Кордон розбрату. Як дії польських фермерів суперечать здоровому економічному глузду
Істерія польських протестувальників довкола блокування україно-польського кордону досягла свого апогею: тепер вони погрожують заблокувати будь-який рух на кордоні
Нічим іншим, аніж істерією за російські кошти, це і не назвеш. Дружні добросусідські відносини, які активно розвивались після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського, ховають польські фермери.
Експерти відзначають, що відносини з поляками до 2023 року можна вважати ледь не найкращими за всю історію існування обох країн. Дружній діалог, який вибудували президенти обох країн, позитивно позначався на економічній співпраці. Це дало свій результат на початку війни: поляки зробили чи не найбільше, щоб Україна встояла. Проте політична напруга та істерія довкола українського зерна почала зростати в 2023 році. Те, що ми спостерігаємо зараз — ніщо інше, як хаос. Адже складно уявити, що кордон країни НАТО може взяти під контроль група розгніваних фермерів. Це просто якесь дикунство.
Від дій "польських фермерів" на кордоні, звичайно, найбільше страждає українська економіка (хоча наші аграрії через Польщу експортують близько 5% своєї продукції), але дістається і польській економіці.
Блокування українських вантажівок викликало дзеркальні дії на українській стороні, через що польські вантажівки стоять в чергах. Між тим до вивезення української продукції залучаються польські компанії: через блокаду на кордоні потерпають логістичні компанії, виробники продуктів харчування, порти Балтійського моря, польська залізниця, яка заробляє на транзиті українських товарів, та ряд інших суміжних галузей, які задіяні в цьому складному процесі.
Задля об’єктивності слід зазначити, що українські "чорні зернотрейдери" теж доклалися до протесту польських фермерів на кордоні. Це була б не Україна, якби на проблемі експорту не вибудувалися схеми для додаткового заробітку. Українські дрібні фермери змушені продавати урожай на внутрішньому ринку за готівку. Покупцями виступають "чорні зернотрейдери", які беруть зерно вдвічі дешевше за ринкову вартість. Потім, за сприяння нечистих на руку людей з податкової, митниці, Держпродспожив служби та під прикриттям окремих осіб СБУ, трейдери роблять на зерно фіктивні документи, щоб отримати повернення ПДВ із бюджету. Далі через конвертаційні центри шляхом "скруток" з бюджету вимиваються мільярди гривень, які згодом конвертуються в готівку. На експорті зерна з України побудовані великі схеми заробітку грошей, які в ЗМІ пов’язують з прізвищем Олега Татарова.
Вихід насправді є, і тут варто розглянути досвід україно-румунських відносин, які в 2023 році мали всі ознаки міцних і союзницьких завдяки наполегливості та Володимира Зеленського та його дружніх стосунків з президентом Румунії Клаусом Йоганісом. Сьогодні українські товари активно прямують до румунських портів. Наприклад, за 11 місяців 2023 року найбільший румунський порт Констанца встановив новий рекорд у експорті зернових: відвантажив 32,6 млн т зернових, що перевищує попередній річний рекорд у 25 млн т. При цьому близько 40% від цього обсягу складають українські зернові. Румунська сторона активно розширює автомобільний коридор від України до власних портів. Новий шлях з’єднає румунські порти з українським кордоном уже цього року.
Як наслідок, Європейська комісія надасть Румунії протягом 2024 року 126 млн євро для підтримки та модернізації морських портів. Від такої взаємовигідної співпраці виграють обидві сторони процесу: українські компанії матимуть змогу експортувати продукцію на світові ринки, а румунські —заробити на обслуговувані цього експорту.
Досвід україно-румунських відносин показовий для всіх. Хто хоче шукати шляхи розбрату, той завжди їх знайде, але від цього програють дві сторони. І польські фермери сьогодні руйнують власну економіку, навіть не підозрюючи про це.
