Кровна помста Кадирова. Що це означає для російських еліт
Рамзан Кадиров пригрозив кровною помстою сенатору від Дагестана, лезгіну за національністю Сулейману Керімову
Причина помсти — нібито замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина — як буде поділена компанія Wildberries, один з найбільших маркетплейсів у РФ.
1. Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто Путін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією Путіна.
2. Перестрілка в центрі Москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів, не призвела до жодних міжетнічних сутичок. Ба більше, після цих подій відбулася зустріч "старійшин" інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів в порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров переводив вже тоді бандитські розборки в річище мусульманського права.
3. Заява про кровну помсту — це спроба перебити "слово Путіна" "традиційними звичаями", які є частиною пакту між Путіним та Кадировим.
4. Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть Путіну. Просто так здатися — означає, що далі роль чеченців в "охоронному бізнесі" по всій Росії буде падати. Треба віддати належне Кадирову: він знайшов формат, який не прямо підставляє Путіна. Адже він апелює не виключно до поняттєвих речей, а загортає їх в традиційні проторелігійні конструкції. І, тим самим, виводить з-під прямого звинувачення Путіна.
5. Звісно, з погляду імператора, всі ці кадирівські конструкції є все-таки ультиматумом. І Путін прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також — усі знають стиль Путіна, який тягне час, перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як Путін, давши слово не вбивати, убив Пригожина. І тут є нова історія — Путін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Путін має одночасно захистити Керімова і "задовольнити" Кадирова.
6. Власне, від того, як він поступить, залежатиме його репутація як імператора, людини, яка вирішує все, не озираючись на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, ступінь покарання був різним. Класичний приклад — судовий процес "Сєчін проти Улюкаєва". Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником "Роснєфті", але втратив впливи.
7. Тут ситуація складніша — Путін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрат статус-кво в Чечні, незрозуміло. Тому це початок серіалу. Довгого, але який обовʼязково завершиться або втратою впливів Кадирова, або повтореннями демаршів від ряду менш впливових, але не менш наглих гравців. Багато в чому це повторення 90-х, тільки на новому етапі розвитку і при сильнішій, але й корумпованішій державі.
8. Є ще один важливий аспект: після того як Патрушева понизили в статусі, в Росії зник інститут "координатора" силовиків і тепер всі вони напряму підпорядковуються Путіну. А значить, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом привести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.
