україні, можна було б це розглядати як мить в історії. Але ми в епіцентрі вибуху. І без США рівняння війни не вирішується. Це треба памʼятати, коли ми щось робимо чи щось заявляємо весь час.