Макрон, переговори та все інше

Ми не є центром цього обговорення — ми вагомий елемент обговорення.

1. У Франції не приймали ніяких рішень, бо їх просто не існує . Європа розуміє: Трамп їм пропонує угоду:

• відрив від КНР;
• перенесення частини технологій в США;
• різке збільшення видатків на безпеку (Україна проходить по цій статті);
• Трамп залишить Росію, як пугало, але потім, залишить частину своїх військ в Європі і не розвалить НАТО. Простіше кажучи: невихід з НАТО — це його пряник.

Що з цим робити, ЄС не має чіткої відповіді. Я вважаю, що в відносно короткій перспективі, по більшості пунктів вони погодяться на умови Трампа.

Але про що ми повинні памʼятати: українське питання може бути виставлене на торги. Зараз європейцям вигідно мати нас в периметрі своєї безпеки. Так, я думаю, буде й надалі, але ми, повторюся, елемент їхньої торгівлі з США, а не єдине, хоч і важливе питання.

2. Переговори Росія-США в Ер-Ріяді — це натяк росіянам: ви можете бути включені в певні світові ігри, починаючи від вирішення питання Ірану (в широкому сенсі — від власне Ірану до хуситів) до більш глобальних питань в Африці. Водночас вже зараз зрозуміло, що Трампу потрібна:

• слабка Росія, яка продовжує лякати Європу;
• Росія, яка втратить повністю енергетичний ринок ЄС і, схоже, може втратити велику долю нафтового ринку Індії і, можливо, навіть Китаю.
• Росія, яка зменшить свої апетити в КНДР;
• пряником, повторюся, стане символічне включення в певні світові процеси і статус "Європа нас боїться".

3. Стартові переговорні умови України є не найкращими, бо в пакеті безпекових та територіальних питань, як рівне, стоїть виборче питання (хто прийматиме участь у виборах і за якими правилами ітимуть вибори). Плюс, на старті ми маємо не найкращі стосунки з командою Трампа. Я неодноразово говорив про те, що наші переговори мають будуватися навколо червоних ліній:

• ми не можемо погодитися на нейтральний статус (йдеться не про НАТО, в яке нас ніхто не бере, а про інші можливі воєнно-політичні союзи);
• ми не можемо погодитися на різке зменшення максимальної чисельності ЗСУ;
• ми не можемо погодитися на скорочення нашого ВПК;
• ми повинні мати підписаний план на 5-7 років про постачання нам певної номенклатури озброєння;
• ми не визнаємо анексовані території російськими.

Все інше, і, особливо, миротворці — це антураж. А щодо заяв Лаврова і Небензі про те, що ми маємо вийти з Херсона і Запоріжжя — не рефлексуйте. Цього не буде. Що точно буде, так це, виходячи з нашої слабкої переговорної позиції зараз, росіяни спробують зривати перший раунд переговорів нашими руками. Це головна загроза нинішніх переговорів.